Коаліція антигітлерівська ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Коаліція антигітлерівська – військово-політичний союз держав і народів, що боролися під час Другої світової війни проти агресивного блоку Німеччини, Італії і Японії і їхніх сателітів. До кінця війни до неї входило понад 50 держав. Провідну роль у коаліції посідали її організатори – СРСР, Великобританія і США. Потреби колективної відсічі фашистським агресорам перетворили К. а. у закономірне явище, продиктоване самим життям. Етапи становлення цього союзного об’єднання що найбезпосередніше пов’язані з нападом

гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. 22 липня

1946 р. у Москві була підписана “Угода між урядами СРСР і Великобританії про спільні дії у війні проти Німеччини”, що поклало початок документальному закріпленню формування коаліції. У липні 1941 р. СРСР запропонував урядам Чехословаччини і Польщі, що перебували у вигнанні в Лондоні, укласти угоди про спільну боротьбу із спільним ворогом, що і було реалізовано 18-20 липня. В серпні 1941 р., уклавши так звану Атлантичну хартію з Великобританією, Сполучені Штати практично перейшли межу, що відокремлювала їх від участі у світовій війні. У вересні 1941

р. СРСР вступив у контакт із Національним комітетом Вільної Франції, запропонувавши надати допомогу у відновленні її незалежності. Цього ж місяця в Лондоні відбулася міжсоюзна конференція за участю СРСР, Бельгії, Чехословаччини, Греції, Польщі, Голландії, Норвегії, Югославії, Люксембургу і Вільної Франції, що висловили згоду з принципами Атлантичної хартії і висловилися за концентрацію воєнних та економічних ресурсів для найшвидшого звільнення народів Європи. 29 червня – 1 жовтня 1941 р. у Москві відбулася конференція представників СРСР, Великобританії і США, де була досягнута домовленість з питань воєнного постачання. В січні 1942 р. у Вашингтоні представниками 26 держав К. а. була підписана Декларація Об’єднаних Націй. Згідно з нею країни, що її підписали, зобов’язувалися використовувати усі свої воєнні та інші ресурси для боротьби проти блоку фашистських країн – агресорів і не укладати з ними сепаратного перемир’я або миру. 26 травня р. у Лондоні був укладений радянсько-британський договір про союз у війні проти фашистської Німеччини, який передбачав також співробітництво між двома країнами й у повоєнний період. За радянсько-американською угодою від 2 червня 1942 р. США зобов’язувалися продовжувати постачати СРСР оборонні матеріали, а уряд СРСР – сприяти зміцненню оборони США, домовившись про принципи взаємної допомоги у веденні війни проти Німеччини і Японії. Підписанням цього документа, що формально не був союзним договором, завершився процес договірного оформлення ядра К. а. Сфера співробітництва СРСР, Великобританії, США та інших держав К. а. під час війни була досить широкою: вони знайшли спільну основу для організації і координації спільних дій проти Німеччини, а потім і проти Японії; домовилися щодо умов, на яких дію американського закону про ленд-ліз було поширено і на СРСР; виробили загальну політику щодо виведення з війни Італії, Угорщини, Румунії, Фінляндії – союзників Німеччини; дійшли єдності в підтримці національно-визвольної боротьби народів окупованих гітлерівцями європейських країн; виробили основні принципи ООН як всесвітньої організації із забезпечення колективної безпеки; погодили принципи повоєнного мирного врегулювання тощо. Вирішенню цих завдань була підпорядкована діяльність союзників на конференціях міністрів і керівників провідних держав К. а. (Московська конференція 1943 р., Тегеранська конференція 1943 р., Кримська (Ялтинська) конференція 1945 р. Берлінська (Потсдамська) конференція 1945 р.). Тісне ділове співробітництво великих держав з найважливіших проблем воєнного і політичного характеру не обходилося без труднощів, зіткнення інтересів, розбіжностей, які нерідко набували гострого характеру. Це стосувалося і реально сповідуваних ними цілей ведення війни, і питань щодо відкриття другого фронту в Європі, і питань встановлення міцного демократичного повоєнного миру та ін. У міру наближення остаточної перемоги К. а. віддавала перевагу різним цілям: спочатку мета СРСР – ліквідація німецького агресора і допомога у звільненні поневолених народів; Великобританії – збереження і зміцнення світових позицій за рахунок розгрому основного конкурента; США – поширення у світі чотирьох свобод (свободи слова, віросповідання, свободи від нестатку і свободи від страху), що ввійшли пізніше в Атлантичну хартію. Ці засади з часом стали наповнятися або підмінюватися геополітичними компонентами і розрахунками, у зв’язку з чим розходження між союзниками почали поглиблюватися. Сталін і Черчілль виявилися прихильниками контролю над територіями, передоручивши формування вигляду післявоєнного світу авангардам своїх армій. Рузвельт не відмовлявся від ідеї “4 поліцейських” (домінування у світі США, СРСР, Великобританії і Китаю), але водночас дедалі упевненіше в політичній боротьбі почали домінувати такі американські переваги, як величезна армія, гігантське промислове виробництво, мережа воєнних баз на інших континентах тощо. Втім, К. а. зуміла забезпечити перемогу над фашистською Німеччиною і мілітаристською Японією, продемонструвавши широкі можливості демократичного співробітництва більшості держав світу. Вона припинила своє існування з початком так званої холодної війни.

Бережков В. М. Путь к Потсдаму. – М., 1979; Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. – М„ 1978 – 1980. – Т. 1- 6; История дипломатии в 6 томах. – М. 1987; Переписка Передседателя Совета Министров СССР с президентами США и премьер-министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941 – 1945 гг. – М., 1989. – Т. 1-2; Политологическая энциклопедия. – М., 2003.

А. Кудряченко

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Коаліція антигітлерівська - Довідник з політології

Схожі записи:

Лінія конфлікту Політологічний словник Лінія конфлікту – термін, що означає кордони (межу), які розділяють супротивників і захисників спірної позиції. Широко використовується в соціологічних дослідженнях виборів і однозначних...
ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА – галузь соціально-філософської діяльності, що вивчає політичне життя суспільства, виробляє політичні, ідеологічні концепції, доктрини, прогнози, які впливають на формування політичної свідомості й перебіг...
ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ – засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами. Найважливішими результатами П. с. є політичні...
Громадянськість Політологічний словник Громадянськість – готовність і здатність людини, громадянина до активної участі у справах суспільства і держави на основі глибокого усвідомлення своїх прав і обов’язків;...
Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє...
Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у...
Безпека міжнародна Політологічний словник Безпека міжнародна – система доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, спрямованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й...
Що таке тоталітаризм? 47 Що таке тоталітаризм? Слово “тоталітаризм” у перекладі з латини означає повний, цілковитий, увесь. У політології під ним розуміють напрям політичної думки, що виправдовує необмежене...
БАГАТСТВО БАГАТСТВО – рівень життя людини, за якого її доходи значно перевищують середній рівень матеріального забезпечення в країні....
Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється...
Фаворитизм Політологічний словник Фаворитизм (favouritism, від лат. favor – прихильність, доброзичливість) – висунення, заохочення фаворитів; 2) стан влади, владних відносин, коли багато чого визначається, зумовлюється впливом...
Україна – Росія (взаємовідносини, проблеми становлення державної самоідентифікації) Політологічний словник Україна – Росія (взаємовідносини, проблеми становлення державної самоідентифікації). Розпад СРСР поставив перед новими країнами, у тому числі й перед Україною та Росією, одну...
Бікамералізм Політологічний словник Бікамералізм (двопалатність) – структура загальнонаціональних представницьких органів, за якої парламент складається з двох палат, які мають різну компетенцію. Виборну палату найчастіше іменують нижньою,...
Символіка політична Політологічний словник Символіка політична – невіддільний атрибут політики, ідеології, культури, що являє собою сукупність виразних засобів, різноманітних знаків, символів, предметів або актів людської діяльності і...
Сучасні геополітичні течії та школи Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ 2. Сучасні геополітичні течії та школи Після Другої світової війни таласократична лінія в геополітиці...
Бездушність влади Політологічний словник Бездушність влади (callousness of authorities)- позбавлене сердечності (душі) ставлення до громадян владних структур, людей і органів, наділених владою, їх невміння або небажання зрозуміти...
ОХЛОКРАТІЯ ОХЛОКРАТІЯ – 1) ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем становища є натовп; 2) влада суспільно-політичних груп, що апелюють до популістських настроїв у їх примітивних,...
ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК – метод політичної боротьби, який застосовується з метою змусити певну політичну силу прийняти якесь політичне рішення (заяви протесту, депутатські запити, кампанії у пресі,...
Європейська політика Політологічний словник Європейська політика – сукупність інституціональних умов, процесів і цільового змісту політичних дій, які покликані впливати на курс і зміст європейської інтеграції (Європейське Співтовариство)....
Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у...
Веймарська конституція Політологічний словник Веймарська конституція – конституція Німеччини, що діяла з 1919 до 1933 р. Прийнята 31 липня 1919 р. Установчими зборами в м. Веймар. В....
Гетьман Політологічний словник Гетьман (нім. Hauptmann – начальник, командир) – командувач збройними силами у Польщі та Великому князівстві Литовському з середини XV ст., коли Г. призначався...
ІНСИНУАЦІЯ ІНСИНУАЦІЯ – неправдиві, наклепницькі звинувачення з метою знеславити, принизити політичного лідера чи політичне угруповання....
Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) Політологічний словник Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) – найбільший (50 тис. студентів у 2004 р.) гуманітарно-економічний недержавний вищий заклад освіти України, що впродовж 1999 –...
Липинський В’ячеслав Політологічний словник Липинський В’ячеслав (1882 – 1931)- український історик, політолог, громадсько-політичний діяч, випускник філософського факультету Краківського університету. Був організатором Української демократично-хліборобської партії, послом гетьманського уряду...
Найманці Політологічний словник Найманці – озброєні громадяни якоїсь країни, що беруть участь у бойових діях на території іншої держави на боці однієї зі сторін конфлікту без...
Війна холодна Політологічний словник Війна холодна – війна між світом капіталізму і соціалістичним табором, яка датується з дня відомої доповіді В. Черчилля у Фултоні (США) в 1947...
Міхновський Микола Політологічний словник Міхновський Микола (1873 – 1924) – визначний громадсько-політичний діяч, теоретик українського націоналізму, один із активних речників самостійницької течії українського національного руху кінця XIX...
Інновація Політологічний словник Інновація (від лат. innovatio) – нововведення, відновлення, оновлення, зміни) – в суспільних науках нововведення, оновлення. Поняття “І.” недавно увійшло у політичне життя і...
Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) Політологічний словник Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) – на момент створення являло собою міждержавну організацію шести західноєвропейських країн: Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Створене для...
Група семи “Сімка” або “Велика сімка” Політологічний словник Група семи “Сімка” або “Велика сімка”- група семи найбільш розвинених у соціально-економічному плані держав, (США, Англія, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Японія), які спільно...
Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
Українська Академія політичних наук (УАПН) Політологічний словник Українська Академія політичних наук (УАПН) – Всеукраїнська громадська організація, заснована в травні 1993 р. Об’єднує науковців, викладачів вищих навчальних закладів, працівників органів державної...
Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як...
Ультиматум Політологічний словник Ультиматум (від лат. ultimatus – крайній, останній) – 1) у міжнародному праві – вимога однієї країни до іншої, виражена в дипломатичному документі або...