Бюджетна система і бюджетні права

Регіональна економіка

Глава VIII

БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА

2. Бюджетна система і бюджетні права

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему. Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, становить зведений бюджет, який використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічним і соціальним розвитком України. Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів

і міст республіканського підпорядкування даного регіону. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети. Бюджет області об’єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних чи міських рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має районний поділ,

об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській чи районній у місті раді народних депутатів адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, то бюджети цих міст, селищ і сіл об’єднуються відповідно у бюджеті міста або у бюджеті району в місті. Бюджетний устрій грунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Принцип єдності означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю форм бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому. Принцип повноти бюджету полягає у відображенні в ньому всіх доходів і видатків. Принцип достовірності вимагає формування бюджету на основі реальних показників, науково обгрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків. Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання. Принцип наочності обумовлює відображення показників бюджетів у взаємозв’язку із загальноекономічними показниками в Україні та за її межами через використання засобів максимальної інформативності щодо результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

З Державного бюджету фінансуються заходи загальнодержавного значення в галузі господарського і культурного будівництва, оборони держави, утримання органів державної влади і управління. Через нього здійснюється перерозподіл частини загальнодержавних доходів між Автономною Республікою Крим та областями у вигляді субвенцій, субсидій і дотацій з метою економічного вирівнювання регіонів.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети є самостійними. їх самостійність забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямків їх використання згідно з законодавством України. При цьому, складаючи, і виконуючи свої бюджети, відповідні органи влади та управління враховують загальнодержавні інтереси.

Бюджетне право України затверджене Конституцією України.

Відповідно до п. 4 ст. 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання. При цьому, згідно зі ст. 92 Конституції, виключно законами України встановлюється Державний бюджет України і бюджетна система України. Згідно зі ст. 95, бюджетна система України будується на засадах справедливості неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами. Виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмірі цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості свого бюджету. Звіти про доходи і видатки Державного бюджету мають бути оприлюднені.

Ст. 96 Конституції України передбачається, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період. Отже, бюджетний рік розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року має подавати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Відповідно до ст. 97, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України.

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України, згідно зі ст. 98 Конституції України, від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.

Конституцією України, згідно з п. 4 ст. 138, визначено, що Автономна Республіка Крим має право розробляти, затверджувати та виконувати свій бюджет на основі єдиної податкової і бюджетної політики України.

Аналогічно, згідно зі ст. 143 Конституції України, обласні та районні Ради затверджують обласні і районні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету та відповідно розподіляються між територіальними громадами або спрямовуються на виконання спільних проектів. Це положення підтверджується і ст. 142 Конституції, згідно з якою держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування і фінансово підтримує місцеве самоврядування. В цьому зв’язку необхідно підкреслити положення, затверджене в Конституції, про те, що виграти місцевого самоврядування, які виникають внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Бюджетні права – це сукупність юридичних норм, що визначають бюджетний устрій, склад доходів і видатків бюджетів, регулюють права органів державної влади і управління по складанню, затвердженню і виконанню бюджету, а також порядок затвердження звітів про виконання бюджетів. Загальні основи бюджетних прав України, Автономної Республіки Крим та місцевих Рад народних депутатів встановлені Конституцією України. Бюджетні права регулюються Законом України “Про бюджетну систему України” та Законом України про місцеве самоврядування.

Відповідно до чинних законодавчих і нормативних документів, до відання державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів належать складання проекту бюджету згідно з основними напрямами бюджетної політики (визначеними, відповідно, Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів), виконання бюджету та контроль за цільовим, економним і ефективним використанням виділених бюджетних коштів.

До відання Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів належать визначення основних напрямів бюджетної політики, розгляд проекту відповідного бюджету, внесення змін та доповнень до затвердженого бюджету, контроль за виконанням бюджету, за цільовим, економним використанням бюджетних коштів через Рахункову палату, затвердження звіту про виконання бюджету.

Верховна Рада України визначає основні напрямки бюджетної політики спеціальною постановою, яка в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний бюджетний рік. Втручання інших органів і організацій у процес складання, затвердження та виконання бюджету не допускається, крім винятків, встановлених законами України.

Всі доходи і видатки бюджету класифікуються за однорідними ознаками.

Положення, закріплені в Конституції України в галузі бюджетних відносин та законодавчих і нормативних актах, свідчать, що в сучасних умовах різко зростає роль Державного бюджету в розвитку економіки та соціально-культурної сфери і правового регулювання відносин, які існують у галузі бюджетної діяльності.

Правове регулювання бюджетних відносин – це регулювання відносин, які виникають між різними гілками влади і управління при визначенні бюджетів держави, формуванні доходів і видатків та розподілі і перерозподілі коштів між різними ланками бюджетної системи, а також відносин, що виникають при проведенні бюджетного процесу.

Бюджетно-правовим регулюванням є всі форми законодавчого або нормативного впливу держави на органи управління всіх рівнів у галузі бюджету починаючи з затвердження державного бюджету Верховною Радою України чи прийняття рішення місцевими Радами про затвердження місцевих бюджетів і до правовідносин, які виникають між органами управління і бюджетними установами та службовими особами (розпорядниками кредитів).

У Законі про затвердження Державного бюджету та в рішеннях місцевих органів влади про затвердження місцевих бюджетів встановлюються правові норми, які передбачають можливість органів державного управління і бюджетних установ діяти певним чином. Дозвіл і заборона в галузі бюджету мають категоричний характер. Наприклад, Законом про Державний бюджет передбачається надати тій чи іншій області в обласний бюджет субвенцію в сумі 1 млн. грн..; це категорична норма, вона означає, що Мінфін України зобов’язаний виконати цей припис і передати кошти вказаному в Законі обласному бюджетові.

Держава, таким чином, визначає правила поведінки державних органів і службових осіб у процесі затвердження і цільового використання бюджетних коштів, а також у ході контролю за їх надходженням, а в разі невиконання цих правил забезпечує реалізацію своїх прав примусово.

Бюджетно-правова норма визначає права і обов’язки органів управління адміністративних територій та вказує обставини, за яких учасники цих відносин стають виконавцями даних прав і обов’язків, а також передбачає відповідальність за невиконання даних вимог.

За характером дії бюджетно-правові норми можна поділити на такі, що діють на території України, на території Автономної Республіки Крим і областей і на території адміністративно-територіальних одиниць (міста, району, селища, села).

Регулювання бюджетної діяльності за допомогою правових норм надає економічним відносинам державний чи територіальний захист; економічні відносини набувають при цьому сили прав і обов’язків, у межах яких діють державні органи.

Особливістю бюджетно-правових норм є те, що вони встановлюють правила поведінки для особливого кола суб’єктів, якими є державні органи влади й управління, з одного боку, і бюджетні установи й організації та платники податків і зборів – з другого. Кожен суб’єкт цих відносин бере участь у розподілі доходів і видатків між бюджетами, одержанні бюджетних асигнувань, у складанні, розгляді, затвердженні і виконанні бюджету. Першими суб’єктами виступають Верховна Рада і місцеві органи влади, вищі центральні і місцеві органи державного регулювання.