Графіка

Розділ IV ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XX СТ.

ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

§24.Живопис. Графіка

Графіка

У перші роки відбудови зруйнованого народного господарства Радянської України мистецтво графіки мало задовольняти запити новоутворених видавництв. На порядку денному стояло питання підготовки майстрів графіки. У художніх інститутах Києва, Харкова, Одеси почали діяти поліграфічні факультети з майстернями різноманітних графічних технік. Серед викладачів точилася гостра боротьба між представниками реалістичного напряму (В.

Касіян, В. Заузе) та речниками формалізму й натуралізму (В. Єрмилов, І. Падалка).

Швидке зростання видавничої справи та періодичної преси сприяло розвитку книжкової графіки. В ілюструванні книг виділився І. Їжакевич (“Катерина” Т. Шевченка, “Сорочинський ярмарок” М. Гоголя). Його ілюстрації відзначаються реалізмом, глибоким проникненням у зміст творів.

У графічних майстернях готували спеціалістів у галузі гравюри. У Києві майстерню ксилографії очолила С. Налепинська-Бойчук, у Харкові літографію викладав І. Падалка, в Одесі художників-офортистів готував В. Заузе.

 Графіка

В.

Касіян. Перебендя

 Графіка

В. Заузе. Дуб

 Графіка

А. Базилевич. Ілюстрації до поеми І. Котляревського “Енеїда”

 Графіка

Г. Нарбут. Слава труду

 Графіка

Г. Якутович. Довбуш

Яскравою художньою індивідуальністю була позначена графічна творчість Василя Касіяна. Художник послідовно розвивав реалістичну лінію в графічному мистецтві. Він активно працював над оформленням книг (“Вечори на хуторі поблизу Диканьки” М. Гоголя, офорти до повісті І. Франка “Борислав сміється”). У багатьох творах В. Касіян звертається до образу Т. Шевченка. Його літографії “Шевченко на Україні”, “Шевченко серед селян”, ілюстрації до “Кобзаря” свідчать про високий рівень майстерності художника.

Особливе місце серед майстрів графіки посідає постать Георгія Якутовича – автора багатьох книжкових ілюстрацій, що відрізняються прагненням до узагальнюючого й емоційно-психологічного розкриття образів літературних творів. Від ліногравюр, побудованих на контрасті чорного й білого, що відображали просторову глибину й об’ємність предметів (ілюстрації до повісті М. Коцюбинського “Фата Моргана”), Якутович перейшов до площинно-декоративних композицій. Витонченістю лінії та штриха вирізняються його ілюстрації до повісті І. Франка “Захар Беркут”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Графіка - Мистецтво


Графіка