Еволюція міжнародної валютної системи: система золотого стандарту, система золотовалютного стандарту, система регульованих плаваючих валютних курсів

УРОК 93

Еволюція міжнародної валютної системи: система золотого стандарту, система золотовалютного стандарту, система регульованих плаваючих валютних курсів

Мета уроку: розглянути головні етапи еволюції міжнародної валютної системи; формувати в учнів розуміння особливостей і причин переходу від системи золотого стандарту до системи золотовалютного стандарту та системи регульованих плаваючих валютних курсів.

Основні поняття: валютна система, золотий стандарт, золотовалютний стандарт, плаваючий курс.

Тип уроку:

комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Доповідь учнів про історію розвитку грошей узагалі та національної грошової одиниці зокрема.

>> Обговорення питань

1) Які товари або речі відігравали роль грошей у певні етапи розвитку людства?

2) Чому саме золото (або срібло) тривалий час виконувало роль грошей?

3) Назвіть причини виникнення паперових грошей. Які їхні переваги та недоліки?

4) Як виникли назви та позначення гривні та інших найбільш відомих валют світу (долара, євро, рубля та ін.)?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Розвиток

міжнародної валютної системи відбиває головні етапи еволюції національних економік та міжнародної економіки загалом. На грунті такого взаємозв’язку періодично виникає невідповідність принципів її функціонування сучасним потребам міжнародних економічних відносин. Долаючи цю невідповідність, міжнародна валютна система пройшла у своєму розвитку чотири головні етапи.

IV. Вивчення нового матеріалу

>> Головні етапи розвитку міжнародної валютної системи

1. Паризька валютна система, “золотомонетний стандарт” (1867-1922)

Характеристики:

¦ основою системи був золотомонетний стандарт;

¦ валюти країн-учасниць мали чітко визначений уміст золота і могли бути обміняні на нього (конвертовані) – “монетний паритет”;

¦ золото вільно експортувалося та імпортувалося, золоті зливки могли бути обміняні на монети;

¦ підтримувалося жорстке співвідношення між національними золотом запасом і внутрішньою пропозицією грошей;

¦ діяв режим вільно плаваючих курсів валют, але в межах золотих точок вивезення і ввезення.

Паризька валютна система стихійно склалась у XIX ст., а юридично була оформлена на Міждержавній конференції в Парижі в 1867 р. На цьому етапі валюти країн мали чітко визначений вміст золота і вільно обмінювалися на золото на внутрішніх ринках своїх країн, тобто була наявна так звана система золотого стандарту.

Золота точка вивезення – це валютний курс, починаючи від якого боржники були схильні розраховуватися за міжнародними зобов’язаннями золотом, а не іноземною валютою.

Золота точка ввезення – валютний курс, від якого для власників іноземної валюти є сенс обертати свою валюту на золото за кордоном для здійснення розрахунків.

Золоті точки визначалися шляхом коригування монетного паритету національної валюти на величину транспортних і страхових витрат, пов’язаних із трансфертом золота.

2. Генуезька валютна система, “золото-девізний стандарт” (1922 р. – початок Другої світової війни)

Характеристики:

¦ основа – золото і девізи (іноземні валюти);

¦ золото використовувалось як резервний засіб;

¦ конвертованість валют у золото;

¦ курси валют, що вільно коливаються, без золотих точок;

¦ активна політика валютного регулювання у формі міжнародних конференцій і угод.

Міждержавні економічні суперечки призвели до валютної війни між країнами, що проводилась такими засобами, як валютна інтервенція, валютний демпінг, валютні обмеження. Поступово Генуезька валютна система втратила стабільність і розділилася на валютні блоки.

Валютні блоки – це угрупування країн, валюта яких прикріплена до валюти держави, що очолює цей блок (стерлінговий валютний блок на чолі з Великою Британією, доларовий валютний блок на чолі із США тощо).

3. Генуезька і Паризька валютні системи належали до системи “золотого стандарту”, який мав і переваги, і недоліки.

Переваги:

1) забезпечення стабільності розвитку національної та світової економік;

2) стабільність курсів валют, що зменшує валютні ризики.

Недоліки:

1) установлено залежність між курсами валют і видобутком золота в країні;

2) неможливість проведення незалежної грошово-кредитної політики, спрямованої на розв’язання внутрішніх проблем країни.

4. Бреттон-Вудська валютна система, “золото-девізний стандарт” (1945 р. – перша половина 70-х pp. XX ст.)

Характеристики:

¦ визнання золота і національної грошової одиниці США – долара – міжнародним засобом платежу та резервною валютою;

¦ установлення твердих валютних курсів усіх валют відносно долара;

¦ створення Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції і розвитку для регулювання світової валютної системи;

¦ конвертованість національних валют

У липні 1944 р. у Бреттон-Вудсі (США) відбулася міжнародна конференція з валютно-фінансових питань, яка й поклала початок новій міжнародній валютній системі. Її суть полягає в тому, що паперові гроші перестали обмінюватись на золото. Золото хоча й продовжувало виконувати функцію міжнародного засобу платежу та резерву, але в значно менших обсягах, оскільки дві валюти світу – долар США та фунт стерлінгів Великої Британії – теж почали активно використовуватись для цього. Американський долар обмінювався на золото центральними банками й урядовими установами інших країн у казначействі США за курсом 1944 р. – 35 дол. за 1 тройську унцію (31,1 г).

Порівняння валют одна з одною та їхній взаємний обмін здійснювались на базі офіційних валютних паритетів, виражених у золоті й доларах. Кожна країна мала зберігати стабільний курс своєї валюти відносно будь-якої іншої. Ринкові курси валют не повинні були відхилятись від фіксованих паритетів більш ніж на 1 %.

Нестабільний та суперечливий розвиток світової економіки, циклічні кризи, інфляція, розбалансованість торгових балансів країн, формування трьох центрів економічного суперництва – США, Західної Європи та Японії – призвели на початку 70-х pp. XX ст. до виникнення потреби сформувати нову валютну систему, яка дістала назву Ямайської.

5 . Ямайська валютна система, система регульованих плаваючих валютних курсів (1976 р. – до сьогодні)

Характеристики

¦ уведення стандарту СДР (спеціальних прав запозичення) замість золото-девізного стандарту;

¦ головний засіб платежу – СДР та вільноконвертовані валюти;

¦ скасування монетного паритету долара;

¦ завершення демонетизації золота;

¦ право країн обирати будь-який режим валютного курсу, але заборона визначати його через золото;

¦ посилення впливу МВФ на регулювання міжнародної валютної системи.

На Ямайській конференції було скасовано офіційний золотий паритет, офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу золотого вмісту національних грошових одиниць. МВФ припинило публікацію даних про золотий уміст окремих валют. Золото перетворилося на звичайний товар, ціна якого визначається залежно від попиту та пропозиції на міжнародних ринках золота в Нью-Йорку, Токіо, Чикаго та ін.

V. Закріплення нових знань

Учні пишуть невелику самостійну роботу за варіантами, у якій характеризують особливості чотирьох валютних систем: Паризької, Генуезької, Бреттон-Вудської та Ямайської.

VI. Підсумок уроку

Узагальнення отриманої інформації. Учні повинні дати відповідь на запитання: на чому грунтується класифікація валютних систем?

Їхня класифікація грунтується на тому, який саме актив визнається резервним і головним засобами платежу. Такими активами впродовж різних періодів були: золото (Паризька та Генуезька валютні системи); долар, конвертований у золото за фіксованим курсом (Бреттон-Вудська валютна система); вільноконвертовані валюти (Ямайська система).

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Підготувати відповіді на проблемні питання:

1) За золотого стандарту, особливо до 1914 p., валютні курси змінювались рідко коли. Але в міжвоєнний період різкі коливання курсів стали частим явищем. Що заважало країнам зафіксувати вартість своїх валют у золоті?

2) Деякі вчені вважають, що за сучасних умов золотий стандарт є найбільш логічним засобом організації міжнародної валютної системи, оскільки це дозволило б уникнути різких

Коливань курсів. Але інші фахівці дотримуються думки, що відродити золотий стандарт неможливо, оскільки це вимагає ліквідації регулювання цін, зарплат і відсоткових ставок, а також створення єдиного міжнародного валютного центра. Якою є ваша точка зору з цього питання?