Біологія – універсальний довідник
ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ
ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ
КЛАС НЕМАТОДИ, АБО ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ. БОРОТЬБА З ЧЕРВАМИ-ПАРАЗИТАМИ
Більшість нематод – вільноживучі тварини, що живуть у вузьких капілярних проміжках між часточками грунту, піску, мулу на дні водойм або на суші, й лише близько 7 тис. видів (приблизно третина відомих) – паразити рослин і тварин. У прісних водоймах України знайдено понад 300 видів, у Чорному та Азовському морях – близько 200; у хребетних тварин
Нематоди – паразити тварин і людини – живуть в організмі хазяїна. До них відносяться аскариди (людська, кінська, свиняча), гострики, трихінели, ришти, волосоголовці.
Статевозрілі самці й самки аскариди живуть у тонкому кишечнику людини. Веретеноподібне тіло самок досягає 40 см завдовжки (самці дещо менші – 12-25 см). Живляться аскариди напівперетравленою їжею. Запліднені самки відкладають яйця (близько 200 за добу), що під час випорожнення виходять назовні. У вологому грунті в яйцях розвиваються рухливі личинки. Яйця аскарид мають товсту оболонку, тому легко витримують висихання та інші несприятливі умови. Вони розносяться з пилом, водою або за допомогою мух і потрапляють на харчові продукти. У кишечнику людини, куди яйця надходять разом з їжею або водою, з них виходять личинки, які пробуравлюють стінки кишки й опиняються у кров’яному руслі. З кров’ю вони мігрують до печінки, серця і до легень. Руйнуючи стінки легеневих капілярів, личинки виходять в альвеоли, а звідти по дихальних шляхах мігрують через гортань у травну систему, де й розвиваються в дорослих самців і самок. Під час такої міграції по тілу людини, що триває близько 2,5 місяців, личинки линяють і ростуть. Аскариди викликають у людини загальну інтоксикацію організму продуктами обміну паразита, а також розлади функцій кишечника. Спостерігається зниження апетиту, гострі болі в животі, порушення сну, недокрів’я, завороти та непрохідність кишок тощо.
Широковідомий гострик – паразит людини, який живе здебільшого в товстій кишці дітей. Довжина дорослих самок становить 9-12 мм, а самців – 3-5 мм. Самка відкладає яйця на шкіру біля анального отвору, що викликає сверблячку. При почісуванні дітьми сверблячого місця яйця попадають під їхні нігті, а потім у рот. Відбувається самозараження новими порціями яєць. Протягом життя самка гострика відкладає 5-17 тис. яєць.
Дорослі трихінели (довжина тіла самок близько 4 мм) живуть у просвіті тонкого кишечника, а мікроскопічні личинки проникають у м’язи, де вони ростуть, скручуються у спіраль і, утворивши навколо себе капсулу, переходять у стан спокою. Джерело зараження людини – м’ясо тварин, особливо свиней, що заражуються трихінелою, живлячись дрібними ссавцями, наприклад, пацюками.
Розповсюдження паразитичних червів, особливості життєвих циклів та заходи боротьби з ними вивчає наука гельмінтологія, фундатором якої є академік Костянтин Іванович Скрябін (1878-1972). Під його керівництвом було проведено близько 200 експедицій до різних регіонів, в результаті яких було виявлено вогнища поширення червів-паразитів, зібрано величезний матеріал щодо гельмінтофауни людини, свійських та диких тварин, розроблено комплексні заходи профілактики та боротьби з тяжкими захворюваннями, спричиненими червами-паразитами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)