ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§20. ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

216. Виразно прочитайте вірш.

Звуків дуже е багато,

У природі все звучить.

Свище вітер, грім завзято

В темнім небі гуркотить.

Навесні співає пташка

І струмочок жебонить.

Джміль гуде, дзвенить комашка,

Все по-своєму звучить!

Знайте всі, мої шановні,

Не забудьте це, бува:

У людей є звуки мовні,

Що складаються в слова.

Звуки, зібрані у слово

Ще в далеку давнину,

Утворили рідну мову

Українську чарівну.

Надія Красоткіна.

Чим

люди почали користуватись у спілкуванні раніше – звуками чи буквами? Поясніть.

– Поясніть відмінність між звуком та буквою.

Нас оточує безліч природних звуків: шум вітру, шелест гілля й листя, дзюрчання води, щебет пташок, дзижчання комах, гуркіт автомобілів, шум кроків тощо. Такі звуки утворюються механічним коливанням повітря. Кількість звуків у природі не обмежена.

Усне спілкування між людьми здійснюється за допомогою звуків мовлення. Такі звуки утворюються складними

рухами органів вимовляння.

Наша мова звукова. Слова складаються зі звуків.

Звук – найменша неподільна одиниця мови та мовлення.

Як і будь-які звуки, звуки людського мовлення є результатом коливання повітря, що сприймається слухом. Звуки саме людського мовлення вивчає розділ науки про мову, який називається фонетика.

Щоб передати, як звучить слово, використовують звукопис. Кожен звук у такому записі позначають узятою в квадратні дужки літерою. Наприклад: [а] [у], [о], [д], [м], [ш].

Слова передають звукописом так: [клас], [сл о в о]. Позначення місця наголосу є обов’язковим.

217. Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? З поданих звуків утворіть якнайбільше слів. Вимовте ці слова.

[о], [р], [и], [а], [м], [т]

Чи залежить значення слова від порядку звуків? Свою думку підтвердіть прикладами.

Окремо взяті звуки мовлення нічого не означають. Проте поєднуючись між собою та розміщуючись у певному порядку, звуки мовлення утворюють слова з тими чи іншими значеннями.

Звук ми чуємо і вимовляємо. Звуки мовлення слугують для утворення, розпізнавання та розрізнення слів мови.

Н а п р и к л а д: [с о н] – [с и н]; [с а д] – [с а м].

Отже, звуки мовлення можна порівняти із цеглинками, з яких вибудовується мовлення.

218. Прочитайте загадку, відгадайте її. Відгадки запишіть літерами та передайте звукописом.

Всього чотири звуки в слові,

А зміст його міняють початкові:

З [г] – буде чорна птиця дика,

З [п] – інша, горда і велика,

З [к] – уже напій пахучий буде,

Що для людей готують люди;

З [л] – виріб, дошка з стояками,

Де спочиваємо ми з вами.

Коли ж там [с] поставлю я,

То буде вже людське ім’я.

Які це слова?

За Д. Білоусом.

 ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

 ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

219. Прочитайте вголос записані парами слова. Якими звуками вони різняться? Як вплинула заміна одного звука іншим на значення слова? Що означає кожне зі слів?

Гай – рай; дід – лід; сад – суд; жити – жати; бук – бак; качан – казан; шила – мила; гриб – грип.

Вимовте звуки, заміна яких змінила значення слів кожної пари.

– Поясніть, чому людську мову називають звуковою.

Чи всяке поєднання звуків є словом? Свою думку підтвердіть прикладами.

220. Прочитайте. Визначте слова, вимова яких розрізняється одним звуком. Як змінилося від заміни звука значення слів?

1. Спить старий сердитий сом, сниться сому сьомий сон (А. Камінчук). 2. Сом під лататтям задрімав. Не сум, а сон його здолав. 3. Явір гнеться над водою, ятір сохне під вербою.

Значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

– Поясніть розділові знаки.

221. Прочитайте. Укажіть слова, через які спотворився зміст прислів’їв. Назвіть звуки, заміна яких спричинила зміну значення слова.

1. Чоловік розуму вчиться увесь бік. 2. Видно зайця по мухах. 3. Морока в ворони просить оборони. 4.1 бувалий рис у пастку попадається. 5. Тим мак страшний, що ззаду очі. 6. Ще жодне шило крука не відмило.

Якими літерами позначають на письмі звуки, які потрібно замінити? Назвіть ці літери.

– Поясніть різницю між звуком і літерою.

222. Прочитайте. Слова, вимова яких розрізняється одним звуком, випишіть з речень парами – літерами та звукописом.

 ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

1. Маленький гриб під граб заліз і огляда тихенько ліс. 2. Розболілись в зайця зуби, з болю в зайця спухли губи (М. Стельмах). 3. Вкрита травами гора, збоку – лисяча нора (В. Гринько). 4. А вусатий колосок подає свій голосок (Т. Коломієць). 5. Ми не знали, що баран може з’їсти наш банан (Є. Гуцало).

Поясніть, як вплинула заміна звука на значення слова.

223. Відгадайте шаради. Що означають літери, записані в квадрат – них дужках?

1. Краплями криштальними трави укриваю, сонце на світанні першою вітаю, а зміни-но звук на самім початку – наготуєш до зими сіна у достатку (Т. Чумак). 2. З [д] скликаю всіх до себе: друзі, м’яч, погода – рай! З [т] – мене писати треба – вибирай! (С. Павленко). 3. Тече собі, хвилюється, навколишнім милується, А [р] на [п] змінити – почне пекти й варити (Н. Могила).

224. У поданих словах замініть окремі звуки так, щоб утворилися нові слова. Вимовте слова зі зміненими звуками.

Корона, миша, чайка, риска, піч, сум, вулики.

Дві утворені пари слів {на вибір) уведіть у самостійно складені жартівливі речення.

225. Додаючи або віднімаючи один звук на початку чи в кінці слова, утворіть інше слово. Новоутворені слова запишіть. Вимовте їх.

Курок, буква, лід, мак, башта, край, гра, їжа, міх, рука, окомір, линок, буря, кома.

У звуковому записі знак м’якшення не вживають, адже звука він не позначає. Знак м’якшення вказує на пом’якшення попереднього приголосного звука в слові: гетьман [г е’ т’ м а н].

У звуковому записі на м’якість приголосного звука вказує скісна риска [‘] після літери: синь [с и н’], на пом’якшеність – вказує знак [‘]: сіль [с’ і л’],

Подовжену вимову звука (на письмі вона передається подвоєними літерами) у звуковому записі позначають двокрапкою – [:]: сонний [сон:ий].

 ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

226. Зробіть звуковий запис поданих слів.

 ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ

День, ліс, льон, тінь, сонний, цінний, джура, джунглі, дзвінок.

Значення виділеного слова з’ясуйте за тлумачним словничком.

227. Зробіть звуковий запис поданих слів.

Мідь, лань, тінь, олень, денний, останній, джем, дзьоб, дзенькіт.

Визначте серед поданих слова, які від заміни одного звука змінюють значення.

228. Прочитайте подані слова ззаду наперед. Чи змінилося їхнє значення? Такі слова називають паліндроми, або слова – перевертні. Доберіть і запишіть 3-4 паліндроми.

Дід, око, коток, Пилип, радар, мадам.

Зберіть у довідниках чи в Інтернеті інформацію про слова-паліндроми. Розкажіть про такі слова у класі. Знайдіть паліндроми на малюнку.

 ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ




ЗВУКИ МОВИ Й ЗВУКИ МОВЛЕННЯ