Веймарська конституція

Політологічний словник

Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар.

В. к. стала результатом буржуазної революції в листопаді 1918 р., у процесі якої кайзер Вільгельм II зрікся престолу й втік до Голландії. Це була найбільш ліберальна й демократична конституція того часу. Вона була кроком вперед порівняно з конституцією Бісмарка 1871 р. В. к. зміцнювала єдність Німеччини, зберігаючи певну самостійність за окремими землями в межах єдиної держави.

Стаття 1 проголошувала:

“Німецька імперія – республіка. Державна влада належить народу”. В наступних статтях стверджувалося, що “всі німці рівні перед законом. Чоловіки й жінки принципово мають однакові громадянські права і обов’язки”. В. к. скасувала спадкові й станові “привілеї й обмеження”. Згідно з В. к., законодавча влада належала рейхстагу і рейхсрату. Депутати рейхстагу обиралися “загальною, рівною, прямою і таємною подачею голосів на засадах пропорційного представництва, чоловіками й жінками, що досягли 20-річного віку”. В. к. наділяла президента надмірною владою, включно до права
ліквідації всіх конституційних гарантій. Президентом, за В. к., міг стати кожен німець, який досягнув 35 років, він обирався “всім німецьким народом”.

В. к. мала багато серйозних недоліків. Система пропорційного представництва й голосування за списками полегшували появу нечисленних партій, що унеможливлювало утворення в рейхстазі стабільної більшості. Надання президенту вкрай широких повноважень при “надзвичайних обставинах” призвело до того, що правляча верхівка змогла підготувати прихід гітлерівської диктатури (1933 р.), в умовах якої В. к. не діяла, хоча формально і не була скасована.

Конституция буржуазных стран: В 2 т. – Т. 1. – М.; Л.; 1935.

Р. Марутян


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Веймарська конституція - Довідник з політології


Веймарська конституція