Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 5 АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ
5.3. КЛАСИФІКАЦІЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Технічну базу сучасного автомобільного транспорту (АТ) складають: рухомий склад, дороги та автотранспортні підприємства (АТП).
Рухомий склад: автомобілі, причепи та напівпричепи.
Автомобілі за своїм основним призначенням діляться на: транспортні, спеціальні та спортивні.
Транспортні автомобілі – призначені для перевезення вантажів та пасажирів.
Спеціальні – для виконання різних технічних функцій (підйомні
Спортивні – для досягнення певних рекордів швидкості.
Транспортні в свою чергу діляться на три основні категорії:
А) пасажирські, до яких відносяться легкові автомобілі та автобуси;
Б) вантажні – для перевезення вантажів різних найменувань;
В) тягачі, які не мають власної вантажної ємкості і призначені для буксирування напівпричепів та причепів.
Особливу групу складають вантажно-пасажирські автомобілі на базі легкового транспорту.
Тягач, з’єднаний з причепом або напівпричепом,
До основних техніко-екслуатаційних характеристик відносяться:
Місткість, яка вимірюється числом пасажирів (для пас. автомобілів); вантажопідйомність – в тоннах і тип кузова (для вантажних автомобілів).
Конструкційна швидкість руху в км/год., потужність двигуна, число всіх і ведучих коліс, повна маса в кг, максимальне навантаження (тиск на дорогу від окремої осі автомобіля, габаритні розміри: довжина, ширина, висота автомобіля або автопоїзда).
По місткості автобуси діляться на:
– особливо малої місткості – до 10 місць (довжина -5 м)
– малої місткості -10-35 місць (довжина – 6,0-7,5 м)
– середньої місткості – 35-60 місць (довжина 8,0-8,5 м)
– великої місткості – 60-100 місць (довжина 10,5-12 м)
– особливо великої місткості – більше 100 місць (довжиною 12-16,5 м).
За призначенням автобуси підрозділяються на: міські, приміські, місцевого сполучення, міжміські, туристичні та екскурсійні.
Легкові автомобілі підрозділяються за робочим об’ємом циліндрів двигуна на наступні класи:
– особливо малий – до 1,2 л;
– малий – 1,2 – 1,8 л;
– середній – 1,8 – 3,5 л;
– великий – більше 3,5 л.
Вантажні автомобілі, в основному, класифікуються за вантажопідйомністю, типом кузову та прохідністю:
– особливо малої вантажопідйомності – до 0,5 т;
– малої вантажопідйомності – від 0,5 до 2,0 т;
– середньої вантажопідйомності – від 2,0 до 8,0 т;
– великої вантажопідйомності – від 8,0 до 16,0 т;
– особливо великої вантажопідйомності – більше 16,0 т.
Всі автомобілі щодо загальної кількості коліс і числу ведучих коліс умовно позначаються колісною формулою, де перша цифра позначає кількість коліс, а друга – кількість ведучих коліс:
– 4×2 (двовісний з однією ведучою віссю ГАЭ-53А);
– 6×6 (трьохвісний з усіма ведучими вісями ЗІЛ-131);
– 6×4 (трьохвісний з двома ведучими вісями КаМАЗ-5320).
Щодо вживання палива автомобілі діляться на: карбюраторні, дизельні,
Газогенераторні, газобалонні, електричні (електромобілі), парові, газотурбінні.
Кожній моделі автомобіля присвоюється індекс, який складається з чотирьох цифр, де перші дві позначають клас автомобіля за робочим об’ємом двигуна – для легкових, по довжині – для автобусів і по повній масі для вантажних автомобілів, інші дві цифри позначають модель, п’ята цифра – це модифікація.
Автомобільні дороги (АД)
АД – це комплекс інших споруд (земельне полотно, основа та покриття, мости), що призначені для руху нерельсових транспортних засобів та пішоходів.
Термін “дорога” стосується до кожної дороги, вулиці, провулку по всій їх ширині, включаючи тротуари та розподільчі смуги, які використовуються для руху.
Протяжність АД (загального користування) на кінець 1958 р. складала 247,3 тис. км, із них 163,0 мали тверде покриття.
Залежно від інтенсивності руху та дозволеної швидкості руху, а також для технічних характеристик, автомобільні дороги відносять до однієї з чотирьох категорій:
Загальнодержавні, що зв’язують столицю держави із підвідомчими їй областями та крупними районними містами.
Обласні, що забезпечують транспортні зв’язки кожного обласного центру із районними населеними пунктами своєї області.
Районні, що зв’язують районний центр з основними населеними пунктами свого району.
Місцеві – сільські, відомчі – розташовують як для транспортних зв’язків окремих населених пунктів між собою, так і для внутрішньогосподарських потреб сільськогосподарських та промислових підприємств.
До АТП відносяться:
– вантажні, пасажирські (автобусні, таксомоторні, легкові автомобілі – для прокату) та змішані вантажопасажирські;
– транспортно-експедиційні агентства та контори, які організовують перевезення пасажирів та доставку вантажів, які належать різним організаціям, підприємствам та населенню;
– вантажні станції, які організують перевезення в прямому, міжміському та змішаному сполученнях;
– пасажирські станції та вокзали, які організовують перевезення пасажирів в міжміському та приміському сполученнях;
– бази механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, які, за допомогою своєї техніки та кадрів, виконують вантажні роботи по договорах з іншими АТП загального користування.
До підприємств АТ відносяться також авторемонтні заводи та лінійні підрозділи, які забезпечують утримання та експлуатацію АД.
Технологія АТ складається із багаточисельних технологічних процесів, що визначають:
– утримання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, автомобільних доріг, а також елементів технічного оснащення;
– виконання начальних та кінцевих операцій, що складають процес перевезень вантажів та пасажирів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)