БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК
Розділ 12.
Фінансова звітність підприємства
12.1. Бухгалтерський баланс
Нормативним документом, яким визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.
Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі – підприємства) усіх форм власності
Особливості складання консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом).
Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають таке значення:
Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.
Пов’язані
Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.
Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.
Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма балансу.
Визнання статей балансу
Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.
Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до попереднього абзацу, не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.
Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.
Зміст статей балансу та його форма поміщені у пункті 3.1 розділу 3 “Бухгалтерський баланс” частини 1.
Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
(1 votes, average: 5,00 out of 5)