Адміністративно-політична еліта

Державне управління

Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях елітаризму, що обгрунтовують поділ суспільства на керівників і керованих, де політична влада розглядається як база соціальних відносин, що обумовлює відносини панування і підкорення. Наприклад, теорія плюралістичних еліт, яка широко використовується для теоретичного обгрунтування сучасних західних демократій, стверджує, що в

соціальних

Структурах є політична, економічна, культурна еліти. Провідна роль відводиться саме А. п. е., що безпосередньо бере участь у процесі прийняття політичних рішень. До неї примикає, часто зливаючись із нею, управлінська еліта (вищий прошарок державної бюрократії), що не володіє прямим впливом на політику, але зайнята виконавською діяльністю. А. п. е. повинна мати відкритий характер, не перетворюватися на замкнену гільдію ледь не спадкових носіїв влади або клан олігархів. Із цього виходить необхідність

формування ефективного механізму її ротації, постійного притоку свіжих сил до її лав. Необхідно враховувати ідеї циркуляції еліти, запрошувати до управлінської діяльності в центри відомих фахівців із регіонів, спроможних досягти успіхів у системі державного управління та ефективною адміністративного реформування. Важливою складовою державного впливу на формування політичної та управлінської еліти є організація навчальної підготовки представників корпусу державних, політичних та адміністративних діячів і загальнонаціональних лідерів інших сфер життєдіяльності суспільства, які не обіймають державних посад.




Адміністративно-політична еліта