Залежність рубок догляду від складу деревних порід, лісорослинної зони та лісорослинних умов

Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

Лекція 5. ДОГЛЯД ЗА ЛІСОМ

5.5 Залежність рубок догляду від складу деревних порід, лісорослинної зони та лісорослинних умов

Характер рубок догляду визначається біологічними та екологічними властивостями деревних порід – перш за все. Крім них, враховуються лісорослинні умови, економічна значимість. Техніка лісо вирощування залежатиме від географічних, фунтово-кліматичних та інших умов, які визначають склад насаджень, їх будову: чисті чи мішані, прості чи складні.

У

першу чергу догляд відрізняється в чистих та мішаних насад­женнях. В чистих, або з невеликою домішкою інших порід, немає небезпеки, яка б загрожувала головній породі. Тому рубки догляду ведуться, щоб створювались кращі умови для кращих дерев. В мішаних насадженнях, а особливо складних за формою, конкурентні взаємини проявляються жорсткіше, часто не на користь головній породі. При несвоєчасному або невмілому догляді головні породи випадають, витісняються другорядними, які більш пристосовані до лісорослинних умов, а також більш конкурентоздатні.

Саме з цих причин у мішаних молодняках і розпочинають

рубки раніше, проводять їх інтенсивніше.

Різним буде характер догляду за однієї і тією ж породою в різних лісорослинних зонах. Наприклад, догляд за сосною в умовах Полісся відрізняється від догляду в умовах Степу (Нижньодніпров’є, ліси по Сіверському Дінцю). В умовах Степу догляд повинен якомога краще зберігати вологу, яка знаходиться в дефіциті. Формуються більш ширококронні дерева, які краще затіняють поверхню фунту при меншій кількості дерев на одиниці площі. Створюють складні за формою лісостани з участю кущів.

У Лісостепу більшість лісових насаджень ростуть у свіжих умовах, де забезпечення вологою краще, тому тут догляд направлений на вирощування складних за формою лісів з дубом, ясенем, явором та їх супутниками в другому ярусі. Але і в зоні Лісостепу технічні прийоми догляду за дубом будуть відрізнятись на Правобережжі (зона грабових дібров) від прийомів на Лівобережжі (кленово-липові діброви).

Рубки догляду в сосняках. Сосна – порода світлолюбна, стійка до дії вітру, швидко росте в молодості, посухостійка, невибаглива до родючості грунту, витримує температурні крайності. Біологія сосни дозволяє їй рости як в чистих, так і в мішаних насадженнях. Чисті сосняки характерні для сухих борів та перезволожених місць, а мішані – для більш сприятливих лісорослинних умов.

Догляд за чистими насадженнями починають тоді, коли наступає період вростання крон сусідніх дерев. Найчастіше це відбувається в 8-9 років, а якщо молодняк створено садінням лісових культур з широ­кими – 2,5-3,0 м – міжряддями, – то в 12-15 років. Тобто в цьому випадку освітлень не проводять. Ступені зрідження в чистих сосняках повинні бути помірними, бо сильні зрідження викликають задерніння фунту, а можливе і заселення підкорним клопом. Після рубки крони сусідніх дерев повинні дотикатися одна до одної.

Прочистки слід проводити тоді, коли наступає перегущення або крони стискуються з боків. При проведенні освітлень та прочисток вибирають переважно відсталі в рості дерева, а також дерева типу “вовк”.

У чистих сосняках, які ростуть в сухих умовах, проріджування ведуть слабкою вибіркою дерев, що відстали в рості. В свіжих та вологих – їх часто залишають як підгін. Допускають домішку листяних порід, краще її залишити чистими біогрупами.

В мішаних сосново-листяних молодняках догляд повинен почина­тися раніше, щоб сосна весь час була переважаючою в рості. При значній частці листяних допускаються сильні ступені зрідження, почи­наючи з 5-річного віку. Головна мета – уникнути небажано і зміни порід. Домішка листяних порід в віці прочисток не повинна бути більшою 30%.

В складних суборах при проріджуванні слід формувати другий ярус із дуба, бука, липи, інших порід. Частка листяних тут може досягати в складі першого ярусу 2-3 одиниць. Чим багатші умови, тим вона може бути більшою. В судібровах – навіть дуба.

При прохідних рубках розріджують густі куртини, домішки листяних в першому ярусі знижують до 1 – в свіжих умовах і до 2 – у вологих. У вологих судібровах – до 3 одиниць.

Догляд за дубом. Особливості догляду за дубом визначаються наступним: дуб – світолюбний, кущиться в ранньому віці, повільно росте в молодості, чутливий до заморозків і сильних морозів, відносно вимогливий до родючості грунту, розвиває глибоку кореневу систему. Крім того, догляд буде залежати від способу поновлення: вегетативно, чи суцільними або частковими культурами. Догляд на Правобережжі дещо інший ніж на Лівобережжі Лісостепу України.

Оскільки разом з дубом ростуть його супутники, які обганяють дуб в рості у молодості, то за цим потрібно слідкувати. З іншого боку – дуб краще росте і почуває себе в їх оточенні, бо це захищає від несприят­ливих факторів. От і кажуть: “дуб любить рости в шубі, але з відкритою головою”. Глибинна коренева система та міцний стовбур забезпечують стійкість до вітровалу.

При проведенні рубок догляду враховують два періоди в житті дуба. Перший – приблизно до 30 років, коли дуб відстає в рості від супутників і рубки догляду повинні, регулюючи “шубу”, підвищувати ріст у висоту, але без затінення зверху. Це забезпечити не так просто. Після суцільної рубки на площі з’являється маса самосіву та порослі – на Лівобережжі з кленів, ясена, липи, ліщини, інших порід, а на Правобережжі – головним чином граба. Дуб у цих умовах найчастіше поновлюється частковими культурами – рядами через 6-8 м. Без своєчасних освітлень, прочисток виростити насадження, в якому б дуб був головною породою – важко, майже неможливо. Освітлювати ряди потрібно вже на 3-4-му році життя. Свіжі грабові діброви Правобережжя – оптимальні умови для граба. Тут після рубки деревостанів з’являється, “як щітка”, поновлення граба, яке потрібно вміло використати для створення майбутніх складних насаджень. Тому спізнюватися з рубкою догляду не можна, а при прочистках – вести догляд не тільки за дубом, але й за грабом, залишаючи підріст ясена, явора та вибираючи гірші екземпляри дуба, граба, інших порід і – всі м’яколистяні.

При догляді за дубом слід пам’ятати, що ясен – не супутник дуба, а друга головна порода. В той же час – допускати його участь потрібно не більше 2-3 одиниць у складі насадження. Після зімкнення в рядах часткових культур дуба потрібно вести догляд не лише в міжряддях, але й в рядах, вирубуючи гірші екземпляри дуба (уражені поперечним раком тощо).

В південному Лісостепу та Степу дуб висаджують на вирубках густіше, вводять більше кущів як грунтозахисний захід, тому практикується їх “садіння на пень” уже на 3-му році життя культур, коли з’являється загроза заглушення дуба. При прочистках догляд ведуть і за дубом, і за підгінними породами та кущами. В цих умовах режим догляду повинен бути таким, щоб не з’явилося задерніння грунту від злакової степової рослинності.

При порослевому поновленні дуба рубками догляду зберігають побільше насіннєвих екземплярів, вирубуючи частину, а іноді і всю поросль там, де вона затіняє дуб. Таким чином, освітлення та прочистки при догляді за дубом повинні забезпечити вихід дуба до першого ярусу і в цілому – переважати в складі порід.

У другий період, тобто після 30-років, небезпека заглушення дуба супутніми та другорядними породами майже зникає. Догляд зводиться до формування струнких стовбурів, правильної форми та відповідних розмірів крон, а також забезпечення росту дерев у товщину.

При проріджуваннях формується другий ярус. В степовій зоні до другого ярусу може входити клен татарський. В чистих дубняках вибирають лише ті екземпляри, які заважають росту кращих дерев.

При прохідних рубках деревостан розріджують так, щоб між кро­нами утворилися невеликі проміжки. Другий ярус потрібно формувати такої гущини, щоб він надійно виконував фунтозахисну функцію. Після 60-років – вибирають дерева із нижньої частини кожного ярусу.

У свіжих та вологих умовах прохідні рубки повторюють через 10-15 років, а в сухих їх проводять один раз. В чистих дубняках Степу прохідні рубки не проводять.

Рубки догляду в березняках. їх проводять так само, як і в сосняках, але існують і особливості, які залежать від кінцевої мети.

Якщо мета – виростити крупномірні сортименти (фанерний кряж) – освітлення можна не проводити, почати догляд років з 12, видаляючи дерева з вадами стовбура. Починаючи з 20-25 років інтенсивність рубок посилюють з метою підвищення радіального приросту. З інших порід вибирають осику. Відносно висока зімкнутість – до 30, іноді 40 років, що забезпечує очищення від сучків та перешкоджає задернінню. Потім зімкнутість знижується до 0,6, що й забезпечує посилення приросту в товщину.

Якщо ставиться мета прискорити поновлення корінних порід – інтенсивне зрідження проводять з молодого віку. Домішки цінних порід залишають, підвищуючи долю хвойних порід, їх перевагу.