МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ЧАСТКА
Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку.
Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття.
По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА”
– Частки
Надають додаткових змістових відтінків (ось, справді, навіть)
Указують на модальні відтінки (мабуть,
– Словотворчі частки
(де-, хтозна-, не-)
– Формотворчі частки
(би, хай, – ся)
& 39 Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням
! Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів та їх форм: хіба, адже, не, будь-, най-, он, якраз, навіть, би.
317
Прочитайте текст. Поясніть, яку роль виконують виділені частки.
Людство тривалий час і всерйоз задумується над тим, як обмежити свій, найчастіше небажаний, вплив на живу природу, як регулювати клімат, стримуючи цим
Тільки слід пам’ятати: будь-яка регуляція клімату має бути щонайобережнішою (За М. Міщенком).
318
1. Спишіть слова. Підкресліть у кожному рядку самостійну частину мови.
А ось, хоч, навіть, хай, але, був, аж
Б не, ні, два, хіба, бодай, чи, лише
В же, будь-, – небудь, казна-, – сь, він, нехай
Г невже, адже, таки, нас, ані, авжеж, хтозна-
2. Запам’ятайте, що всі непідкреслені слова належать до часток.
319
Спишіть текст, вставляючи замість крапок доречну за змістом частку не або ні та знімаючи риски. Поясніть, яких відтінків додають словам чи реченням ці частки.
../коли../забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем зі школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на “коня” та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.
Мені ще довго../прощали цього вчинку. Адже дерево в нашому селі дуже шанувалося, вважалося мало../священним. Добре пригадую, що в першому класі на якомусь уроці вчителька просила:
– ../ламайте, діточки, ../яблуні, ../груші, ../береста, ../тополі, ../кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте (За М. Міщенком).
320
1. З’єднайте частини речень. Запишіть народні вислови.
Дружба та братство –
Якби не зима,
Хоч всю ніч не спи,
Ні в тин
Колись і на нас
Так місячно,
То б літо було довше,
Ні в ворота,
Найбільше багатство,
Сонечко гляне,
Хоч голки збирай,
Ранок швидше не настане.
2. Поясніть, яку роль відіграють у записаних прислів’ях частки най-, б, не, ні, і, хоч.
Мудрe слово
321
1. Випишіть із поданих речень частки.
– Лише Батьківщина, лише Україна залишиться в серці моїм назавжди (І. Калиниченко).
– Говорімо те, що думаємо; думаймо те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям (Сенека).
– І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт, і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт (Л. Костенко).
2. Складіть і запишіть із виписаними частками речення про ставлення до навколишнього середовища.
322
Прочитайте висловлювання, подані в лівій і правій колонках. Доберіть три-чотири власні приклади омонімів з частками. Складіть і запишіть з ними речення, зазначаючи, до якої частини мови вони належать.
Порівняйте
Відстань визначено точно (прислівник).
Дощ ішов удень і (сполучник) вночі.
Він не подобався собі (займенник) в цьому вбранні.
Я радий, бо (сполучник) люблю дощ.
Що (займенник) за (прийменник) цією горою?
Це (займенник) вбрання тобі пасує.
Точно (частка) такий морозний ранок був учора.
І (частка) тиша може звучати піснею.
Іде собі (частка), усміхаючись.
Зупиніться ж бо (частка).
Що за (частка) поведінка в тебе?
Дерева – це (частка) легені Землі.
За значенням частки поділяються на:
– частки, що надають реченню додаткових змістових відтінків;
– частки, що вказують на модальні відтінки;
– словотворчі частки;
– формотворчі частки.
У цих розрядах розрізняють окремі групи.
Частки, що надають реченню додаткових змістових відтінків
Вказівні: ось, це, оце, осьде, от, он, то, онде, ото, воно | Охорона природи – ось завдання для всіх і кожного. Що воно таке, екологічний патруль? |
Означальні: якраз, саме, ледве, власне, майже, справді, точно | Сиділи ми в садку, там саме зацвіло (Леся Українка). Якраз сьогодні треба подумати про завтра планети. |
Обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки | Лишалося тільки завершити цю справу. Хоча б не запізнитися. |
Підсилювальні: і (й), та, навіть, бо, – то, аж, же, ж, – таки, ой | І тиша може проспівати колискову. Дощ таки пішов. |
Частки, що вказують на модальні відтінки
Стверджувальні: так, отак, атож, авжеж, гаразд, аякже | Так, ми посадимо тут сад. Авжеж, птахи знову повернуться. |
Заперечні: не, ні, ані | Сіяло сонце, в небесах ані хмаринки (Т. Шевченко). |
Спонукальні: ну, давай, бодай, -но, -бо, годі | Годі нам сперечатися. Ну спробуй поговорити з ним. |
Власне модальні (виражають сумнів, припущення, упевненість): навряд чи, ледве чи, ба, ну, чи не, мовби, нібито, хоч би | Ранок усміхався, мовби радіючи разом із нами. Тарас підписав документ, значення якого він навряд чи розумів до кінця. |
Питальні: чи, невже, хіба | Хіба весна вже подолала зиму? Невже цей сніг розтане? |
Емоційно-експресивні: як, що за, Ну й, куди там, де й | Що за краса за вікном! Як добре бродити лісом! |
Словотворчі частки
Де-, аби-, будь-, – небудь, казна-, хтозна-, – завгодно, – сь, – би, – б, – же, – ж, не-, ні-, ані – виконують роль префіксів і суфіксів | Деколи, абияк, будь-що, хто-небудь, казна-як, хтозна-куди, чийсь, хто-завгодно, щось, начеб, немовби, авжеж, нелегкий, ніхто, анічичирк |
Формотворчі частки
Би (б), за допомогою якої творяться форми дієслів умовного способу | Пішов би, знала б |
Хай (нехай), за допомогою якої творяться форми 3-ї особи наказового способу | Хай знає, нехай ростуть |
Най-, як-, що-, за допомогою яких творяться прикметники і прислівники найвищого ступеня порівняння | Найбільше, щонайкращий, якнайвеселіший |
-ся (-сь), за допомогою якої утворюються дієслова | Одягатися, збиратись |
323
1. Прочитайте текст.
Ніде, мабуть, не буває так добре, як на городі…
Притулишся вухом до землі, ніби сподіваєшся від неї на відповідь, а вона мовчить, не озивається, не видає жодної своєї таємниці. А може, вона й відповідає, тільки ти не годен утямкувати її мову? І напружуєш слух, аж заплющуєшся – жодного звуку. Нишкне земля в німому чорному мовчанні. Хоч би крота почути, як він повзе по ходах-переходах, по норі своїй, – не чути (Є. Гуцало).
2. Випишіть частки. Визначте їх розряди за значенням.
Добірні зерна мови
Мерзлого в Петрівку комусь заманулось – захотілося чогось неможливого, нездійсненного, нереального.
Яся. Бабусю, чому це в Петрівку хочуть мати чогось мерзлого? Коли буває Петрівка? Це ж так називають книжковий ринок у Києві.
Дмитрик. Я знайшов в Інтернеті, що означає Петрівка. Це короткий піст улітку. Закінчується на свято Петра і Павла – 12 липня. Під час цього посту люди наводять лад на подвір’ї, у хаті, печуть “мандрики” – пампушки з пшеничного борошна, яєць і сиру.
Яся. І зовсім тут згадки про “мерзлого” немає. Тепер же в холодильнику можемо скільки завгодно взяти мерзлого. Он у нас скільки морозива!
Бабуся. Але цей вислів з’явився не тепер. Так з давніх-давен українці жартували, коли комусь хотілося чогось неможливого. Тоді ще ні холодильників, ні морозильних камер не було. А нездійсненні бажання були.
324
1. Спишіть слова. Підкресліть рядок, у якому всі частки вказують на модальні відтінки.
1. Навіть, би, невже, наче, лишень.
2. Ні, ані, тільки, майже, чи.
3. Справді, хай, невже, бодай, мовби.
4. Приблизно, нехай, давай, саме, якраз.
5. Як, годі, бодай, мовляв, еге ж.
2. Складіть і запишіть речення з підкресленими частками.
325
Спишіть текст, добираючи з дужок потрібну частку.
Але (же, ж, це) де море?
На кожному перехресті я уважно роздивлявся навсібіч, та марно. Море (невже, хай, наче) ховалося від мене. Але я чув його подих і (хоч, таки, майже) знав, що воно десь поблизу й зненацька відкриється переді мною.
І (ось, рівно, еге ж) я побачив його. Але не (ото, так, як) раптово, як сподівався. Воно засиніло вдалині між безлистими ще деревами, і (тільки, навряд чи, невже) тоді, коли я підійшов ближче, переді мною відкрився його безмір. У першу мить я затамував подих – щось (як, хіба, неначе) вдарило мене в груди.
Море! (За С. Кралевським).
326
Утворіть від поданих дієслів за допомогою формотворчих часток форми умовного або наказового способів (залежно від форми часу дієслова). Запишіть їх.
Бережуть, допомагав, вирощує, поливав, охороняла, вірили, працюють, виростає, підкорив, звернули, спромоглися.
Малий Андрійко їсть велике яблуко, потім запитує в батька:
– Тату, а чому яблуко стає коричневим?
– Розумієш, коли ти відкушуєш, у яблука виділяється сік. А через те що в яблуці великий вміст заліза, то, взаємодіючи з киснем, воно окиснюється й у такий спосіб набуває коричневого кольору.
Пауза. Потім Андрійко каже:
– Тату, а з ким ти зараз говорив?
327
1. Спишіть текст, знявши риски.
На воді лежали широкі темно/зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.
І раптом я побачив серед жовтих одну білу лілею. “Зірвати, зірвати квітку! – подумав я. – Не/хай мої руки відчують її ніжні, як сама молодість, пелюстки. Не/хай я при/тулю до своєї щоки оту холодну й без/мірно з/вабливу красуню”.
Уже одяг мій лежить на березі, а я все глибше за/ходжу у воду.
Перед моїми очима – біла лілея, розкішна чарівна квітка, що вільно й не/вимушено лежить на тихій і теплій воді.
Раптом мої ноги про/валюються. А кушир ще дужче об/плутує всього мене, ні/би я по/трапив у густу сітку. Може, повернутися? Ні, не/вернусь!
Нарешті я біля квітки. Ось вона, біла лілея!
Зараз я про/стягну руку, по/тягну квітку до/себе, і ні/чого не/лишиться на воді. Я зрозумів/таки, що тут буде так пусто, ні/би/то ні/коли… не/існувало цього живого вогника. Ні! Хай живе ця краса живої природи! (За Д. Ткачем).
2. Напишіть над кожною часткою її розряд.
Мудре слово
328
1. Прочитайте висловлювання. Визначте, до яких розрядів належать частки, використані у поданих висловлюваннях.
– Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).
– У всіх народів є таке прислів’я: “Очі не бачать, серце не болить”. Я ж стверджую, що немає нічого більш помилкового на світі. Що далі від очей, то ближче до серця. Перебуваючи на чужині, ми леліємо в пам’яті будь-що, що хоч трохи нагадує про батьківщину. Сумуючи в розлуці з тим, кого любимо, у кожному перехожому на вулиці бачимо дорогі серцю риси (П. Коельо).
2. Випишіть виділені слова. Назвіть орфограми, які вони ілюструють.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)