Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
§ 28. ДАВНЬОГРЕЦЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЗА ПОЕМАМИ ГОМЕРА. ВИНИКНЕННЯ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ
– Роздивіться зображення на давньогрецьких посудинах 5 ст. до н. е., що ілюструють сюжети з “Іліади” та “Одіссеї”. – Чи знаєте ви, яким подіям з “Іліади” та “Одіссеї” присвячено зображення на грецьких вазах? – Яку історичну інформацію про господарське життя давніх греків містять ці джерела? – Про що свідчить факт зображення сюжетів грецького епосу
1. Втеча Одіссея з печери циклопа Поліфема, коли той випустив своє стадо овець, а Одіссей з товаришами прив’язалися під животами тварин і зуміли вибратися непоміченими. 2. Пенелопа за своєю працею в очікуванні Одіссея.
3. Фетіда приймає викувані Гефестом обладунки для Ахілла.
1. Про що розповідають поеми “Іліада” та “Одіссея”?
Як і в інших народів, у давніх греків міфи та легенди спершу жили в усній формі. їх переказували, точніше переспівували, поклавши на музику, мандрівні співці, яких у Греції називали рапсодами.
Від
В основу “Іліади” покладено Троянський цикл міфів. Назва цієї поеми походить від грецької назви міста Трої – Іліон. “Іліада” розповідає тільки про п’ятдесят один день з 10-річної облоги Трої військом ахейців. Головним героєм поеми є фессалієць Ахілл – син богині Фетіди та грецького героя Пелея.
1. Одіссею трапився на шляху острів сирен – казкових істот, які своїм співом приваблювали мореплавців, після чого ті гинули. На фрагменті давньогрецької вази зображено, як корабель з прив’язаним до щогли Одіссеєм пропливав повз острів сирен. 2. Ахілл на давньогрецькій вазі. 3. Одіссей осліплює циклопа Поліфема.
В “Одіссеї” події розгортаються після Троянської війни. Трою вже зруйновано, грецьке військо повернулося додому. Лише Одіссей ніяк не може потрапити на батьківщину. Причина, яка перешкоджає героєві дістатися дому, проста – він образив Посейдона, бога морів, і той постійно збиває його зі шляху. У деякі пригоди Одіссей потрапляє через свою допитливість, але, врешті-решт, він досягає мети й повертається на рідний острів Ітаку.
– Узагальніть одним-двома реченнями, про що йдеться в поемах Гомера.
Поміркуйте, чому в “Іліаді” йдеться не про причини Троянської війни, немає в ній і докладної розповіді про 10-річну облогу Трої військом ахейців, а описано останні п’ятдесят один день війни.
2. Що відомо про господарське життя греків за гомерівської доби (11-9 ст. до н. е.)?
Мистецтво гартування заліза та виготовлення сталі грецькі ковалі опанували 11-9 ст. до н. е. Цей період називають “гомерівським”, оскільки поеми Гомера є основним: джерелом про ті часи. Чимало свідчень наводить Гомер про рівень розвитку тогочасного землеробства. Так, в “Іліаді” є епізоди, де героїв битви порівняно з биками, що орють землю, а два ворожих війська – з женцями, які йдуть полем назустріч один одному.
Важливе місце в господарстві посідало й скотарство. Худобу за часів Гомера вважали основним показником багатства. Про Одіссея, наприклад, довідуємося, що він володів дванадцятьма чередами великої рогатої худоби та декількома отарами овець, мав багато кіз і свиней. Худоба правила грекам за гроші.
З поем Гомера відомо, що професійних ремісників за тих часів було небагато. Вони здебільшого не мали власних майстерень, а змушені були блукати від села до села в пошуках заробітку. До послуг ремісників зверталися в тих випадках, коли треба було виготовити гарну зброю або дорогу прикрасу. Зазвичай землероби та скотарі самі виготовляли необхідні предмети побуту та знаряддя праці. Навіть знатні не гребували цією роботою. У поемі “Одіссея” головний герой нахваляється, що своє ліжко він виготовив сам.
Про які особливості господарського життя Греції свідчать подані уривки з “Іліади” та “Одіссеї”?
З опису майстерні Гефеста з “Іліади”:
Міді незламної й олова досить він в полум’я кинув,
Цінного злота та срібла додавши. Ковадло велике
Він приладнав до підставки ковальської міцно, в правицю
Молот узяв величезний, тримаючи в лівій обценьки.
З опису зображеного на щиті Ахілла (“Іліада”):
Далі лани змалював владареві. Достигле колосся
Скрізь по тих нивах женці гостролезими жали серпами.
Падали густо на землю колосся важкі оберемки,
Їх снопов’язи тоді перевеслами туго в’язали.
Ниву іще показав – соковиту ділянку родючу:
Тричі зорали її, орачі там ідуть за плугами,
В ярмах тримають воли, у всі напрямки їх направляють.
Із “Одіссеї”:
…Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина –
Ні виноград, ні оливка, ні груша, ні грядки городні,
Ані смоківниця – тут без твого не росте піклування.
Історія Давньої Греції З “іліади”:
За велетрудне змагання в завзятій борні призначивши:
Для переможця – великий триніг, щоб на вогнищі ставить,
Аж у дванадцять биків той триніг оцінили ахеї;
А переможений мав одержати жінку, майстриню…
На основі тексту підручника та уривків з поем Гомера розкажіть про розвиток: 1) землеробства; 2) скотарства; 3) ремесла.
3. Яким постає в поемах Гомера грецьке суспільство?
У гомерівську добу скликалися народні збори. На них вирішували найважливіші питання – наприклад, оголошення війни чи укладання миру. Дрібніші справи залагоджували старійшини. Вони, наприклад, визначали час переділу земельних ділянок. Здебільшого такі переділи відбувалися один раз на рік. У громаді кидали жереб, і кожна сім’я отримувала у своє розпорядження наділ. Але частина членів громади вже не мала змоги вести власне господарство на такому наділі. Найчастіше вони наймалися до заможних господарів або до родової знаті.
Верхівка громади (старійшини, військові вожді) іноді називала себе аристос. Зрозуміло, що влада верхівки посилювалася в період воєнних випробувань. Під час війни громада збирала на родне ополчення, на чолі якого стояв вождь.
Поступово голос аристократів став вирішальним і на народних зборах. Простолюд, вільне населення, яке володіло громадянськими правами, називали демос, що в перекладі з грецької означає “народ”.
Є в поемах Гомера згадка й про рабів. В аристократів могло бути до 50 рабів, і ставилися вони до них назагал непогано. Греки-дорійці вважали раба неповноправним членом своєї родини. Рабів не допускали до роботи на землі, тому їх використовували здебільшого в домашньому господарстві та як пастухів. Такий різновид неволі називається домашнім рабством.
Отже, визначальною рисою суспільного розвитку Греції тих часів була поява двох груп населення, які мали різні інтереси, – аристократів і демосу.
4. Які зміни відбувалися в суспільстві греків у 8-7 ст. до н. е.?
У боротьбі аристократів і демосу в 8-7 ст. до н. е. починає формуватися грецька державність. Її особливістю було те, що Греція (хоч елліни говорили й писали схожою мовою, вірили в тих самих богів, шанували спільних героїв, співали “Іліаду” та “Одіссею”) не була єдиною державою, як, наприклад, відомі вам держави Давнього Сходу за свого розквіту. Греція була країною полісів.
Аристократи (від грецьких слів “aristas” – “кращий” і “kratos” – “сила”, “панування”) – представники знатних заможних родин. Аристократія – влада аристократів.
Поліс (у перекладі з грецької – “община, місто”) – це община громадян, колектив землеробів та скотарів, які разом живуть і разом захищають свою землю. Поступово поліс видозмінюється, набуваючи рис держави. Його осередком стає оточене стінами місто – з торговельним майданом – агорою, храмом, присвяченим богу – покровителю міста, різноманітними будинками тощо. Навколо міста селилися землероби та пастухи. Уся придатна для землеробства земля, угіддя й природні багатства вважалися власністю общини. Власником землі міг бути тільки громадянин. Усі громадяни були членами ополчення, що бралося до зброї під час військової загрози. Найвища влада в полісі належала народним зборам. Брати участь у них мали право лише громадяни поліса. Кожен поліс мав свої органи влади.
У 8-7 ст. до н. е. зменшується роль аристократії як військової сили, на зміну родовим традиціям приходять перші писані закони. Усе це відкривало демосу можливості впевненіше захищати свої права. Коли можливість мирних переговорів було вичерпано, народні збори могли надавати обраним демосом представникам збройну підтримку.
Таких людей у Греції називали тиранами.
Тирани вели відкриту боротьбу проти родової знаті. Вони розганяли органи управління, здійснювали переділ землі, встановлювали закони, рівні для всіх. Іноді, намагаючись утримати владу у своїх руках назавжди, тирани вдавалися до сили. Тоді правитель втрачав підтримку народу: його або виганяли, або вбивали.
Громадянин – людина, яка має права, встановлені законом, і виконує обов’язки перед державою.
Тиранами греки називали вождів, які встановлювали одноосібну владу, поваливши силою зброї попередню. Отже, тиранія – це влада тирана.
1. Чому громадян поліса характеризують як людей, які голосують і воюють?
2. Якими були права та обов’язки громадян поліса? 3. Яку роль у полісному суспільстві відігравали тирани?
Оцініть себе
1. Кого вважають автором поем “Іліада” та “Одіссея”? Коли було створено поеми та про що в них ідеться?
2. Витлумачте поняття: демос, аристократія, поліс, тиран.
3. Про які особливості грецького суспільства довідуємося з “Іліади” та “Одіссеї”? Які зміни відбулися у 8-7 ст. до н. е.?
4. Які галузі господарства були розвинуті в греків? Як про це розповідають “Іліада” та “Одіссея”?
– Чому “Іліаду” та “Одіссею” вважають не тільки унікальними літературними творами, а й важливими історичними джерелами? Чому за сюжетами поем і сьогодні знімають фільми?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)