ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ЗАЙМЕННИК

§ 43. ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ

484. Прочитайте. Випишіть виділені займенники і дайте відповіді на запитання: від яких займенників вони утворені? За допомогою яких значущих частин слова? Які префікси й суфікси слугують для утворення таких займенників? Виділіть ці префікси і суфікси.

1. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! (Б. Симоненко). 2. Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас (І. Франко).3. Як іноді важливо

буває, щоб хтось виділив у людині щось гарне та й іншим підказав (М. Стельмах). 4. Нехай вихваляє тебе будь-хто чужий, а не твої губи (3 Біблії). 5. Як до душі йому якась робота, так аж шкварчить вона йому в руках (В. Винниченко).

Заперечні займенники заперечують присутність особи, наявність предмета, його ознак чи кількості: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.

Заперечні займенники утворюються від питальних додаванням префікса ні-: ніхто, ніщо, ніким, нічого.

Неозначені займенники вказують на невизначені

особи, предмети, їхні ознаки або кількість: будь-хто, хтось, хтозна-що, абиякий, скільки-небудь.

Неозначені займенники утворюються від питальних додаванням префіксів (дехто, абищо, будь-який, казна-чий, хтозна-скільки) або суфіксів (якийсь, котрийсь, хто-небудь).

Заперечні й неозначені займенники відмінюються, як питальні займенники.

485. Прочитайте. Визначте заперечні й неозначені займенники, з’ясуйте їхні відмінки.

1. А відірвати нас від України нікому не вдавалось і на мить (О. Лупій). 2. Хіба ж кого-небудь ми опечалимо? (Л. Костенко). 3. День минув без будь-яких пригод (М. Старицький). 4. Твоя справедливість має перевищувати абияку несправедливість інших щодо тебе (Б. Брюгген). 5. Наша лінь нікого не розчулить (Б. Симоненко). 6. До нічого не треба й солі (Народна творчість).

– Усно провідміняйте займенники: хтось, ніякий, хтозна-скільки.

486. Перепишіть, подані в дужках займенники ставлячи в потрібній формі. Визначте їхні відмінки і запишіть їх після займенників.

 ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ

1. Не заздри і не наслідуй (нічия) поведінки (3 Біблії). 2. Я не заздрю уже (ніхто) (В. Сижоненко). 3. Не бери чужого нічого і не будеш боятися (ніхто) (Народна творчість). 4. Про це не треба знать (ніхто), бо це лиш наша таїна (О. Лупій). 5. (Ніякий) віжок на собі не стерплю (Л. Костенко).

– У перших двох реченнях підкресліть члени речення.

Заперечні займенники з ні пишуть разом: ніхто, нікого, а кому.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Якщо між ні та займенником уживається прийменник, усі три слова пишуть окремо: ні перед чим, ні за кого, ні в якому.

ОРФОГРАМА: ні в заперечних займенниках

487. Перепишіть, знімаючи риски.

1, Ні/хто не забутий. На попіл ні/хто не згорів. Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть (Б. Олійник). 2. Не сварися ні/з/ким без причини, якщо тобі зла не заподіяли (Біблія). 3. Ні/що вселюдське не чуже мені (Б. Олійник). 4. Щаслива я і ні/про/що не думаю (Л. Костенко). 5. Жодне погане слово не зірвалося ні/в/кого з уст (Олесь Гончар). 6. Ні/яка туга краси перемагати не повинна (Леся Українка).

– Поясніть значення фразеологізмів: і говорити нічого; мати за ніщо. Складіть із цими фразеологізмами речення (усно).

488. Прочитайте прислів’я. Зверніть увагу на наголошення виділених слів.

1. Як хтось не знав біди, то сам нікому не поможе. 2. Самовар кипить, та нікому чай пить. В. Красно говорить, а слухати нічого. 4. Насмішки боїться навіть той, хто нічого не боїться.

Неозначені займенники пишуться:

♦ разом – з аби-, де-, – сь: абихто, дещо, чиясь;

♦ через дефіс – із будь-, – небудь, казна-, хтозна-: будь-хто, казна-чим, хтозна-якими;

♦ окремо, якщо казна-, хтозна-, аби-, де – стоять перед прийменником із займенником: аби до кого, хтозна з ким.

ОРФОГРАМА: дефіс у неозначених займенниках

489. Перепишіть, уставте пропущені літери. Визначте неозначені займенники, поясніть їхнє написання.

1. Нехай я буду казна-що, а не запорож..ць, коли сьогодні з нас один не дістане лицарської слави! Такий козарлюга на що-небудь здаст..ся (П. Куліш). 2. Дух народу – незборима сила, коли люди не ждуть ман..и з неба, не заглядають комусь до рук, а діють (Ю. Яновський). 3. Щоб висловлювати свою думку про будь-кого, треба бути готовим сприйняти будь-яку думку про себе (В. Брюгген). 4. Він не виносив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось (В. Симоненко). 5, Хочет..ся теплим словом зворушити когось (Д. Загул), в. Повірить можна в будь-яку л..генду(Л. Костенко).

– Позначте у словах орфограму “дефісу неозначених займенниках”.

– Позначте у словах вивчені орфограми.

– Визначте фразеологізми, поясніть їхнє значення.

490. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки.

1. (Будь)хто собі не ворог. 2. Гнів народу (будь)кому страшний. В. (Де)чому вчилися, то дещо й знаємо. 4. Не первина – ні(з)чим додому! 5. Випробувана сироватка краща за (бозна)який кисляк. 6. (Казна)кому щодня неділя. 7. Хтозна(в)кого не проси, (будь)кого не перепрошуй.

491. Перепишіть, знімаючи риски.

1. Зорі в морі у прозорій хто/cь розписав у воді (С. Черкасенко).

2. Я чекаю чого/сь, я притих (В. Сосюра). В. І жалем серце запеклось, що ні/кому мене згадати (Т. Шевченко). 4. Кого/сь на пісню раптом потягло (Д Олійник). 5. Мама в будь/яку погоду п’є з криниці чисту воду (І. Січовик), 6. А той, хто чинить казна/що, не вболіває ні/за/що (П. Біба).

Позначте в словах вивчені орфограми.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

ПОВІДОМЛЕННЯ НА ЛІНГВІСТИЧНУ ТЕМУ

492. Прочитайте. Визначте стиль висловлювання, свою думку доведіть.

Науковий стиль обслуговує сферу науки, техніки, освіти, виробництва. Його основна функція – повідомлення знань, пояснення та аналіз явищ, доведення наукових припущень.

Ознаки наукового стилю такі: точність, чіткість, логічна послідовність у викладі думок, уживання термінології. Науковий виклад позбавлений емоційності.

На наукових конференціях та семінарах можна почути наукові доповіді та наукові повідомлення. Науковці складають і виголошують їх саме в науковому стилі.

Відповідно до вимог цього стилю учні будують свої відповіді на уроках, повідомлення – на засіданнях предметних гуртків. У науковому стилі відбувається захист робіт у Малій академії наук.

До виступу з науковим повідомленням на засіданні гуртка необхідно готуватися. Найкраще це робити в такій послідовності.

1. Сформулювати тему повідомлення.

2. Вивчити або повторити необхідні відомості з мови. Записати потрібні наукові терміни, за підручником або словником перевірити їхню вимову.

3. Скласти план повідомлення.

4. Дібрати приклади.

5. Сформулювати висновки.

6. Обміркувати унаочнення (дібрати або накреслити таблицю, схему).

7. Усно переказати повідомлення за планом із використанням унаочнення.

За М. Артиновим

Назвіть відомі вам видання, ви друковані в яких статті написано в науковому стилі.

493. Прочитайте план учнівського наукового повідомлення на лінгвістичну тему. Доберіть приклади. Сформулюйте висновки. Виголосіть повідомлення за планом.

СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ МІЖ ПИТАЛЬНИМИ Й ВІДНОСНИМИ ЗАЙМЕННИКАМИ

План повідомлення

І. Спільне між питальними і відносними займенниками.

1. Вимовляються й пишуться однаково (хто, що, який, чий, котрий, скільки).

2. Відмінюються однаково.

II. Відмінне між питальними й відносними займенниками.

1. Питальні вживаються для вираження питань про особу, предмет, ознаку та кількість.

2. Відносні вживаються для зв’язку частин складного речення.

3. Вимовляються в реченнях з різною інтонацією.

III. Висновки.

494. Складіть і запишіть до зошитів план лінгвістичного повідомлення на тему “Спільне і відмінне між заперечними і неозначеними займенниками”.

– Підготуйтеся до виголошення на уроці повідомлення на лінгвістичну тему за складеним планом.




ЗАПЕРЕЧНІ Й НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ. НІ В ЗАПЕРЕЧНИХ ЗАЙМЕННИКАХ. ДЕФІС У НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКАХ