Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 12 МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ
12.4. ЗАЛІЗНИЧНІ МТК
Критський коридор № 3. Основним залізничним напрямком, що з’єднує країни СНД і Україну з країнами Центрально-Східної Європи і Європейського Союзу (ЄС), є двоколійна електрифікована лінія Зернове-Конотоп-Бахмач-Київ-Жмеринка-Львів (1063 км). Цей напрямок є частиною Міжнародних транспортних коридорів № 3, № 9 і відгалуження № 9-е. Його реконструкція й модернізація є для Укрзалізниці однією з пріоритетних сфер інвестування. Європейський банк реконструкції
У межах України Критський коридор № 3 (Берлін-Дрезден-Катові-це-Львів-Красне-Тернопіль-Жмеринка-Козятин-Київ) і МТК ОСЗ № З (Згожелець-Вроцлав-Ополе-Катовіце-Медика-Мостиська-Львів-Жмеринка-Київ-Зернове-Суземка-Москва) проходять по Львівській і Південно-Західній залізницях (рис. 12.1).
Коридор електрифікований від Києва до Львова з виходом у Європу. Цей напрямок є одним з найбільш завантажених. Так, між станціями Фастів і Козятин за рік перевозиться 40-50 млн. т з максимальною
Відповідно до плану відновляються колії між Києвом і Львовом, що дозволить збільшити швидкість руху до 160 км/год. і скоротить час поїздки до країн ЄС.
Двоколійна ділянка у межах Львівської залізниці становить 39% від довжини коридору № 3 у межах України. З них 84 км (Державний кордон з Польщею-Львів) електрифіковано постійним струмом; використовується локомотив ВЛ11М, маса вантажних поїздів на ділянці 4200 і 2800 т. Пасажирський рух забезпечується з допомогою електровоза ВЛ10, маса поїзда 700 т. Від Львова до Підволочиська залізниця працює на змінному струмі. При цьому використовується локомотив ВЛ80 як для вантажного, так і пасажирського руху: маса вантажного поїзда до 5000 т у східному напрямку і до 4500 т – у західному, маса пасажирських поїздів – від 1150 до 1400 т.
На Львівській залізниці найскладніші ділянки профілю, плану й умови експлуатаційної роботи. Найбільші уклони на цьому напрямку сягають 14%, частка кривих ділянок 27,1%, мінімальний радіус 250 м.
Критський коридор № 5 проходить по Львівській, Південно-Західній і Південній залізницях (Трієст-Любляна-Загреб-Будапешт-Братислава-Чоп-Львів), ОСЗ № 5 (Захонь-Чоп-Стрий-Львів-Красне-Жмеринка-Фастів-Дарниця-Гребінка-Полтава-Харків-Тополі-Валуйки) з відгалуженням № 5-а (Дарниця-Конотоп-Зернове-Суземка-Москва) (рис. 12.2). На цьому напрямку вантажі перевозяться і маршрутними контейнерними поїздами “Чардаш” (Будапешт-Москва) і Ізов-Зернове-Тополі від державного кордону Польщі й Словаччини транзитом по території України і далі за напрямком Транссибірської магістралі.
Цей коридор у межах України – двоколійна, електрифікована на постійному струмі лінія Львів-Чоп довжиною 266 км, що з’єднує Україну зі Словаччиною, Угорщиною, Болгарією, Румунією й іншими країнами Центральної і Південної Європи.
У вантажному русі використовується локомотив ВЛ11М, маса вантажного поїзда по напрямках відповідно 4000…4200 і 1800…2100 т. Для пасажирського руху використовується електровоз ВЛ10, маса поїзда 1100… 1150 т.
Напрям Стрий-Лавочне-Мукачеве за параметрами плану і поздовжнього профілю не дозволяє реалізувати високі швидкості. Ухили понад 10%о на вказаному напрямку становлять більше 16%, кривих ділянок радіусом до 700 метрів – 19,5% від загальної довжини лінії. На ділянці Лавочне-Мукачеве швидкість руху не перевищує 60-70 км/год. На відрізку Львів-Чоп найбільший ухил – 30%о, частка кривих ділянок 36,5%, мінімальний радіус 152 м.
Критський коридор № 9 проходить по Південно-Західній і Одеській залізницях (Александруполіс-Пловдив-Бухарест-Кишинів-Кучурган-Роздільна-Жмеринка-Київ-Ніжин-Чернігів-Горностаївка-Жлобін-Вітебськ-Санкт-Петербург-Гельсінкі) з відгалуженнями: № 9-а (Роздільна-Одеса); № 9-е (Ніжин-Хутір Михайлівський-Зернове-Москва) (рис. 12.3).
Крім пасажирських і вантажних поїздів, на цьому напрямку обертається контейнерний поїзд Клайпеда-Одеса (через Словечно-Бережесть).
Ділянка Зернове-Хутір Михайлівський-Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці довжиною 354 км є частиною міжнародного транспортного коридору № 9. На ній розташовано 28 станцій, у тому числі 4 станції позакласні (Київ-Пасажирський, Дарниця, Бахмач-Пасажирський, Конотоп).
На станціях Київ-Пасажирський, Конотоп, Зернове чи Хутір Михайлівський передбачаються зупинки швидких поїздів. Ділянка Зернове-Київ – двоколійна, електрифікована змінним струмом, облаштована системою автоблокування лінія, де пасажирські поїзди уже зараз рухаються зі швидкістю до 120 км/год., вантажні – 80 км/год.
У пасажирському русі використовуються електровози ЧС4 і ЧС8 депо Київ-Пасажирський із зміною локомотивних бригад на ст. Конотоп. Маса составів рухомого складу 900-1100 т.
У вантажному русі використовуються локомотиви ВЛ80. Уніфікована маса вантажного поїзда 3600/2800 т відповідно у непарному і парному напрямках. Довжина приймально-відправних колій 850 м.
Вантажонапруженість становить 30-35 млн. т-км/км. Найбільші уклони досягають 8%. Частка кривих ділянок 10,3%, мінімальний радіус 325 м. За параметрами поздовжнього профілю і плану це одна з найкращих ділянок.
МТК Гданськ-Одеса (Балтійське море – Чорне море), Європа-Кавказ-Азія (ТRАСЕСА) – додатковий коридор, створений Україною і Польщею, для забезпечення мінімальної відстані перевезень з Польщі, скандинавських і прибалтійських країн в порти Чорного моря (рис. 12.4).
Транспортний коридор Балтійське море – Чорне море і Євро-Азійський транспортний коридор як єдине ціле залучають в Україну великі транзитні потоки, включаючи зв’язки Південної Азії, Африки, Близького Сходу, Середньої Азії з Європою і створять одну з найбільш перспективних для України транспортних артерій міжконтинентального значення.
У межах України довжина коридору Балтійське море – Чорне море (Ягодин-Ковель-Здолбунів-Шепетівка-Козятин-Жмеринка-Одеса) становить 917 км, 85,3% якого-двоколійна залізниця. Одноколійною є ділянка Державний кордон-Ягодин-Ковель-Ківерці (від кордону з Польщею до Ковеля прокладена друга колія шириною 1435 мм).
МТК Європа-Азія з використанням Критських коридорів № 5 і № 3, і далі від Фастова за маршрутом МТК ОСЗ № 8 (Фастів-Знаменка-Нижньодніпровськ-Вузол-Красна Могила-Гукове) проходить по Південно-Західній, Одеській, Придніпровській і Донецькій залізницях (рис. 12.5).
Далі машрут пролягає через Волгоград, Астрахань, Макат, Бейнеу на Туркменістан та Іран, що скоротить відстань перевезень вантажів з Європи в ці країни на 700-1300 км в порівнянні з північним напрямком коридору через Оренбург.
Основна частина вантажів із Донбасу на Захід, а також у промислові центри Придніпров’я перевозяться на ділянці Чаплине-Синельникове-Нижньодніпровськ-П’ятихатки. Напрямок являє собою двоколійну електрифіковану ділянку: у межах Донецької і Придніпровської залізниць –
Постійний струм, від П’ятихаток до Фастова – змінний. Розміри руху в межах Придніпровської залізниці досягають 60-70 млн. т-км/км у одному напрямку, що негативно впливає на рух пасажирських поїздів. Тут не можна забезпечити швидкість руху більше 120 км/год.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)