ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник
РОЗДІЛ 3
ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
3.3. Біологічні ритми і здоров’я
Здоров’я як індивідуальна й суспільна цінність стає дедалі дорожчим. Дуже актуальною стає нині повсякденна турбота про збереження здоров’я та подовження тривалого повноцінного життя в умовах різкого загострення екологічних проблем, підвищення нервово-емоційних напружень в усіх сферах діяльності людини, поширення різних хвороб. Усе це ставить перед медично-біологічними, соціо-економічними
Фізіологічні механізми адаптації людини формувалися протягом десятків тисяч років її еволюції. Але тепер в епоху стрімкого розвитку техніки, пристосована здатність нашого організму не встигає змінюватися такими ж темпами, як діяльність людини та екологічні умови сьогодення. Внаслідок цього виникає конфлікт між зміненими умовами життєдіяльності людини та її природою. Розуміння й правильне пояснення різних фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі в процесі адаптації, неможливі
В останні роки вони привертають усе пильнішу увагу не тільки представників авіакосмічної та спортивної медицини, а й біологів, лікарів, фармацевтів. Уже цілком ясно, що головним критерієм прогресивного розвитку суспільства є не його економічні показники, а стан здоров’я нації. Вироблена всім ходом еволюції певна послідовність фізіологічних процесів – важлива передумова хорошого здоров’я й високої працездатності.
Одним із важливих досягнень сучасної біології й медицини є виникнення нової галузі знань – біоритмології (або ще хронобіології, хронос – час). Біоритмологія вивчає природу й закономірності ритмічних процесів у життєдіяльності живих організмів, вплив на них риноманітних чинників зовнішнього середовища.
Біологічні ритми – циклічні коливання біологічних процесів і явищ. Вони притаманні всім живим організмам: від одноклітинних до надзвичайно складного організму людини. Ритмічні процеси і явища спостерігаються й у біосфері Землі. Період біологічних ритмів має дуже широкий спектр – від частки секунди до багатьох років. Наприклад, період ритмічних коливань у діяльності серця, дихання вимірюються секундами. Періодичні коливання виділення гормонів мають період У декілька годин. Практично всі функції нашого організму ритмічно змінюються з періодом 24 години, тобто за добу. Існують біологічні ритми з періодами 7, 14, 28 діб. Досить поширені в природі сезонні коливання. Відомі періодичні зміни в природі з циклом 11 і 22 роки.
Вони пов’язані з коливаннями Сонячної активності з такими ж періодами. Є відомості про наявність екологічних змін на Землі з періодом у 300 й більше років.
В організмі також є свої ритми, багато з них пов’язані із земними циклами і навіть пристосовані до них. Більшість ритмічних змін ми навіть не помічаємо – такі, наприклад, гормональні припливи і відпливи, цикли швидкої і повільної активності мозку, циклічні коливання температури тіла.
У кожному біологічному ритмі присутні два компоненти: екзогенний і ендогенний. Ендогенний компонент біоритму передається по спадковості, екзогенний зв’язаний із зовнішніми “датчиками” часу. В ролі “датчиків” можуть виступати і світло, і температура.
Людей, звичайно, більше цікавлять біологічні ритми, що мають тривалість години, дні, роки. Більшість біологічних ритмів підтримується внутрішніми механізмами, але зовнішні періодичні чинники виступають їхніми синхронізаторами. Наприклад, добовий ритм фізіологічних функцій синхронізується зміною дня й ночі, а ще точніше – зміною рівня освітленості. Але добові ритми все ж мають і внутрішні механізми синхронізації. Так, у тривалих космічних польотах “ніч-день” змінюється через кожні 1,5 години, а температура тіла та й інші фізіологічні процеси мають період 24 години. Проведені досліди показали, що й за відсутності зовнішніх датчиків часу та зміни дня й ночі (люди більше як по 60 днів перебували в печерах) також підтримується ритм фізіологічних функцій близько до 24 годин (від 20 до 28).
Кожний фізіологічний показник у певний період доби досягає свого найбільшого (максимального) значення й знижується до мінімального рівня. Скажімо, температура тіла мінімальна з 3-ї до 4-ї години ранку і найбільша з 16-ї до 17-ї години. Амплітуда коливань досягає одного градуса. Приблизно в ці ж години змінюється й частота серцевих скорочень. В той же час, якщо систолічний артеріальний тиск крові досягає свого максимуму о 15-Й годині, то діастолічний є найбільшим від 24-ї до 1-ї години ночі. Саме в цей період найчастіше загострюються гіпертонічні кризи. Хвилинний об’єм дихання найбільший від 11-ї до 12-ї години. Й так само кожна функція нашого організму має протягом доби – в певні періоди – свої найбільші й найменші значення.
Всі процеси в організмі відбуваються в чіткій послідовності. Це має надзвичайно велике значення для його нормальної життєдіяльності. Тривале порушення біологічних ритмів організму веде до розвитку хронічних хвороб.
Найпоширенішим, вірніше найбільш відомим людям і науці є порушення ритму “сон-бадьорість”. Сорок п’ять відсотків населення, старшого за 16 років, скаржаться на свій сон, а у 40 % спостерігається сонливість удень. Тому виділяють порушення сну й бадьорості (постійна дрімотливість удень). У порушеннях сну (утруднене засинання, неглибокий, неспокійний сон, раннє прокидання) велику роль відіграють емоційно-мотиваційні розлади.
Встановлено, що зміни біологічного ритму сну є безсумнівною ознакою розвитку неврозів, при цьому найбільші відхилення від норми виявлені за тривожних етапів і мотиваційних розладів. Особливо негативно розлади сну впливають на організми дітей і підлітків. Справа в тому, що існують оптимальні години засинання та прокидання. Сон за своєю структурою неоднорідний. Є періоди глибокого (повільного) сну. Вони тривають 60-70 хвилин, а є періоди неглибокого, так званого швидкого сну. Вони тривають 20-30 хвилин. Так, у період від 22-ї до 2-ї годин ночі в мозку найінтенсивніше йдуть процеси відновлення, зміцнення набутків пам’яті, накопичення енергетичних запасів нервових клітин. У другій половині ночі збільшується тривалість неглибокого сну, який часто супроводжується сновидіннями. В цей час у мозку відбувається інтенсивний обмін інформацією між його ділянками, своєрідний творчий процес під час сну. Тому дотримання режиму сну є першим і обов’язковим кроком до здоров’я.
Значний вплив на характер добових коливань чинить стереотипність (однаковість) режиму. У разі постійного й строго повторюваного щоденного ритму чергування роботи й відпочинку спостерігається чітка синхронність зміни показників працездатності. Відсутність такого режиму вживання алкоголю, перевтома, сильні емоційні збудження порушують ритм сну. Особливо хорошим синхронізатором біологічних ритмів є фізична робота. Фізична активність дітей молодшого шкільного віку має починатися не раніше 8-ї години 30 хвилин і закінчуватись не пізніше 19-ї години.
Протягом доби змінюється також ефективність розумової праці. Так, найбільша точність у вирішенні логічних завдань спостерігається в ранкові години. Швидкість відповідей (число відповідей за одиницю часу) досягає максимуму з 11-ї до 13-ї години. Тоді ж найкращою є зорова пам’ять. Тим-то уроки математики, хімії, фізики доцільно ставити в розкладі занять першими та другими, а уроки іноземної мови – третіми й четвертими.
З 14-ї до 16-ї години продуктивність розумової роботи дещо знижується. Це пояснюється режимом харчування. У передвечірні години спостерігається друге підвищення працездатності, але для видів діяльності, які не потребують тривалого сильного напруження, пов’язаного з логічним мисленням. Як стверджує давній афоризм, “сови Мінерви вилітають ночами”. Оскільки Мінерва у давніх римлян вважалася богинею мудрості, то це означає, що найкращі думки приходять увечері.
Встановлено, що існують індивідуальні особливості біологічних ритмів. Одні люди працюють краще у вечірні години (їх називають “совами”), інші ж – уранці (“жайворонки”). Але, незважаючи на біоритмічні типи, дотримання режиму сну та роботи є обов’язковим для всіх.
Велике значення мають біологічні ритми для лікування всіляких захворювань. Організм людини неоднаково чутливий у різні години доби до ліків. І навіть відчуття болю максимальне вранці і зменшується з 14-ї до 17-ї години (краще за все якраз у цей час іти до лікаря). Але це вже медичні аспекти біоритмології.
Працездатність людини змінюється й протягом тижня. ї не тому, що ми живемо семидобово, а тому, що існує семидобовий біологічний ритм, який синхронізується соціальним ритмом. Загальною закономірністю семидобових ритмів є поступове наростання працездатності з понеділка до середи-четверга й різке зниження у п’ятницю й суботу. Відповідно до цієї закономірності й треба розподіляти навантаження на учнів.
Важливими для нашого організму є сезонні біологічні ритми. Вважається, що з 16 лютого по 15 серпня – це біологічна весна й літо, а з 15 серпня по 16 лютого – біологічна осінь і зима. Але щодо розвитку сезонних депресій, то їх найбільше в зимові місяці й ранньою весною. Зниження функціонального стану організму спостерігається також узимку. У людському організмі біологічні процеси перебігають ритмічно: наприклад, ритмічно скорочуються серце, дихальна мускулатура, після активного життя настає сон, змінюється температура тіла. Так, на світанку вона становить 36,0 °С, до полудня – 36,4, увечері – 36,8 °С. І оскільки всі фізіологічні процеси в організмі перебігають у певному ритмі, життя учнів теж повинне бути ритмічним. Тому лягати спати й уставати, їсти, навчатися, гратися й відпочивати слід в один і той самий час. При правильному режимі молодші школярі, як правило, почувають себе добре. Ритмічне життя сприятливо впливає на нервову систему, зміцнює здоров’я, сприяє нормальному фізичному та розумовому розвитку.
При складанні режиму дня слід враховувати, що існують періоди високої розумової працездатності: з 8-ї до і 2-ї години і з 17-ї до 19-ї години. З огляду на це найефективнішою треба вважати першу зміну, а час підготовки домашніх завдань – і з 17-ї до 19-ї години. Щоправда, при цьому слід враховувати й індивідуальні особливості біоритмів. Одні люди (їх називають “жайворонками”) мають високу працездатність у першій половині дня (їх близько 25 %), інші (так звані “голуби”, їх 45-50 %) мають приблизно однакову працездатність протягом усього дня, й “сови” (близько 30 % людей) мають найбільшу працездатність у вечірні години.
На підставі відомих добових біоритмів, фізіологічних особливостей школярів, вимог сучасної гігієни, педагогіки та психології складається добовий бюджет часу, який стає основою режиму дня учня.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)