Антиробітниче законодавство – сукупність нормативних актів (передусім законів), у яких юридично закріплюється воля панівного класу на обмеження можливостей найманих працівників боротися за поліпшення свого матеріального становища, на обмеження робітничого руху, робітничих організацій, їхніх прав. У Франції профспілки були заборонені рішенням Національних зборів 1791, в Англії – парламентським актом 1799. Під тиском робітничого руху ці закони скасовані відповідно у 1864 і 1825. Найбільш жорстким А. з. було щодо працівників державного сектора.
2018-03-06