557. І.
І | ІІ |
САдять понад яром; ВИріс посеред поля; ОБ’єднатися заради справи; ЯСкравий понад міру | СПуститися з-над хмар; ОДин з-перед одного; ЛИне з-попід гаю; ОДин з-поміж усіх; МРужитися з-під брів; АТака з-за лісу |
II. “Своя солома м’якша від чужої подушки”.
558. 1. Поля по-під небом прослались безкрайні. 2. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки. 3. Під
566. 1. Вдома і стіни помагають. 2. Горе тому, в кого нема порядку в дому. 3. Чоловік у домі голова, а жінка – душа. 4. Скільки в гостях не бути, а додому вертатись треба. 5. Не пізно до дому свого й опівночі. 6. По одежі стрічають, а по розуму проводжають. 7. Добрий баранчик, та по-вовчому виє.
567. І.
І | ІІ |
КЛИкав уві сні; ЛЮДи з людьми; У ДЕнь народження; ВИЛив у друге відро; КНИжка ГУКнув по батькові | ЗВУзив удвоє; ДІСтавали вчотирьох; ЗНЯвся вгору; ІШОв напомацки; ПОЇхав додому; ЗМАлку працюй; БУЛо це восени |
II. “Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому”.
578. 1. Коли дихнуть усі люди, то вітер буде. 2. Краще солом’яна згода, ніж золота звада. 3. З добрим дружись, а лихих стережись. 4. Бий свій свого, щоб чужий боявся. 5. Не бери дурного в голову, а важкого в руки. 6. Не кидай каміння в небо, бо собі голову розіб’єш. 7. Не важко в борги впасти, але важко з них вилізти. 8. Довіряй, але перевіряй. 9. Чи пан чи пропав – двічі не вмирати.
581. 1. Така я велика, що й кінця не маю, лежу собі тихо, нікого не чіпаю; тільки мені добрі люди і день і ніч топчуть груди. (Дорога) 2. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить. (Грім) 3. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди. (Вітер) 4. Без дров, без огня, а світить і гріє щодня. (Сонце) 5. Приїхав гість та й став на поміст, розпустив коні по всій оболоні. (Місяць та зорі)
588. І.
І | ІІ |
РІки й озера; ОВочі й фрукти; ЗГода й лад; УЧитель й учні; МАла й тато | ЩУка й йорж; ЕПос і лірика; ДИм і чад; АВтобус і таксі; ЛІто і зима; ІНій і сніг |
II. “Бачить око далеко, а розум ще далі”.
591. 1. Наприкінці лютого не тільки в лісі, а й у полі ще лежить сніговий покрив. 2. У пташиному царстві травень – не тільки місяць веселих співів, а й час турбот про потомство. 3. Горобина – не лише красиве, а й корисне дерево. 4. Не лише восени, а й навесні цікаво буває спостерігати за життям куликів.
592. 1. На небі біліє, світить, та не гріє. (Місяць) 2. Летіла стріла та впала в лободу; шукаю, та не знайду. (Блискавка) 3. Що літає: крил не має, але крила підіймає. (Вітер) 4. Без ніг, а біжить, без рук, а рукави має. (Річка).
597. 1. Тож не питайте, що мені іще примріялось в блакитному сіянні. 2. Якщо прийде журба, то не думай її рознести у веселощах буйних. 3. У лісі ж не самії дерева – таж тут багато різної є сили. 4. Таж люди кажуть – тут непевне місце. 5. Якби знали ці люди, які то сумні дні без сонця, без місяця вночі!