СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО”
ТЕМА 4 ПРИРОДО-КОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА ПРО СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ
§ 20. Економіка природокористування як одна із складових частин екології
– Економіка природокористування як наука. Економіка природокористування – це міждисциплінарна наука, один з основних узагальнювальних розділів екології. Економіка природокористування має безпосередні зв’язки з основними структурними одиницями сучасної екології – біоекологією, геоекологією, техноекологією,
– Предмет економіки природокористування. За підходами до досліджуваного об’єкта економіка природокористування розглядає декілька блоків питань:
– оцінку природних ресурсів і економічні важелі регулювання ефективного
– оцінку втрат, зумовлених негативними наслідками господарської діяльності на навколишнє природне середовище, створення економічних механізмів регулювання природокористування;
– управління природокористуванням і визначення раціональних пропорцій у співвідношенні економічних, правових, управлінських та інших методів природокористування.
Предметом економіки природокористування є дослідження механізму відносин суспільства і природи щодо використання природних ресурсів у виробничо-господарській діяльності та охорони навколишнього середовища.
– Основні завдання економіки природокористування. До основних завдань економіки природокористування необхідно віднести такі:
– вивчення економічних закономірностей використання суспільством природних ресурсів з метою задоволення своїх потреб;
– розробка методів оцінки природних ресурсів з метою їх ефективного використання;
– створення економічних механізмів управління раціональним використанням природних ресурсів і охорони навколишнього середовища;
– оцінка збитків, заподіяних природі та населенню в результаті непродуманої господарської діяльності;
– розробка методів розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень у раціональне використання природних ресурсів і охорону природи;
– розробка підходів до регулювання і управління природокористуванням у господарському механізмі;
– обгрунтування економічних аспектів регіональної та національної екологічної політики.
– Історія розвитку економіки природокористування відносно коротка, оскільки наука виникла порівняно недавно. Вона формувалася на стику природокористування і економічної науки. Серед учених, які розробляли наукові аспекти розвитку природокористування, слід назвати В. А. Анучіна, І. П. Лаптєва, М. Я. Лємешева, П. Г. Олдака, О. П. Зайцева, М. Ф. Реймерса, І. В. Комара. Серед учених-економістів, які зробили вагомий внесок у розвиток економіки природокористування, варто зазначити праці С. Г. Струмиліна, В. С. Немчінова, К. Х. Гофмана, Т. М. Хачатурова, Л. Г. Мельника, В. В. Немченка та ін.
Аргументи і факти
Економіку природокористування деякі вчені трактують так:
“Економіка природокористування – це нова галузь науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини на природу з метою підтримання динамічної рівноваги” (В. П. Єфимов, 1968).
“Економіка природокористування висвітлює дві групи пов’язаних між собою проблем: по-перше, як найбільш економічно ефективно використовувати необхідні у виробництві і споживанні ресурси і, по-друге, які економічно найбільш доцільні методи запобігання або ліквідації забруднення навколишнього середовища” (Т. С. Хачатуров, 1987).
ВИСНОВКИ
1. Екологічна економіка формує екологічно обгрунтовані пріоритети еколого – соціально-економічного розвитку суспільства і шукає найефективніші способи досягнення поставлених цілей.
2. Складовими частинами економіки природокористування є економіка оцінки і використання природних ресурсів і економіка оцінки відшкодування збитків за забруднення та інші порушення природного середовища.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)