ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА
11.9. ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ
Життєздатність насіння найдовше зберігається у сухих і прохолодних сховищах. Розрізняють біологічну й господарську довговічність насіння.
Біологічна довговічність характеризується тривалістю періоду, протягом якого зберігається схожість принаймні поодиноких насінин. Вона важлива при зберіганні зерна в колекції, для селекційної роботи.
Господарська довговічність – здатність насіння зберігати кондиційну схожість за оптимальних умов зберігання. Вона має практичне значення
З польових культур найдовговічніше насіння вівса, ячменю, пшениці, буряку, ріпаку, гірчиці, квасолі, тютюну. Дещо менш довговічне насіння кукурудзи, а ще менше – жита, проса, соняшнику, конопель, сої. За низьких температур і вологості у сховищах насіння зберігає кондиційну схожість понад п’ять і більше років.
У колекції Інституту рослинництва ім. М. І. Вавилова (Росія) насіння жита зберігало господарську довговічність упродовж 2-5 років, насіння пшениці, ячменю, вівса – 5-10, а біологічну довговічність-15-30 років. Навіть незначне пошкодження насінної оболонки спричинює зменшення довговічності насіння. У виробничих умовах висока схожість насіння зернобобових, вівса зберігається впродовж 5-10 років, пшениці – 3-4, жита – 2-3 років.