Політологія
ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ
ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ
Короткі висновки
1. Найзагальнішою і такою, яку поділяють усі наукові школи, методологічною формулою геополітики є фундаментальний історичний дуалізм між Сушею, телурократією, Євразією, “географічною віссю історії”, з одного боку, і Морем, таласократією, Атлантикою, англосаксонським світом, з іншого. Втім, із появою авіації й, особливо, ядерної зброї та засобів її
доставки традиційні моделі, в засаді яких лежав географічно-просторовий
Офіційно проголошена фашистською і буржуазною псевдонаукою, геополітика як така в СРСР не визнавалась. Її функції виконувало кілька дисциплін – теорія міжнародного права й міжнародних відносин, стратегія, військова географія, етнографія. Водночас загальна геополітична поведінка СРСР на планетарній арені видавала наявність раціональної, з геополітичного погляду, моделі поведінки.
Саме ті країни, які визнавали геополітиків і послуговувалися їхніми концепціями, одержали вражаючі результати й підійшли впритул до того, щоб остаточно досягти
Однією із впливових сучасних геополітичних течій є атлантизм. Найгрунтовніше ідеї атлантизму викладено в концепції Семюеля Хантінгтона. Її лейтмотивом стала теза про те, що XXI ст. буде добою зіткнення цивілізацій і релігій. США виконуватимуть в новому світоустрої роль міжнародного лідера.
Геополітична концепція мондіалізму набула свого розвитку в середині XX ст. Один із її варіантів спирався на ідеї конвергенції і створення на її засаді світового уряду, до якого мали ввійти й Вашингтон, і Москва. Радянський Союз пішов на поступки США з усіх принципових питань. Проте Захід не пішов ані на політичні, ні на ідеологічні, ні на геополітичні поступки, що зрештою призвело до розвалу СРСР, а також політичної системи країн Центральної та Східної Європи.
Наприкінці 60-х років XX ст. виникла геополітична течія “нові праві”, автори якої обстоювали принцип самостійної, незалежної від США Європи, ідею союзу Європи й Радянського Союзу як передумову протистояння атлантизму й мондіалізму. У Європі 70-х років XX ст. склалася ще одна потужна течія – прикладна геополітика, хоч аналіз показує, що проблеми, які прагнуть розв’язувати її прибічники, мають не глобальний, а регіональний характер.
Прибічники однієї із сучасних течій неоєвразійства вважають, що перемога Заходу в “холодній війні” концептуально означає закінчення біполярного світу й початок світу однополярного. Прибічники іншої течії не погоджуються з таким варіантом розвитку подій і прогнозують ряд моделей нового світоустрою.
Новітньою політичною течією є глобалізм. Процес глобалізації сприяє взаємозв’язку всіх країн і етнонаціональних спільнот, “спресовує” світ у єдине ціле, справляє вирішальний вплив на цілі континенти й цивілізації. У глобалізму як сучасної геополітичної доктрини є і прибічники, і противники.
Контрольні запитання та завдання
1. Дайте визначення геополітики як науки.
2. Які вам відомі основні школи геополітики?
3. Дайте визначення понять “атлантизм”, “мондіалізм” і “неомондіалізм”.
4. У чому суть поглядів “нових правих” і прибічників прикладної геополітики?
5. Схарактеризуйте концепцію неоєвразійства.
6. Розкрийте причини глобалізму та антиглобалізму.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гаджиев К. С. Геополитика. – М., 1997. – 384 с.
2. Дергачев В. П. Геополитика. – К., 2000. – 448 с.
3. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее Россий. – М., 1997. – 608 с.
Україна в новому геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти / За ред. Ф. М. Рудича. – К., 2002. – 488 с.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)