Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ.
ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
§3. Образотворче мистецтво Галицько-Волинського князівства
Галицько-волинська архітектура
Зодчество Галицько-Волинського князівства було своєрідним. Дуже важливо відзначити розбіжності в художніх рисах, притаманних архітектурі Волині та Галичини.
Волинь у мистецтві була прямою спадкоємицею Київської Русі й наслідувала візантійсько-київські традиції. Пам’ятки Володимира – Волинського – Мстиславів Успенський
Мистецтво Галичини розвивалось іншим шляхом, наслідуючи надбання західної художньої культури. Наявність природного будівельного каменю дозволила галицьким майстрам замінити ним звичайну цеглу й урізноманітнити декоративне оздоблення будівель різьбленням рослинних і геометричних орнаментів, грою тонів облицювального каміння, використанням рельєфних кахлів із зображенням грифонів, орлів, воїнів.
Реконструкція давнього Галича
Успенський
Церква св. Пантелеймона. Івано-Франківська обл.
Роздивіться Успенський собор, зведений волинськими архітекторами, і церкву святого Пантелеймона, творіння галицьких зодчих. Як в архітектурі цих будівель виявилися візантійсько-київські та західноєвропейські (романські) художні традиції?
На жаль, про високий рівень архітектурного мистецтва нині можна судити переважно за літописними описами князівських палаців та храмових споруд. До нашого часу збереглося небагато архітектурних пам’яток часів Галицько-Волинського князівства. У відомому Галицько-Волинському літописі згадується про надзвичайно красиві будівлі в Холмі. Особливу увагу привертає опис собору Іоанна Златоуста: його склепіння спиралося на різьблені капітелі із зображенням людських голів, “римське скло” (тобто кольорові вітражі) у вікнах храму створювало дивовижне освітлення приміщення, підлога була литою з міді та олова й блищала подібно до дзеркала. Два входи до храму були прикрашені різьбленням по білому галицькому й зеленому холмському каменях і розписані фарбами й золотом.
Олеський замок. Львівська обл.
Замок Любарта. Луцьк
На території княжого Галича дотепер знайдені фундаменти близько тридцяти церковних будівель. Лише церква святого Пантелеймона (нині – костьол святого Станіслава) вціліла до наших часів.
Імовірно, що найбільшим галицьким храмом була церква Успіння, залишки якої знайдені біля річки Лімниці. Кладка фундаменту надзвичайно міцна, а матеріал для неї дібраний дуже ретельно. Це свідчить про те, що тут мала стояти найвища (а може, і найстаріша) церква княжого Галича, яка могла зрівнятися лише із Софійським собором у Києві.
Серед руїн Благовіщенської церкви 1884 року було відкрито фрагмент підлоги, мощеної полив’яними кахлями на зразок складного килимового візерунка, та уламки кам’яного різьблення – левиний маскарон*.
Найдавніша будівля Дрогобича – католицький костьол святого Варфоломія із охоронною вежею, зведеною в XII ст.
Найвизначніша архітектурна пам’ятка Луцька – замок Любарта, чудовий зразок світської архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Цей замок є одним із найстаріших в Україні. Зведений останнім великим князем Любартом у 1340-1385 роках, він служив столичною резиденцією уряду й князя. Саме роль останнього центру Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок найвизначнішим серед інших замків України.
* Маскарон – скульптурна прикраса у вигляді обличчя людини або голови тварини, що нагадує маску.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)