БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ
ТЕМА 1
ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ УКРАЇНИ
4. Характеристика аналітичного обліку
Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку – особовому рахунка. По кожному балансовому і позабалансовому рахунка відкриваються рахунки аналітичного обліку. Виділення особових рахунків залежить від виду активу, зобов’язань і власного капіталу з розподілом за контрагентами.
Процедури аналітичного обліку забезпечують
Особові рахунки клієнтів ведуться у двох примірниках. Другий примірник (виписка) щодня передається клієнтові. Угодами на розрахунково-касове обслуговування, що укладаються між клієнтом і банком, можуть визначатися інші терміни подачі виписок.
Крім особових рахунків, до засобів аналітичного
Аналітичний облік ведеться згідно з первинними документами.
Отже, банки мають змогу контролювати операції як за змістом, так і за формою. Крім того, дані аналітичного обліку становлять базу економічного аналізу та використовуються для групування за балансовими рахунками інформації, яка далі подається у фінансовій звітності.
Методи перевірок відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку можна згрупувати за такими напрямками.
1. Перевірка узгодженням – здійснюється за допомогою порівняння проміжних і остаточних сум. Порівнюють між собою дані, враховані в системі аналітичного та синтетичного обліку, а отже, і в різних носіях інформації (первинних документах, щоденному балансі, оборотно-сальдових відомостях, особових рахунках). Зрозуміло, що суми мають збігатися.
2. Перевірка перенесення – установлюється правильність перенесення даних з одного носія інформації на інший. З автоматизацією ведення бухгалтерського обліку цей вид перевірок поступово втратив своє значення.
3. Перевірка підрахунків (обчислень) – має на меті встановити правильність розрахунків числового матеріалу, що додається.
Первинні документи перевіряють за двома напрямами:
1) суми, зазначені в документах, звіряються з відповідними сумами, занесеними до регістрів аналітичного обліку;
2) документи контролюються щодо правильності заповнення (повноти реквізитів).
Окремо виконується вартісна перевірка, мета якої – установити відповідність числового матеріалу його економічному обгрунтуванню.
Формування номера аналітичного рахунка
Усі номери рахунків аналітичного обліку (крім рахунків бюджету) формуються за такою схемою:
АААА………………………… В…………………….. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
1. АААА – номер балансового рахунка (4 знаки).
2. В – ключовий розряд (1 знак).
3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ – інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків).
Довжина номера рахунка не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунка становить 14, мінімальна – 5 цифр.
Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатись код контрагента, порядковий номер рахунка, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунка.
Дещо інакше проводиться нумерація рахунків доходів бюджету. Нумерація рахунків 2500 Кошти бюджетів України до розподілу” і 2510 “Кошти Державного бюджету України”, а також кошти позабюджетних фондів на балансових рахунках 2560 “Державні позабюджетні фонди” і 2561 “Галузеві позабюджетні фонди” (лише щодо галузевих фондів охорони праці) ведеться за такою схемою:
ААА……………. ВВ………….. 7…………. ССС…………… NNN…………………….. ЕЕ
1. АААА – балансовий рахунок (4 знаки).
2. В – контрольний розряд (1 знак).
3. ССС – символ звітності банку (3 знаки).
4. NNN – код міністерства (3 знаки).
5. ЕЕ – додаткова характеристика рахунка (до 2 знаків).
Розряди ССС (символ звітності банку) і NNN (код міністерства) заповнюються відповідно до бюджетної класифікації, що розсилається банкам у пакеті довідників з формування економічних показників для надання звітності. При цьому розряди NNN набувають значення коду міністерства лише за наявності 068, 002 або 093. За наявності інших символів звітності ССС заповнення розрядів не регламентується і може виконуватися банками на власний розсуд. Додаткова характеристика рахунка може містити, зокрема, порядковий номер відділення Державного казначейства.
Ключовий розряд – розряд у номері аналітичного рахунка та контрольний розряд у нумерації рахунків доходу бюджету призначено для перевірки вірогідності номера рахунка. Він також захищає інформацію від суб’єктивних помилок оператора під час внесення даних. Розроблено спеціальні алгоритми обчислення таких розрядів. Усе це виконують у банку спеціальні підрозділи комп’ютеризації.
Питання організації аналітичного обліку викладено в нормативному документі Національного банку України “Порядок ведення аналітичного обліку установами банків України”, який затверджено постановою Правління від 30.12.97 за № 466.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)