Вправи 651-688

Вправа 651

Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. .

Вправа 652

Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте, станьте, призьба, різкий, баский, вузький.

Вправа 655

О-ди-на? д-цять

Нав-ча? н-ня

На?-кле? п

Сім-де-ся? т

За-ня? т-тя?

До-ві? д-ник

До?-го-ві? р

Чер-го-ви? и

Дро?-ва.. .,

Пе-ре?-спі в

До? б-рий

О?-лень

Ро? з-бі? р

Гур-то?-жи-ток

Доч’ка?

Про-від-ни? к

Ви-мо?-ва

Ді?

До-по-ві?-да? ч

Ал-фа?-ві? т

Ви?-го?-да

Оз-на?-ка

Ви?-па-док

Ла? с-тів-ка

Ку-лі-на-рі?-я

Е-ре-те?-но

Квар-та? л

Ко-ро?-мис-ло

Кі-ло-ме? тр

Кро-пи-ва?

Ба-ро?-метр

Ки? ш-ка

Про? с-тий

За?-хід

На-вза?-єм

Вправа 660

А. 1) студентство, молодь, юнацтво;

2) пісок, крейда, чай; висівки, парфуми;

3) сміливість, боягузтво, радість;

4) малювання, слухання, говоріння.

Б. 1) штани, двері, лещата, макарони,

2) веселощі, крайнощі, труднощі;

3) гілля, комашня, колосся;

4) сівба, свято, весна;

5) бензин, картопля, каша;

6) Суми, Альпи, Кордильєри.

Вправа

1) широкий, ясний, добрий;

2) кращий, довший, дужчий;

3) найнижчий, найближчий, найкращий;

4) славнесенький, білесенький, розумненький;

5) студентський, залізний, скляний;

6) материн, бабусин, Сергіїв;

7) зелен, дрібен, повен.

1)

І. ви? года – те, що дає добрі наслідки в чому-небудь, якийсь зиск;

II. виго? да – 1) сприятливі умови, зручність у чомусь; 2) обладнання, речі, що створюють певні зручності для людини у побуті;

2)

І. заня? ття – те, чим хто-небудь займається (справа, праця та ін.)

II. заняття? – урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа;

3)

І. за? хід – сторона світу; дія або засіб для досягнення чогось;

II. захі? д – заходження кудись; намір дії.

Вправа 662

1. а) три, сім, дванадцять;

Б) чимало, кільканадцять, мало;

В) п’ятеро, п’ятнадцятеро, дев’ятеро;

Г) три четвертих, дві дев’ятих, п’ять шостих;

2. сім, вісім, три;

3. одне, два, дві;

4. одна, одне;

5. другий, двадцять п’ятий, сімнадцятий.

Вправа 663

1) він;

2)собою;

3)ваш;

4) такий;

5)кожний;

6) який?

7) чий?

8) абихто, щось;

9) ніякий, ніскільки.

Вправа 664

1) робити, садити;

2) пишуть, пишеш;

3) малював, малювала, сидів;

4) працюватиму, думатимеш;

5) росте – ростуть, стукає – стукають;

6) летить – летять, косить – косять;

7) вів – вела – вело, вели; місив – місила – місило, місили;

8) замаринує – замаринують; провідмінює – провідмінюють;

9) промовить – промовлять, перелетить – перелетять;

10) розумітиму – розумітимемо, буду розуміти – будемо розуміти; співатиму – співатимемо, буду співати, будемо співати.

11) навчив би, навчила б, навчили б; сказав би, сказала б, сказали б;

12) читаймо, думаймо, змагаймося;

13) повеселілий, ростучий, ходячий;

14) опалий, збудований, написаний.

Вправа 665

1) сумно, боязко, красиво, розумно;

2) тричі, мало, багато, потроху;

3) навприсядки, по-українськи, швидко, пішки;

4) здалеку, прямо, ліворуч, знадвору;

5) увечері, зранку, довіку, торік, поночі;

6) зопалу, спросоння, мимоволі, Спересердя;

7) наперекір, напоказ, на щастя;

8) по-лисячи, по-тигрячи, по-рисячи;

9) двічі, тричі, поночі;

10) віднині, насправді, .вдень, доверху;

11) до останку, без смаку, з краю в край;

12) по-сусідськи, по-перше, тишком-нишком, будь-що-будь.

Вправа 667

Леся Українка, найбільш дотепний, Середземне море, ніч і день, Київська область, байдики бити, на пам’ять, дорога широка, учень кмітливий, буду переписувати, перед очима, упродовж року, над морем.

Це не словосполучення.

Вправа 669

1. Море — моря, морю, море, морем, на морі, моря, моря, морям, моря, морями, на морях – словоформи. 2. Моря та океани – сполучення слів. 3. Бурхливе море – словосполучення. 4. Я люблю спостерігати за дельфінами на морі – просте речення.

1. Смуток – смутку, смутку, смуток, смутком, у смутку – словоформи. 2. Через смуток і печаль – сполучення слів. 3. Мій смуток – словосполучення. 4. Не давай смуткові заволодіти тобою – просте речення.

1. Посадити – посаджу, посадиш, посадить, посадимо, посадите, посадять, посади, посадіть, посадімо, посадив би – словоформи. 2. Посадив та полив – сполучення слів. 3. Посадив калину – словосполучення. 4. Кожному в житті треба посадити й виростити хоч одне дерево – просте речення.

1. Три – трьох, трьом, трьома, на трьох – словоформи. 2. Три та п’ять – сполучення слів. 3. Три дні – словосполучення. 4. У казках часто зустрічається магічне число “три” — просте речення.

1. Я – мене, мені, мною, на мені – словоформи. 2. Я і ти – сполучення слів. 3. Веселий я. 4. Я не люблю лицемірних людей — просте речення,

1. Білий – білого, білому, білим, на білому, білі, білих, білим, білими, на білих – словоформи. 2. Білий і чорний – сполучення слів. З. Білий колір – словосполучення. 4. Білий колір розкладається на всі кольори веселки – просте речення.

1. Швидко – незмінне. 2. Швидко й пришвидшено – сполучення слів. 3. Швидко бігти – словосполучення. 4. Ігор швидко попрямував назустріч незнайомці – просте речення.

Вправа 670

Словоформи з прийменниками: без коректур, після потопу, після нас, в шати;

Частки: не, уже, а, все.

Вправа 671

А) сполучення слів: день і ніч, між небом і землею;

Б) словосполучення: замалювати очі, джерельна вода, день за днем, орлиний зір, склянка води, вийти в космос, допитливі гімназисти, дякую вам, сталося через необережність, знати достеменно, залишив напризволяще, де – не-де видно, комп’ютерний клас, золота осінь, білий сніг, трояндова революція, біла акація, п’ять років, хтось із вас, метеоритні опади, Моя думо;

В) речення: Чорніє млин. Жовтіє листя. Стугонить узбережжя. Щебечуть солов’ї. Сніг біліє.

Форми слів: найбільш вразливий, піду подивлюся, над Чорним морем, протягом місяця, виконав би.

Вправа 673

I. Рослини-годинники

Ви часто буваєтЕ в лісі, у полі або просто на природі? А може, Дехто з вас Любить слухати ніч?.. Що ж, Це не дивина. Адже від спілкування з природою ви отримуєТе, насолоду. І якщо у вас немає годинника – не біда. Час вам підкаже… природа.

Першим, хто зацікавився цим явищем, був шведський біолог Карл Лінней. Він зауважиВ, що у більшості рослин ритм цвітіння, а у птахів спів Збігаються з певним часом доби.

Адже квіти доволі чутливі до змін температури та вологості повітря. Одні з них потерпають від вогкості, тому наприкінці дня закриваються. Інші полюбляють тепло, але надто чутливі до спеки, тому, зазвичай, розкриваються зранку чи в. другій половині дня, а коли сонце стоїть у зеніті – закриваються.

Для справжньої роботи біологічного годинника Важливим є зв’язок рослин із комахами-опилювачами. Щоб віддати пилок і нектар, квіти розкриваються саме тоді, коли до них прилітають бджоли, джмелі, оси, мухи та метелики. Тому, коли настає темрява, починається Життя нічних метеликів-опилювачів.

Біологічні ритми та добова Активність наділяють птахів загостреним відчуттям часу.

Отже, біологічний годинник щодня не заводять. У нього Немає стрілок, але працює він бездоганно. Влітку за ним можнА точно Визначити час. Ці особливості зелених друзів можна використати на садових чи присадибних ділянках (В. Рябчук).

II. Науково-популярний стиль, тип – розповідь.

Вправа 674

Звуки літньої ночі

Перед нами картина Сергія Одайника “Звуки літньої ночі”. Літо. Пізній вечір. У саду стоїть стіл зі скромною вечерею. За столом сидять дві жінки, мабуть, мати й дочка. Цілий день вони працювали. Обличчя втомлені, але задоволені – встигли зробити все, що потрібно було, що задумали.

– Мамо, – говорить дочка, – я піду трохи з дівчатами посиджу, чуєш, як гарно співають.

– Доню, ти ж втомилася, завтра знову рано вставати, – відповідає мати.

– Нічого, пісня сили додає. Та й соловейко он як заливається, все одно спати не дасть.

– Ну, дивися сама, тільки недовго.

– Добре, добре, звичайно!

Картина має темний фон, але він м’який, теплий. Просвічуються гілки дерев з налитими соком плодами. Так і хочеться простягти руку, зірвати смачне яблуко.

Обличчя героїнь, стіл освітлені яскравою гасовою лампою, що світить, як сонечко, надає картині теплоти й задушевності.

Вправа 675

– Ставлення до історії – керування;

– національної історії – узгодження;

– до власної спадщини – узгодження;

– до духовної спадщини – узгодження;

– рівень свідомості – керування;

– національної свідомості — узгодження;

– втрата мови – керування;.

– веде до втрати – керування;

– національної ідентичності – узгодження; .

– наші пращури – узгодження;

– вимовляли літеру керування;

– зараз вимовляється – прилягання;

– вимовляється українцями – керування;

– в Київських літописах – узгодження;

– Галицько-Волинських літописах – узгодження;

– вживалася на означення – керування;

– на означення земель – керування;

– південних земель – узгодження;

– земель Давньоруської держави – керування.

Вправа 678

1. Велике діло – добре Слово. Воно часом дорожЧе від усього і потрібне людині, як хліб, як мед, як жива вода (О. Довженко). 2. Говорити – не горох молотити (Нар. творчість). 3. Жити серед саду – значить збагнути саму сутність бутТя (О. Донченко).4. Доля дозволила побачити йому минуле України тільки на мить (Р. Іваничук).

Вправа 679

Чумацький шлях простягся на південь через дикі стени. Історія — хороша вчителька. Один із присутніх виступив на зборах із досить різкою критикою доповіді виступаючого. Колектив авторів видав чудовий “Великий універсальний словник української мови”. Емпатія – це здатність бачити, відчувати настрій іншої людини й діяти відповідно до нього. День, на диво, видався погожим. Успіху, як правило, досяГають цілеспрямовані, працьовиті, відповідальні люди.

Вправа 680

1) називні;

2) означено-особове;

3) безособове;

4) безособове;

5) неозначено-особове;

6) означено-особове;

7) означено-особове.

Вправа 682

Юнак не спав кілька ночей. Лежав тихо і міркував над своїм життям. Тулив обличчя в подушку і роздумував. Але наша перемога і потіха будуть тим більші, наскільки ми не впадемо духом. Не дай мені, доле, зійти без сліду з цього світу!.. Дай мені здійматися до ясних висот, впиватися красою, дай орлиним зором оглядати ту нещасну землю і допоможи творити, щоб полегшити трудівників…

Обернувся на другий бік і роздумував далі. Світ лукавий, але під небосхилом є чотири ясні безсмертні сили. Це – сили щастя і краси, що надихають митця. І коли вони здійсняться і наберуть відомих форм, – потягнуть за собою все найкраще на землі. Перша сила – це шалений розмах І Прогрес людства, друга – вічно молодечий запал митця, третя сила – це бистра творчість, а четверта – це сила гарячої любові й братерства народів (М. Яцків).

Вправа 683

Філософські роздуми

І. Бог для Григорія Сковороди – це могутній розум, вічність, та сила, що приводить у рух цілий всесвіт, мов механізм годинника, творець світової гармонії. Власне, Бог і природа (те, що ми тепер звемо об’єктивною реальністю) – одне і то ж. Саме цей розум створив світ, який розкладається, з одного боку, на матерію і форму, а з другого, на макрокосмос (Великий світ) і мікрокосмос – світ малий. Макрокосмос – це природа, космос, що також складається з форми й матерії, а мікрокосмос – людина і світ символів, що є тінню всесвітнього розуму. Людина як складник мікрокосмосу має в собі плоть і дух. Плоть – видиме, змінне, гріхи й пристрасті, тваринне в нас, а дух – невидиме, незмінне (Від Бога, хоч все, що символізує добро, Вірність, Любов, Вічність — це від Бога), бо приносить людині спокій, вічну волю й думку.

Зі смертю людина входить у свій початок – у ніщо, отже, початок і кінець – те ж саме (До речі згадати, що думкою про смерть починається й кінчається “Сад божественних пісень”) (В. Шевчик).

ІІ. світової [св’ітово? йі] сві-то-во??-ї – 4 склади, всі відкриті

С – [с’] – приголосний, глухий, пом’якшений, свистячий

В – [в’] – приголосний, дзвінкий, пом’якшений, сонорний

І – [і] – голосний, ненаголошений

Т – [т] – приголосний, глухий, твердий

О – [о] – голосний, ненаголошений

В – [в] – приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

О – [о] – голосний, наголошений

Ї – [й] – приголосний, дзвінкий, м’який

[і] – голосний, ненаголошений

8 б., 9 зв.

Об’єктивною [обйеикти? внойу] об’-єк”ти? в-но-ю – 5 складів: 1, 2, 3 – закриті, 4, 5 – відкриті.

О – [о] – голосний, ненаголошений

Б’ – [б] – приголосний, дзвінкий, твердий, губний

Є – [й] – приголосний, м’який, дзвінкий

[еи] – голосний, ненаголошений

К — [к] — приголосний, глухий, твердий

Т – [т] – приголосний, глухий, твердий

И – [и] – голосний, наголошений

В – [в] – приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

Н – [н] – приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

О – [о] — голосний, ненаголошений

Ю – [й] – приголосний, дзвінкий, м’який

[у] – голосний, ненаголошений

10 б., 12 зв.,

Починається [почиена? йец’:а]

А – [п]- приголосний, глухий, твердий, губний

О – [о] – голосний, ненаголошений

Ч – |ч] – приголосний, глухий, твердий

И – [ие] – голосний, ненаголошений

Н – [н] – приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

А – [а] — голосний, наголошений

Є – [й] – приголосний, дзвінкий, м’який

[e] – голосний, ненаголошений

Ь – [ц’:] приголосний, глухий, м’який, довгий

Я – [а] – голосний, ненаголошений

11 б., 10 зв.

Вправа 684

Жив як учив

Самостійний, самолюбний, гордий, дивакуватий, убогий, але мудрий, будив сумління і научав. “Що життя? – запитував він. — То блукання. Прокладаю собі дорогу, не знаючи, куди йти, нащо йти. І завжди блукаю між нещасними степами, колючими чагарями, гірськими виступнями – а буря над головою, і ніде сховатися від неї. Але, – закінчує Григорій Сковорода цю трохи невеселу тираду, – бадьорись!” (В. Шевчук).

Вправа 686

Не потребує доведень те, що підставою для характеристик конкретних людей наведеними словами є передовсім їхнє мовлення, спілкувальна поведінка.

Великий князь Мономах у своєму “Повчанні”, звертаючись до дітей та всіх, хто слухатиме його “грамотицю”, серед іншого радив: “при старших годиться мовчати, премудрих слухати”, “бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати”, “не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові”, “брехні остерігатись”, “не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити”.

Іспанський філософ-мораліст XVII століття Бальтасар Грасіан писав: “Грубість шкодить усьому, навіть справедливому й розумному, люб’язність усе скрашує: позолотить “ні”, підсолоджує істину, підрум’янить старість.

Оце “як” – як сказано, як написано, як поглянуто, як відреаговано і т. п. – для культури спілкування має природне значення; дуже часто саме від нього залежить успіх чи неуспіх контактів між людьми (Я. Радевич-Винницький).

Вправа 688

1. Коли любиш, чекатимеш довіку, виглядатимеш милого з далекої дороги та близької, заглядатимеш щодня до поштової скриньки, триматимеш біля себе мобільний телефон, подумки молитимешся за нього, — і доля нагородить тебе.

2. Якщо вибирати між красою і правдою, між досконалим і реалістичним, гармонійним і чесно відображеним, – я вибираю красу.

3. Коли я погляд у небо зводжу, коли озираю простори моря, коли розмірковую над новою книгою чи дивлюся на карту зоряного неба, – нових зірок на них не шукаю.

4. Як тільки сонце виходить на небо, осяває все навкруги, пташки починають співати, бджілки вилітають на роздобуток до квіточок, що розкрили свої вічка, – ліс прокидається всіма веселками свого життя.