ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

§ 15. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом – ш(а) вад прикметників на – ський, – цький

157. Прочитайте прикметники та утворені від них іменники. Які зміни приголосних звуків відбулися при словотворенні? Назвіть літери, які позначають звуки, що чергуються.

Батьківський – Батьківщина; прилуцький – Прилуччина; львівський – Львівщина; вінницький – Вінниччина.

При творенні іменників із суфіксом – ин(а) від прикметників

· звукосполучення

[с’к] змінюється на [шч]:

· угор[с’к]ий – Угор[шч]иа; київ[с’к]ий – Київ[шн]ина;

· звукосполучення [ц’к] змінюється на [ч:]:

· туре[ц’к]ий – Туре[ч:]ица; німе[ц’к]ий – Німе[ч:]ина.

На письмі звукосполучення передаємо відповідне літерами – щ – і – чч-:

Угорщина, Київщина Туреччина, Німеччина.

Виняток: галицький – Галичина.

ОРФОГРАМА:

Літери щ, ч в іменниках із суфіксом – ин(а)

158. Утворіть від прикметників іменники із суфіксом – ин(з).

Запишіть їх.

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

I. Харківський, чернівецький, канівський, хмельницький, панський, турецький.

II. Одеський, кагарлицький, уманський, козацький, кріпацький, чигиринський.

В утворених словах позначте орфограму “літери щ, ч в іменниках із суфіксом – ин(а)”.

· Поясніть уживання великої літери.

· Утворіть словотвірний ланцюжок слова Львівщина.

159. Перепишіть. Після виділених іменників запишіть у дужках прикметники із твірною основою.

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

1. Піснею любові і добра стала ти, Черкащино, для мене (Д. Луценко). 2. Є в Україні, серед милої Полтавщини, чудовий краєвид! (Олена Пчілка). 3. Звенигородщина – співучий куток України (С. Васильченко). 4. По Вінниччині мандрували ми (М. Рильський). 5. На весь світ уславилися ткані на Кролевеччині рушники (3 журналу “Народне мистецтво”),

– Поясніть чергування приголосних, що відбулося при творенні іменників із суфіксом – ин(а) від прикметників.

– Визначте речення, ускладнене звертанням, поясніть уживання в ньому розділових знаків.

160. І Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Люблю тебе, слов’ян..ино з..лена (Д. Павличко). 2. Десь там, за морем, за туманом, уже Туреччина була (Л. Костенко). 3. У світлий день ведуть шляхи твої, Сум..ино! (М. Гурець). 4. Без Донеч..ини навіки зів’яли б всі мої пісні! (В. Сосюра). 5. Головним районом розселення українців у Словаччині є Пряшів..ина (3 підручника).

– Позначте в словах орфограму “літери щ, ч в іменниках із суфіксом – ин(а)”.

– Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.

Чергування приголосних при творенні прикметників із буквосполученням – чн – (-шн-)

161. Від поданих слів усно утворіть прикметники.

Молоко, місяць, сонце, пшениця, столиця, вулиця.

– Назвіть приголосні звуки, які чергуються при творенні.

При творенні прикметників із суфіксом – н – приголосні [к], [ц], [ц’] змінюються на [ч]. Звукосполучення [чн] на письмі передають буквосполученням – чн-: знак – значний, залізниця – залізничний.

Винятки: рушник, рушниця, соняшник, мірошник, дворушник, сердешний (у значенні нещасний), торішній.

ОРФОГРАМА:

Буквосполучення – чн – у прикметниках із суфіксом – н-

162. Від поданих слів утворіть прикметники. Слова запишіть парами.

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

Вулиця, криниця, аптека, штука, медик, комік, математик, електрика, бібліотека, безпека, сонце.

– Позначте в словах, орфограму “буквосполучення – чн – у прикметниках, із суфіксом – н-“.

163. Перепишіть. У виділених словах позначте орфограми.

1. Вдячні нащадки дбайливо оберігають історичні пам’ятки (З газети “Голос України”). 2. Зi мною розмовля природи голос вічний (Б. Сосюра). .3. Наснились мальви, рута-м’ята і скрип криничний журавля (П. Дворський). 4. Перелилася на терасу молочна піна черемшин (Л. Костенко). 5. Тумани, неначе пшеничні млинці, в глибокій долині парують (І. Чумак). 6. Місячні плями – як вибухи світла рушничні (Є. Гуцало).

– Поясніть вислови місячні плями, молочна піна черемшин.

164. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі прикметники.

1. Труд буває скучний, та плід його… . 2. Хто із сонцем встає, у того весь день… настрій. В. Не клади… шкаралупи, а клади… слово.

ДОВІДКА

Яєчний. Смачний. Сонячний. Пшеничний.

Від яких слів утворено подані в довідці прикметники із суфіксом – и-? Які звуки чергуються при такому творенні?

– Поясніть, як ви розумієте вислови сонячний настрій, пшеничне слово.

165. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Я хочу пити соня..ні настої, пізнать до краю радощі з..мні! (В. Симоненко). 2. Соня..ник злотоголовий лице за сонцем пов..рса(В. Сосюра). В. Навіщо нам торі..ні бур’яни? (П. Перебийніс). 4. Кожний ніжний рух серде..ний в пісню срібну переллю (Олександр Олесь).

– Позначте в словах орфограму “буквосполучення – чн – у прикметниках із суфіксом – н-“.

166. Прочитайте словникові статті. Слова сердечний і сердешний уведіть до самостійно складених речень.

СЕРДЕЧНИЙ – СЕРДЕШНИЙ – СЕРЦЕВИЙ. Розрізняються за значенням.

СЕРДЕЧНИЙ ужив, у значеннях: 1. Пов’язаний із почуттями, переживаннями людини. Сердечна туга. 2. Добрий, чулий. Сердечна людина.

СЕРДЕШНИЙ ужив, у значенні “який викликає співчуття, бідолашний”. Дивлюся: під тином сердешна дитина, хлоп’ятко маленьке – вся в латках свитина (Б. Грінченко).

СЕРЦЕВИЙ ужив, у значенні “який стосується серця, пов’язаний із хворобами серця, призначений для лікування серця”. Серцеві м’язи. Серцева діяльність. Серцеві ліки.

Зі Словника-довідника з культури української мови

167. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Україна – це край людей сміливих і мужніх і в той же час серде..них і поетичних (І. Цюпа). 2. Іде серде..ний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає: “Чого, тату, плачете?” (Народна творчість). 3. Якби ти знав, як много важить слово, одно серде..не, теплеє слівце! (І. Франко).

– Як правильно сказати: сердечний напад чи серцевий напад? Свою думку обгрунтуйте.

– Назвіть почуття, які викликає у вас сердешна людина. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

– Пригадайте три фразеологізми зі словом серце, витлумачте їхні значення.

168. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. На осонні соняшник підроста голову до сонечка поверта (О. Орач). 2. По дорозі зупинились у селі щоб попити криничної води (А Шевченко). 3. Знову весільні музики заграли знов молоді на рушник ставали (І. Гущак). 4. Дівчина слухала землю своїх предків гладила пшеничний колосок і думала Гарний колосок але колючий (Д. Павличко). 5. Віддалені шари атмосфери Сонця які під час його затемнень сприймаються у вигляді сяйва називають сонячною короною (3 підручника).

– Позначте в словах усі вивчені орфограми.

– Що означає стати на рушник? Пригадайте фразеологізми зі словом рушник, поясніть їхні значення.

169. Перепишіть словосполучення, щоразу замінюючи слово сердечний синонімом.

Сердечний друг. Сердечний порадник. Сердечний спів. Сердечне слово. Сердечний біль.

Зміни приголосних при творенні прикметників із суфіксами – ськ-, – цьк-, – зьк – та іменників із суфіксами – атв(о), – цтв(о), – зтв(о)

170. Прочитайте пари слів. Визначте твірні слова або твірні основи.

– Козак – козацький; молодець – молодецький; Дрогобич – дрогобицький.

– Рига – ризький; Париж – паризький; Сілезія – сілезький.

– Чорнухи (село) – чорнуський; товариш – товариський; тунгус – тунгуський.

– Назвіть приголосні звуки, які чергуються при творенні прикметників від іменників. Якими літерами позначають ці звуки на письмі?

171. Доберіть до поданих слів слова з твірною основою або твірні слова. Запишіть слова парами.

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

І. Юнацтво, боягузтво, птаство.

II. Кравецтво, убозтво, товариство.

При творенні прикметників за допомогою суфікса – ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса – ств(о) кінцеві приголосні твірної основи чергуються так:

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

ОРФОГРАМА:

Буквосполучення – цьк-, – зьк-,-ськ-, – цтв(о), – зтв(о), – ств(о)

172. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса – ськ(ий). Запишіть слова парами.

Парубок, Запоріжжя, француз, кравець, ткач, чех, латиш, Буг.

– В утворених словах позначте орфограму “буквосполучення – цьк-, – зьк-, – ськ-, – цтв(о), – зтв(о), – ств(о)”.

173. Від іменників, що називають представників ремесел, утворіть назви цих ремесел. Запишіть слова парами.

Хлібороб, чумак, бджільник, мірошник, ткач, кравець, килимар, рибалка, мисливець, столяр.

– Укажіть іменники, при творенні яких чергування не відбулося.

174. Від виділених іменників утворіть і запишіть прикметники.

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

Мова гагаузів, земля кавказців, традиції латишів, звичаї узбеків, пісні таджиків, готелі турків, танці чехів, дотепність французів.

– Поясніть різницю між звичаєм і традицією.

175. Перепишіть, утворюючи прикметники від поданих у дужках слів. В утворених словах виділіть суфікси.

1. Військо (Запоріжжя) поверта з походу, відчиняє Київ Золоті ворота (О. Кононенко). 2. Я гордий, мов (козак) предок мій (Б. Олійник). 3. І котить обрії увись і вшир земля (Черкаси) (О. Софієнко). 4. В (Париж) окрузі живуть мої друзі (П. Воронько). 5. Водій дав мені свою (Єсентуки) адресу й телефон (В. Баранов).

176. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Як на конях коза..тво летіло навперейми своїм ворогам! (М. Василенко). 2. Добре ж твоє, козаченьку, серденько воліло! Виступаєш з товариством на святеє діло (Олена Пчілка). 3. Твори М. Коцюбинського перекладені на французьку, німецьку, че..ьку, польську і російську мови (3 підручника).

– Визначте речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, поясніть уживання в них розділових знаків.

При вимові деяких слів із твірною основою на [д], [т] відбувається уподібнення приголосних звуків: солдатський [солдац’кий], людський [л’удз’кйй], братство [брацтво], людство [л’удзтво].

У прикметниках на – ськ(т) та збірних іменниках на – ств(о), утворених від іншомовних слів, відбувається спрощення (при вимові випадає звук [т]: студентський [студен’с’кий], гігантський [г’іг’ан’с’кий], агентство [агенство].

Спрощення – явище усного мовлення. У названих випадках на письмі його результат не позначається.

177. Прочитайте. Виділені слова вимовте відповідно до правил орфоепії. Передайте ці слова звукописом. Назвіть приголосні звуки, що уподібнюються.

1. Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть (Б. Олійник). 2. Вслухається у космос мисле людська (Г. Коваль). 3. Як багато людством утрачено, і не знайдено, і не баченої (Г. Коваль). 4. Дружба і братство цінніші за багатство (Народна творчість).

178. Прочитайте слова, назвіть групи приголосних звуків, у яких відбувається спрощення. Зіставте вимову й написання слів. Виділені слова передайте звукописом.

Туристський, журналістський, альпіністський, агентство, президентство.

179. Перепишіть, уставляючи пропущені літери й розділові знаки.

1. Справді найбільше багатство людей – їхній духовний скарб (Р. Іванченко). 2. Доводила одна нікчемність що підлабузництво – це чемність (П. Федотюк). 2. Мене так ранили і неу..тво й байдужість. 4. Байдужість – це калі..тво (Є. Євтушенко). 5. Які слова страхітливі дволикість дворушництво двоєдушність! (Л. Костенко). 6. Ми врятуємо Всесвіт од сорому од брехні боягу..тва (В. Симоненко).

– Що, на вашу думку, складає духовний скарб народу? Окремої людини? Розкажіть про це.

Що вам відомо про народну картину “Козак Мамай”? Які риси українця уособлює зображений на ній персонаж?

– Уявіть, що козак Мамай потрапив у сучасну Україну. Розкажіть про його пригоди.

 ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ

Народна картина “Козак Мамай”




ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ