Мета: ознайомити учнів з частиною мови – числівником; дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки? який? котрий? котра? котре? котрі? правильно вживати у мовленні та застосовувати набуті знання про числівник на практиці; розвивати зв’язне мовлення учнів; викликати інтерес до занять фізичною культурою,
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Словникова робота
1) Гра “Словограй”.
Учитель готує декілька
2) Робота над загадкою.
На стадіоні нині шум і гам –
Уболівальники зібрались там.
Усі очікують із нетерпінням гол,
Захоплива ця гра… (футбол).
– Поміркуйте, чому написання цього слова нам пропонують запам’ятати?
– Поясніть
– Слово футбол походить від англійських слів “фут” – нога, ступня та “бол” – м’яч.
Футбол – де спортивна гра, у якій беруть участь дві команди, по 11 гравців кожна. У ній грають м’ячем на прямокутному трав’яному полі. Гра триває два тайми, по 45 хвилин кожний, з перервою між таймами 15 хвилин. Метою гри є забити якомога більше голів у ворота супротивника.
2. Каліграфічна хвилинка
Фу ут бол футбол
– Доберіть спільнокореневі слова. Введіть слово у речення. Усно провідміняйте.
– Від слова утворіть прикметники усіх родів. Доберіть до них за змістом іменники. Утворені словосполучення запишіть.
3. Робота над прислів’ям
– Як ви розумієте зміст прислів’я? Визначте відомі вам частини мови.
Овес у трьох кожухах, та й то холоду боїться.
– Згадайте і назвіть частини мови, які ви знаєте. (Діти називають вивчені частини мови)
– Що ви знаєте про ці частини мови? (Діти розповідають, що вони знають про кожну частину мови)
– А чи всі частини мови ви назвали у прислів’ї?
– Як ви вважаєте, яка частина мови не названа?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про нову частину мови.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за мовним матеріалом
Гра “Знайди та поясни”
– З поданих слів знайдіть відомі вам частини мови і доведіть свою думку.
Розумію, око, сніжний, у, і, сім, під, але, третій.
– Чи всі слова ви змогли пояснити?
– Які слова викликали у вас труднощі?
– Чому?
– Ці слова – нова частина мови… А як вона називається, спробуємо з’ясувати.
– На що вказують подані слова? Отже, як ми можемо назвати нову частину мови? (Пропозиції учнів.)
– Нова частина мови називається числівник.
2. Робота в групах
– Дайте характеристику словам сім і третій за планом:
– Що означає слово?
– На які питання відповідає?
– 3 якою частиною мови пов’язується?
– Яким членом речення буває?
(Результати фіксуються на дошці)
Висновок. Слова, які означають кількість предметів або їх порядок при лічбі, називаються числівниками. Числівники відповідають на питання скільки? (один, п’ять, десять, триста) і який? котрий? (перший, шостий, сотий).
3. Первинне закріплення
– Відшукайте числівники в загадках і поставте до них питання.
Спить на ліжку біла сплюшка,
В неї аж чотири вушка,
Всі цю сплюшку звуть… (подушка).
Два брати у воду дивляться,
А до віку не зійдуться. (Береги)
Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
Два скельця, три дужки –
На ніс і на вушка. (Окуляри)
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах
– Використовуючи числівники, розгадайте ребуси. Запишіть слова.
100вбур, ті100, пі2л, 100рінка, 3котаж, 3тон, 3вога, При5, 40а, 3кутник, 100вп, 100гін, ві3на.
2. Робота в парах
– Запишіть словосполучення, поєднавши правильно числівники з іменниками.
П’ятеро, діти; шість, година; три, друзів; двісті, метр; дванадцять, година; вісім гривня.
3. Поетична хвилинка
ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
У нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове – частини мови!
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав – іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі,-
Ім’я, найменування і наймення:
Робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмімо назву – дієслово,
Само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
А вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику-предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
За кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник.)
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
Але слова я в мові сполучаю.
І частка мовить: слово я службове,
Але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні де треба я скажу.
А вигук може пролунать, як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він!
“Ура! – гукнеш ти друзям неодмінно.-
Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!”
Частини мови! Назви наче й звичні,
Полюбиш їх – красиві, поетичні!
“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.
Це за любов найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені. Й підхопив народ!
Дмитро Білоус
4. Самостійна робота
– Спишіть текст, підкресліть числівники.
Ти знаєш, що одна синичка за добу з’їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як триста тридцять разів, шпак – більше з двісті разів. Учені спостерегли, що шпак за сімнадцять годин прилітав до гнізда з кормом для дітей сто дев’яносто вісім разів, а велика синиця триста тридцять два рази за вісімнадцять з половиною годин!
От скільки шкідників нищать ці чудові пташки!
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
– З якою частиною мови ознайомилися на уроці?
– Що ви можете розповісти про числівник?
– На які питання відповідає числівник? Наведіть приклади.
– Що може означати числівник? Наведіть приклади.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ