ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ❤️ Довідник з української мови

Розділ 16

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до прототипу чи інваріантної структурно-семантичної схеми

становлення ФО покликана порівняно нова наука – етимологія фразеологізмів.

Глибокі етимологічні розвідки в другій половині XIX і па початку XX ст. здійснили О. Потебня, О. Афанасьєв, М. Сумцов. Вагомі результати спостережень, переважно у галузі етнофразеології, здобули М. Максимович, С. Ісаєвич, І. Франко, Ф. Колесса, В. Іванов, М. Зубрицький. Цінний матеріал подали М. Драгоманов, Б. Грінченко, В. Милорадович, О. Малинка, Ф. Волков (Вовк) та ін. Пізніше плідно працювали Л. Булаховський, Б. Ларін, О. Горбач, М. Демський, А. Івченко, А. Коваль, Л. Коломієць, В. Коптілов, Ф. Медведєв, О. Мельничук, В. Мокієнко, В. Скляренко,

Л. Скрипник, Я. Спринчак та ін. За підрахунками А. Івченка, на кінець XX ст. (1999) проетимологізовано 681 фразеологічну одиницю, а вимагають різнотипних етимологічних коментарів близько 1000 одиниць. Він же уклав і бібліографічний покажчик “Історія та етимологія української фразеології” (1998), який охоплює праці дослідників майже за півтора століття (1864 – 1998). Джерелами покажчика стали “всі без винятку” спеціальні публікації з етимології української фразеології. Крім того, укладач увів до покажчика й літературу “з етимології ідентичних фразеологізмів інших слов’янських мов”, що, безсумнівно, спонукатиме й полегшуватиме етимологічні розвідки на українській лінгвістичній базі.

Значний імпульс етимологічним студіям на якісно новій основі дала стаття М. Толстого “Про реконструкцію праслов’янської фразеології”. Учений прийшов до таких висновків.

1. Важливо, щоб фразеологізм функціонував у діалектах, а не в літературних мовах.

2. Суттєва географія фразеологізму та його варіантів. Бажана їх наявність не в усіх слов’янських мовах і діалектних зонах, а лише в Окремих великих і дрібних районах і в першу чергу архаїчних. Представництво не в одній тільки групі слов’янських мов (східній, Західній, південній) важливе й показове.

3. Важлива відсутність фразеологізму в індоєвропейських мовах (крім балтійських), тобто в мовах, які мали значний книжно-культурний вплив, як гарантія, що можливість калькування мінімальна. Українська й російська мови (білоруська меншою мірою) відчували могутній вплив східної ідіоматики, особливо з боку тюркських мов. Контрольну функцію певною мірою можуть виконувати при цьому західнослов’янські мови.

4. Суттєва наявність певної кількості формальних і смислових (семантичних) варіантів фразеологізмів. Характер і число варіантів, насамперед формальних, оцінених у лінгвогеографічному плані, можуть бути досить яскравим критерієм визначення віку фразеологізму.

5. Суттєва й необхідна опора на екстралінгвістичну ситуацію (давньослов’янську, праслов’янську) у всіх випадках, коли вона може бути відновлена археологічним, порівняльно-етнографічним, порівняльно-міфологічним, порівняльно-фольклористичним та ін. шляхом.

Висловлені міркування М. Толстого залишаються основоположними для етимологізації не тільки праслов’янської, а й новішої фразеології.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ - Довідник з української мови

Схожі записи:

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони...
Характеристика УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Характеристика Характеристика – це документ, у якому дається оцінка діловим і моральним якостям особи. Вона подається при...
Дієслівні суфікси УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Дієслівні суфікси А) – ува – (-юва-) пишеться в дієсловах: Забілювати, керувати, підпорядкувати. У похідних словах і...
Рідна мова – основа інтелектуального і духовного розвитку особистості 1.3. Рідна мова – основа інтелектуального і духовного розвитку особистості Шкільна освіта в Україні сьогодні розвивається й оновлюється. Цей процес зумовлений змінами в суспільно-політичному житті...
Чергування І – Й УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Чергування І-Й Сполучник І та початковий ненаголошений І В ряді випадків чергуються з Й у тих же позиціях,...
Зміни приголосних перед – СЬК(ИЙ), – СТВ(О) Зміни приголосних при їх збігу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Зміни приголосних при їх збігу Зміни приголосних перед – СЬК(ИЙ), – СТВ(О) Перед суфіксами – ськ(ий), –...
Звертання – Просте речення Словосполучення Просте речення Звертання Звертання – це слово або словосполучення, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець: Неси ж мене, коню, по чистому...
Основні фразеологічні словники літературної мови – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови У другій половині XX ст. інтенсивно видавалися насамперед збірники паремій – “Українські народні прислів’я...
Відприкметникова адвербіальна деривація – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ Відприкметникова адвербіальна деривація Відприкметниковий тип адвербіальної деривації базується на здатності прикметника переміститися з позиції присубстантивного залежного другорядного члена в...
Дієприкметниковий зворот – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Дієприкметниковий зворот Дієприкметник разом із пояснювальними словами утворює дієприкметниковий зворот. На письмі в реченні дієприкметниковий зворот може виділятися комами (чи комою):...
Типи відмін іменників – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Іменник – самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (предмети: стіл, зошит; істоти: людина, птах;...
Уживання великої літери – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання великої літери З великої літери пишуться: 1. Всі слова (крім загальних назв типу письменник, князь, село, область, море, планета, сузір’я, місто,...
Зразок розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Зразок розбору іменника Блажен, хто серцем незлобливий, хто приязно живе з людьми (О. Кониський). 1. Серцем – іменник,...
Формування лексичних умінь і навичок 6.7. Формування лексичних умінь і навичок Вивчення розділу “Лексикологія” і подальша словникова робота на уроках української мови формують в учнів лексичні вміння і навички, передбачені...
Риторика як складова стилістики Стилістика української мови Риторика як складова стилістики Важливим елементом стилістики, загальної теорії й практики культури мовлення є ритори к а (грец. rhetor – оратор) –...
Чергування У-В УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Чергування У-В В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в – у словах,...
Написання сполучників – Орфографія Українська мова Орфографія Написання сполучників 1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби,...
ЙО, ЬО УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ ЙО, ЬО ЙО пишеться для позначення звукосполучення й + о: 1. На початку слова й після голосного: Його,...
Тексти для диктантів – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Тексти для диктантів Поради Іржі Томана Говоріть лише тоді, коли вам є що сказати. Не може говорити цікаво...
Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури...
Порядок слів у реченні. Логічний наголос – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Порядок слів у реченні. Логічний наголос Розрізняються два типи порядку слів у реченні: прямий (звичайний) і зворотний (інверсія). При Прямому порядку...
Зв’язок кількісних і порядкових числівників з іменниками – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Зв’язок кількісних і порядкових числівників з іменниками Числівники Один, одна, одно (одне), одні узгоджуються з іменниками в числі і відмінку, а в...
Словотвірний розбір слова – Основні способи словотворення СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Основні способи словотворення Словотвірний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово в початковій формі. 2. Від якого слова утворене. 3. Твірна основа. 4. Словотвірні...
Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а...
Порівняльний зворот – Просте речення Словосполучення Просте речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується до головного слова порівняльними сполучниками як, немов, ніби, наче, неначе, немовби,...
Відносні займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відносні займенники Відносні займенники звучать так само, як питальні, але вживаються не для вираження питання, а для зв’язку...
Правила вживання великої літери – Графіка Графіка Правила вживання великої літери З великої літери пишуться: – перше слово в тексті, реченні, після крапки, після трьох крапок, знака оклику і знака питання,...
НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із...
Синтаксичний розбір безсполучникового складного речення – Безсполучникове складне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Безсполучникове складне речення Синтаксичний розбір безсполучникового складного речення Послідовність розбору 1. Зазначити, що речення складне, безсполучникове. 2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання...
Правопис прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Правопис прийменників Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс. Разом Пишуться: А) складні прийменники, утворені сполученням одного...
Правопис суфіксів іменників – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис суфіксів іменників 1. Суфікси – ик, – ник, – івник, – чик (-щик) пишуться зи: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник,...
Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Усне мовлення являє собою явище і власне мовне (фонетико – фонологічне, лексичне, фразеологічне, граматичне), і таке, що доповнюється...
Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони...
Публіцистичний стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Публіцистичний стиль мови і мовлення Лінгвістично і в той час вичерпно осмислити публіцистичний стиль мови і мовлення непросто, бо лексично й граматично...
Види переказів 7.7. Види переказів Переказ у школі становить собою вправу, в основі якої лежить відтворення змісту висловлювання і складання тексту за готовим матеріалом. Значення переказу в...