РОЗДІЛ 4. ЛЮДИНА І СВІТ
& 24. Земля – наш спільний дім
Поміркуй! Назви свою космічну адресу. Чому всі жителі планети Земля мають рівні права?
Земля – це домівка для всіх людей, які мають рівні права. Проте розуміння цієї істини прийшло до людей не відразу. У стародавні часи були люди вищого гатунку. Вони мешкали у величезних будинках, споживали найсмачнішу їжу, носили найкращий одяг і коштовності, користувалися привілеями. Для їхнього блага працювали всі інші – слуги, селяни, ремісники. Особливо ганебним явищем була работоргівля.
Чи справедливий такий суспільний порядок? Уяви, що у твоєму будинку люди живуть за принципом: хто живе на вищому поверсі, той і головніший, а хто – на нижчому, той має підкорятися. Хіба в цьому є хоч якась логіка? Це так само безглуздо, як і любити або не любити людину за її колір шкіри, мову, релігію. На щастя, сучасне суспільство змогло відійти від варварських принципів. Сьогодні людство нарешті починає розуміти,
Культура споживання їжі давніх римлян
“Торг у країні східних слов’ян”. С. В. Іванов
Чи завжди усі жителі планети Земля мали рівні права? Чому такий суспільний порядок був несправедливим?
До якого висновку прийшло людство?
Прочитай вірш Поміркуй! Хто ще, окрім людей, є повноправними мешканцями Землі? Як треба до них ставитися?
Земля – планета голуба й красива,
І для усіх землян – великий дім,
В якому стільки казки, стільки дива,
І ми повинні мирно жити в нім.
Земля – космічна чарівна перлина,
Де є життя, це диво-дивина!
Де є рослини, звірі і людина,
Й така планета в Космосі одна.
Надія Красоткіна
Прочитай
На все своє місце
Якась дракон вирішив показати пізнайкам одне із своїх улюблених місць – незаселений острів, який знаходився неподалік. Друзі довга опиралися і не хотіли їхати. Мовляв, що там є, чого вони не бачили на їхньому острові. Але дракон запевняв, що пізнайки не пошкодують.
І справді, прибувши на сусідній острів, від подиву роззявив рота навіть Буркотун. Так багато екзотичних невідомих рослин навколо! Над головою щебечуть небачені птахи. Все таке яскраве й барвисте. Навіть не порівняти з їхнім островом.
– Що це за місце? – запитав котрийсь із пізнайків. – Чому в нас немає такої краси?
– Ідіть за мною. – загадково сказав дракон. – Це ще не все. Річ у тім, що про цей острів ніхто не знає, навіть випадкові мандрівники. Ось чому тутешня природа зберегла таку ж різноманітність тварин і рослин, як і десятки тисяч років тому.
Пізнайки попрямували вслід за драконом углиб острова. Коли вони зайшли далека в ліс, дракон раптом зупинився:
– Ну? Нічого не помічаєте?
– А що ми маємо помітити? – здивувався Сонько. – Ліс як ліс. Хіба що на деревах ягоди дивні. Волохаті якісь. Ого, здається, я знайшов якийсь їстівний плід.
Із цими словами він зірвав одну “ягідку” з гілки, але відразу закричав:
– Ой! Ой-ой-ой! Матінко! Що це? Здається, одна ягідка ожила! Дивіться-но, вона намагається з’їсти мою руку! Допоможіть!
– Не бійся! – засміявся дракон. – Це не ягода, а маленьке пухнасте звірятка, невеличке, як долоня. І не їсть воно тебе, а обіймає за руку. Вони дуже доброзичливі.
– Хто – “вони”? – запитав Буркотун.
– Це мої друзі. Я називаю їх пухнастиками. Водяться тільки на цьому острові. А це означає, що крім нас, їх ніхто ще не бачив. З пухнастиками дуже цікаво гратися. Вони добрі й милі.
Із цими словами дракон згріб в оберемок повну жменю пухнастиків. А ті аж запищали від задоволення. Пізнайки несміливо почали розглядати невідомих звірят. Через кілька хвилин вони зрозуміли, що тварини цілковита безпечні й привітні, тому бавилися з ними весь день.
Увечері прийшла пора повертатися на свій острів. Звичайно, кожному з них спало на думку взяти кілька пухнастиків із собою. Але дракон вчасно здогадався про це і заперечив:
– Ні! Брати їх на наш острів не можна в жодному разі!
– Але чому? Тобі хіба не подобаються пухнастики? – з жалем промимрив Спритник.
– Дуже подобаються! Але справа в іншому. Я довго спостерігав за цими тваринками і звернув увагу, що харчуються вони тільки фініками. До того ж ці звірята такі ненажерливі, що за один прийом з’їдають більше, ніж я можу подужати. Добре, що цей острів дуже багатий на пальми. А на нашому острові фініків мало, і вони є кормом для мавпочок. Якщо заселити пухнастиків у нас, то незабаром без їжі залишаться і вони, і мавпи. Тому брати їх із собою не варто.
Пізнайки закивали, розуміючи проблему. Але розлучатися із пухнастиками було так нелегко. Вони пообіцяли їм навідуватися в гості щотижня і кожному з них дали ім’я, щоб не переплутати. Так у пізнайків з’явилося ще більше друзів.
Хто населяв сусідній острів?
Якими були пухнастики?
Чому дракон заборонив брати тваринок із собою?
Чого людям варто навчитися у пізнайків та пухнастиків?
Прочитай прислів’я. Про які правила співіснування людей у них ідеться?
* * *
Чого сам собі не зичиш, того й іншому не бажай.
* * *
Живи так, щоб тобі було добре, а іншим ще краще.
* * *
Де дружніші, там і сильніші.
* * *
Погано жити, якщо із сусідами не дружити.
Поясніть вислів: “І дружба, і мир, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби між людьми не існувало взаємної терпимості”
Складіть правила мирного і щасливого співіснування людей на планеті Земля
Підсумуй свої знання
– Усі люди – сусіди в одному великому будинку під назвою Земля.
– Сусіди повинні мати рівні права і обов’язки як один перед одним, так і перед іншими мешканцями планети – тваринами, рослинами.
Перевір себе
1. Для кого Земля є спільним домом?
2 Який суспільний порядок найсправедливіший? Чому?
3 Як треба ставшись до культур, звичаїв, релігій інших народів?
Підготуй і розкажи у класі про звичай чи традицію якогось народу, що мешкає на планеті Земля.