Соціологія короткий енциклопедичний словник
ДЖЕНЕРАЛІЗМ – один з напрямів розвитку діяльності сучасних фахівців, менеджерів та підприємців, що означає вміння швидко адаптуватися до змін і переключатися з одного виду діяльності на інший завдяки широті знань, володінню узаг. методами пізнання й винахідництва, Д, як наук, термін вперше з’явився у амер індустріальній соціології та теорії управління в 60-х рр. XX ст. Вирішальною мірою він відбиває інтеграційні тенденції в розвитку різних видів праці, професійних знань та наук, діяльності.
Ідеї Д. по-різному втілювались у практику в-ва, управління та наук, діяльності в країнах Зх., зокрема США, Великобританії, Франції. Згодом вони були взяті на озброєння менеджерами і підприємцями навіть такої країни, як Японія, де існував і існує культ відданості обраному виду занять та система “по життєвого найму”. Найбільш відомими формами втілення ідей і принципів Д. уважаються такі: система “добудови робочих функцій” (job enlargement), яка означає суміщення вузьких спеціалізації, періодичну взаємозаміну працівників на їх робочих місцях у межах певного виду праці, певної “великої” професії (будівельник, металург, хімік й т. ін.); система “збагачення робочих функцій” (job enrichment), коли в межах певної спеціальності (професії) урізноманітнюються, збагачуються її функції без взаємозамін і переходів на нові робочі місця (напр., прибиральникам надаються функції санації приміщення, контролю за їх чистотою, просвітньої роботи з правил особистої гігієни й т. п.); система “змін робочих функцій” (job rotation), коли пропонується фахівцям з вищою освітою, вченим, менеджерам з певною періодичністю міняти місце роботи і спеціалізацію. Підраховано, що для менеджерів має сенс змінювати місця роботи через кожні 3- 4 pp., а для інженерів і вчених процес ротації має відбуватися через 5-6 pp. На думку соціологів та психологів (зокрема Ф. Херцберга), така ротація стимулює творчу активність людини, дає їй імпульс для дії, допомагає реалізувати свої внутрішні потенції. Але щоб дійти такого стану, людина повинна озброїтись знаннями наук, евристики, пошукових методів і принципів, умінням швидкої адаптації до неординарних ситуацій і прискореного надбання необхідних конкретних знань, тобто стати дженералістом.
Д. має своїх прихильників, які протиставляють “дилетантству” Д. традиційні “переваги” і здоровий глузд вузької спеціалізації. Характеризуючи колізії між Д. і вузькою спеціалізацією, амер. неореаліст Р. Б. Перрі іронізував: “Спеціалістом можна назвати людину, яка знає все більше і більше про все менше і менше, поки вона не доходить до того, що знає все ні про що. На відміну від спеціаліста дженералістом можна назвати таку людину, яка знає все менше і менше про все більше і більше, поки не доходить до того, що нічого не знає про все”. На практиці ця колізія долається гармонійним взаємодоповненням того й іншого, а вже кожна конкретна виробнича, управлінська чи наук. – дослідн. ситуація визначає міру їх співвідношення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)