Екологія – охорона природи
ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК. Головне джерело забруднення атмосфери – отримання та використання енергії. Для захисту атмосфери слід розробити точнішу методику прогнозування забруднення повітря, вмісту в ньому газів, які викликають парниковий ефект і шкідливі зміни в кліматі та довкіллі загалом. Потрібно модернізувати існуючі енергетичні системи для підвищення їхньої ефективності, використовувати відновлювані джерела енергії, наприклад енергію сонця, вітру, води, біомаси, геотермальних джерел,
Озброювати населення знаннями про більш ефективні та менш забруднювальні джерела енергії та навчати його користуватись ними. Координувати регіональні енергетичні плани з тим, щоб ефективно виробляти і розподіляти екол. безпечні види енергії. Стимулювати впровадження нац. стандартів енергозбереження та рівня викидів у атмосферу, сприяти ознайомленню населення з енергосистемами. Заохочувати використання тих видів транспорту, які мінім, забруднюють атмосферу й завдають шкоди довкіллю.
У пром-сті слід якомога ефективніше використовувати матеріали й ресурси, встановлювати
Усі країни повинні сприяти рац. використанню та збереженню об’єктів, що вбирають з атмосфери шкідливі гази, в т. ч. лісів та солоноводних екосистем. Слід укладати міжнар. договори, які передбачають необхідність обмеження використання речовин, що руйнують озоновий шар планети. Уряди повинні розробити і втілити регіональні договори, такі як Конвенція 1979 р. про транскордонне забруднення повітря, з метою зменшення потоків забруднювальних речовин, які є шкідливими для здоров’я людей, для лісів, озер та річок. Усі країни мусять мати системи раннього попередження та реагування на забруднення атмосфери внаслідок пром. аварій, стихійного лиха або знищення природних ресурсів.