МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.2. Біологічні основи паразитизму і паразитарних інвазій у людини
3.2.7. Життєві цикли паразитів
Для більшості паразитів характерними є складні цикли розвитку, пов’язані зі зміною хазяїна. Залежно від своєї ролі в життєвому циклі паразита хазяїн буває:
– остаточним, або дефінітивним (від лат. defenitivus – остаточний, визначений), де паразит досягає статевої зрілості і розмножується статевим шляхом;
– проміжним, де відбувається
– додатковим (якщо проміжних більше, ніж один);
– резервуарним, що не є обов’язковим, але може накопичувати личинки паразита в інвазійному стані й сприяти передаванню до остаточного хазяїна. Так, хижі риби можуть накопичувати в собі личинки стьожака широкого – плероцеркоїдів, поїдаючи іншу, заражену ними рибу, яка є проміжним хазяїном цього гельмінта. Від хижих риб може заражатися остаточний хазяїн, включаючи людину У резервуарному хазяїні ніякого розвитку паразита не відбувається;
– облігатним –
– факультативним – який є не обов’язковим у циклі розвитку паразита.
Джерелом інвазії називають організм, який виділяє в навколишнє середовище паразитів на різних стадіях їхнього розвитку, якими можуть заразитися інші організми.
Зміна хазяїна сприяє розмноженню, розселенню і поширенню паразитів.
Якщо передачу збудника від одного хазяїна до іншого здійснює переносник (кровосисні членистоногі – кліщі, комахи), захворювання зветься трансмісійним. Переносників поділяють на специфічних та механічних.
Специфічні переносники – це ті членистоногі, в організмі яких паразит проходить певні стадії розвитку, тому їх ще звуть біологічними (малярійний комар – специфічний переносник малярійного плазмодія).
Механічні переносники – членистоногі, в організмі яких не відбувається розвитку паразита. Так, у кишківнику хатньої мухи, на її лапках, волосках можуть знаходитися збудники інфекційних захворювань, цисти найпростіших, яйця гельмінтів.
Деякі з переносників можуть відігравати роль природних резервуарів. Так, блоха може зберігати в своєму організмі збудника чуми від 27 діб (при температурі 37 °С) до 358 діб (при температурі 0-5 °С).
Аутоінвазія – це повторне самозараження хазяїна паразитом, який уже паразитує в організмі. Наприклад, при ентеробіозі недотримання дітьми правил особистої гігієни може спричинити повторне самозараження гостриком. Це сприяє тривалому перебігу хвороби.
Реінвазія – це коли людина повторно заражається тим же паразитом, але після видужання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)