ГРАВЮРА ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

ГРАВЮРА (франц. gravure, від graver – вирізати, висікати) – 1) Друкований відбиток на папері (чи на подібному матеріалі) з пластини (“дошки”), на яку нанесено малюнок. 2) Вид мистецтва графіки, що охоплює різноманітні способи ручної обробки “дощок” і друкування з них відбитків. Часто до Г. відносять літографію, створення якої не пов’язане з процесами гравірування. У Г. використовуються властиві графічним мистецтвам засоби художньої виразності: лінія, штрих, пляма, тон, іноді колір. Застосовується Г. для створення

ілюстрацій, шрифтів, декорування книг та ін. друкованих видань, альбомів, естампів (станкових листів), лубків, листівок, екслібрисів і т. ін. Специфічною особливістю Г. є можливість її тиражування. Розрізняють опуклу та заглиблену Г. В опуклій Г. всі вільні від малюнка ділянки дошки заглиблюють на 2-5 мм. Малюнок, отже, височіє над фоном, утворюючи рельєф із пласкою поверхнею. Фарбу накладають тампонами або накочують валиком, після чого до дошки вручну або пресом рівномірно притискають папір, на який переходить зображення. До опуклих належать Г. на дереві – ксилографія та на лінолеумі – ліногравюра,

а також рельєфна Г. на металі, що застосовувалася до кінця XV ст. У заглибленій Г. малюнок механічними або хімічними (протравлювання кислотою) засобами заглиблюють у металевій пластині; фарбу набивають тампонами в заглиблення і дошку, накриту вологим папером, прокочують між валами друкарського верстата. До заглибленої Г. належать: різцева Г., офорт, “суха голка”, акватинта, т. зв. “пунктирна манера” (різновид – олівцева), мецо-тинто, м’який лак.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

ГРАВЮРА - Культурологічний словник

Схожі записи:

АКТУАЛЬНИЙ Культурологічний словник АКТУАЛЬНИЙ (лат. actualis – справжній, теперішній, сучасний) – 1) Важливий у даний момент, злободенний, назрілий. 2) мовозн. Той, що має реальне значення і...
ГЕРОЇЗМ Культурологічний словник ГЕРОЇЗМ (від грец. eros – герой, воїн, богатир) – найвище виявлення самовідданості і мужності у виконанні громадського обов’язку, що вимагає від людини особистої...
КАЛОКАГАТІЯ Культурологічний словник КАЛОКАГАТІЯ – естетичний ідеал гармонії духовного і фізичного....
КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або...
ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
ЛЮСТРАЦІЇ Культурологічний словник ЛЮСТРАЦІЇ (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) Релігійно-магічні обряди, які, за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та інших бід. У...
ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС Культурологічний словник ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС – фольклорний жанр середньовічного європейського епосу. Має багато спільного з історичними переказами і легендами. Різницю між ними становить форма: Г. е....
ШАНС Культурологічний словник ШАНС (від франц. chance – удача, випадковість) – умова, яка може забезпечити успіх, удачу; ймовірність здійснення чогось....
ПОБУТ Культурологічний словник ПОБУТ – позавиробнича сфера суспільного життя людей; сукупність способів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб....
ЮРИДИЧНИЙ АКТ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ АКТ – це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин....
МІТРАЇЗМ Культурологічний словник МІТРАЇЗМ – релігія, яка виникла в останні роки I ст. до н. е. в Ірані й поширилася на території Римської імперії і Передньої...
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ (франц. differenciation, від лат. differentia – різниця, відмінність) – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини....
УКРАЇНСЬКА МОВА Культурологічний словник УКРАЇНСЬКА МОВА – державна мова в Україні, належить до східнослов’янських мов. Поширена у Росії, Білорусії, Польщі, Канаді, США, Аргентині, ін. країнах поселення українців....
ГРОМАДЯНИН Культурологічний словник ГРОМАДЯНИН (як суб’єкт права) – у цивільному праві вживається для позначення людини як учасника правовідносин, суб’єкта цивільних прав і обов’язків. Дієздатність Г. виникає...
ПУНКТУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ПУНКТУАЛЬНІСТЬ (франц. ponctuel – точний, від лат. punctum – крапка) – точність, акуратність, систематичність, неухильне додержання якихось правил, умов. Риса особистості, яка виявляється...
АСКРИПТИВНИЙ СТАТУС Культурологічний словник АСКРИПТИВНИЙ СТАТУС (від лат. описувати та стан, становище, положення) – приписаний статус....
ПАРАДИГМА Культурологічний словник ПАРАДИГМА (від грец. paradeigma – приклад, зразок) – система теоретичних, методологічних та аксіологічних установок, що їх визнає більшість і беруть за зразок члени...
ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні...
ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них)...
АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ Культурологічний словник АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ – філософські поняття, що позначають знання, набуте з досвіду, – апостеріорі (лат. a posteriori – з наступного) і знання, наявне...
СТРАХУВАННЯ Культурологічний словник СТРАХУВАННЯ – це система особливих грошових відносин, що займає проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Кошти, мобілізовані шляхом страхування, утворюють особливі фонди...
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Культурологічний словник ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (грец. коло загальноосвітніх знань) – науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей із життєдіяльності людини і людства....
СИКОФАНТ Культурологічний словник СИКОФАНТ – в Афінах та інших полісах Стародавньої Греції так називали професійного донощика, наклепника і шантажиста. С. збирали відомості, котрі компрометували впливових громадян,...
ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ – тенденція, яка зумовлює людей краще виконувати знайомі та нескладні завдання в присутності інших....
КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього...
ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО Культурологічний словник ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО – релігійно-національна організація українських православних міщан, що існувала при Успенській церкві у Львові з XV до поч. XVI ст. Найстаріше з...
ШАПІТО Культурологічний словник ШАПІТО (франц. chapiteau, букв. – ковпак, дах) – 1) Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних...
АБСТРАКЦІОНІЗМ Культурологічний словник АБСТРАКЦІОНІЗМ (від лат. abstract – us – віддалений) – “безпредметне” мистецтво – одна з провідних модерністських течій ХХ ст. Загальна особливість А. –...
ЕНДОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник ЕНДОМОРФНИЙ ТИП (від грец. endon – всередині і morfe – форма) – морфологічний тип, властивий повним людям з переважним розвитком внутрішніх органів; характерна...
МЕТАТЕОРІЯ Культурологічний словник МЕТАТЕОРІЯ (грец. meta – після і theoria – спостереження, дослідження) – теорія, яка аналізує структуру, методи та властивості будь-якої іншої теорії....
КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС Культурологічний словник КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (від лат. cognito – пізнання і dissona – ns – різноголосий) – напруження, яке переживає людина, відчуваючи несумісність кількох фрагментів знань....
ЦИКЛІЧНИЙ ЧАС Культурологічний словник ЦИКЛІЧНИЙ ЧАС – час, в якому немає руху вперед, відбувається повернення до того, що було, і немає відмінності між минулим, теперішнім, майбутнім, які...
САКРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник САКРАЛІЗАЦІЯ (від лат. sacrum – священна річ, дія) – наділення предметів, речей, явищ, людей “священним” змістом....