КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА – це символіка забарвлення, світлового тону. Символіці кольору присвячені десятки томів наукових праць, оскільки вони протягом тисячоліть відігравали важливу роль у міфології, богослужінні, народних обрядах, геральдиці, алхімії, образотворчому мистецтві та ін. Сакральним у всіх культурах світу був білий колір. Його антипод – чорний. Символіка кольорів змінювалася протягом віків, вона зумовлена етнокультурними особливостями. І все ж практично по всюди червоний колір асоціювався з кров’ю,

війною, ранами, смертю, любов’ю, чоловічою силою, вогнем; жовтий – із сонячним світлом, зелений – з життям (і водночас – смертю), голубий, блакитний – з небом, морем; коричневий – із землею; срібний – з Місяцем. Колір був промовистим символом соціального статусу. Наприклад, одяг римських імператорів, кардиналів був пурпурового кольору (символ влади, величі, духовності). Жовтий вважався священним привілеєм імператорської сім’ї в Китаї. В алхімії чорний колір символізував стадію гниття, падіння, затемнення, червоний – любов і страждання, білий – просвітлення, сходження, одкровення,

золотий – славу тощо (Керлот Х. Словарь символов. – 554 с.). Чорний колір практично в усіх етнокультурах – це символ темряви, зла, смерті, диявола, пекла, Заходу та ін. Водночас в езотериці цей колір розглядають як символ первісної мудрості, що походить із Прихованого Джерела. Для Віктора Гюго, Рікарда Вагнера пітьма – це “материнське начало” (Керлот Х. Словарь символов. – 556 с.). В Україні символіка кольорів відігравала величезну роль варіювалася залежно від означувальних предметів, регіональних особливостей, традицій.

Вагоме навантаження мав колір у писанках, квітках, вінку, одязі. Поняття “краса дівчини” пронизане перш за все кольоровою символікою: чорні брови, карі очі, біле (рум’яне) личко, руса коса та ін. У фольклорі, літературі назви кольорів часто набувають символічного значення. Напр., прикметник “сивий” означає “давнину”, “печаль”, “втому”. Згідно з християнськими догматами, голубий колір символізує “устрімлення світу до Бога”. Вагоме символічне значення має золотий колір. У православ’ї “золотий” співвідноситься з Богом, Богородицею, святістю, Господньою енергією, силою, світлом Христа та ін. У літературі “золотий” є символом-синонімом до слів “багатий, щасливий, рідний, дорогий, коштовний, сонячний”. Поширеним символом Природи, життя, буяння, розквіту рослин є слово “зелений” (зелене жито, гай, дуб, клен). Оригінальним символом є вишневий колір, що символізує рідну землю, красу, сум.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

КОЛЬОРУ СИМВОЛІКА - Культурологічний словник

Схожі записи:

ПОТРЕБА Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у...
ВЕЛИКА ПАТРІАРХАЛЬНА СІМ’Я Культурологічний словник ВЕЛИКА ПАТРІАРХАЛЬНА СІМ’Я – сімейна громада, що складається з кількох поколінь....
ДУАЛІЗМ Культурологічний словник ДУАЛІЗМ (від лат. dualis – подвійний) – вчення, яке визнає два рівноправних першопочатку світу – духа і матерії....
ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та ідеалістичному світогляді Д. розглядається як...
МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО Культурологічний словник МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – система міського самоуправління у середньовіччі; походить від привілеїв 1188 р., яке отримало німецьке місто Магдебург від архієпископа....
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами....
ПОЛІС Культурологічний словник ПОЛІС – корпорація вільних громадян, в якій статус члена колективу обумовлений правом на частину суспільної власності....
ПІДТЕКСТ Культурологічний словник ПІДТЕКСТ (у театрі) – внутрішній зміст сцени, який не розкривається безпосередньо у діалозі....
АСИСТЕНТ Культурологічний словник АСИСТЕНТ (від лат. Assistentis – присутній, помічник) – 1) Перше наукове звання в Україні, яке присвоюється ректором вузу за постановою вченої ради особам,...
ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення...
ДАО Культурологічний словник ДАО (китайськ. – букв. “шлях”) – у китайській філософії першооснова усього сутнього і універсальний закон буття. Д. – це вічний шлях єдиного життя,...
ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР Культурологічний словник ВИДУБИЦЬКИЙ МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР – заснований в XI ст. кн. Всеволодом Ярославовичем на правому березі Дніпра поблизу Києва як князівський. Назва пов’язана з відомою...
АКСІОМАТИКА Культурологічний словник АКСІОМАТИКА (грец. аксіома – значиме, прийняте положення) – спосіб побудови теорії, за яким деякі істинні положення обирають як вихідні (аксіоми), а потім за...
АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і...
МРІЯ Культурологічний словник МРІЯ – особлива форма уяви, тісно пов’язана з емоційним ставленням до уявлюваного. М. відрізняється від інших видів уяви тим, що вона є образом...
ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ – вчення, яке доводить, що найбільший внесок у розвиток світової культури зробили європейські народи....
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет...
КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ Культурологічний словник КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ – глибоке всеохоплююче почуття власної неповноцінності порівняно з іншими людьми. Часто супроводжується дефективними, помилковими установками і поведінкою....
ГЛАГОЛИЦЯ Культурологічний словник ГЛАГОЛИЦЯ – одна з двох найдавніших слов’янських а з б у к. Подібна до к и р и л и ц і за...
АУДИТ Культурологічний словник АУДИТ (від лат. auditus – слухання, слух) – 1) Перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів...
ГЕНОТИП Культурологічний словник ГЕНОТИП – сукупність генів або якихось якостей, одержаних людиною від своїх батьків....
МАСНИЦЯ Культурологічний словник МАСНИЦЯ – аграрно-магічне свято давніх слов’ян, приурочене до зустрічі весни. Відзначається на тижні, що передує перед пасхальному посту. Дні М. мали традиційні назви:...
АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ (від лат. abstractus – відокремлений, conkretus – згущений, ущільнений) – категорії діалектичної логіки, в яких відображено діалектику відокремленості й цілісності...
ЗНАК Культурологічний словник ЗНАК – матеріальний предмет, явище, подія, які виступають представником іншого предмета і використовуються для збереження і передачі інформації....
ОБРЯД Культурологічний словник ОБРЯД – колективні символічні дії, здійснювані з нагоди найважливіших подій у житті людини, сім’ї, колективу....
ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ Культурологічний словник ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ – одна з найважливіших галузей народної культури. Охоплює традиційні громадські структури (селянська община, братства, молодіжні громади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве...
НАУКА Культурологічний словник НАУКА – 1) Система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення та про способи планомірного впливу на довколишній світ. 2) Навички, знання,...
КОЛЯДА Культурологічний словник КОЛЯДА – дохристиянський цикл стародавніх слов’янських новорічних свят, пристосованих до аграрного культу, що супроводжувалися веселими звичаями (перевдяганням, іграми, танцями, ворожінням, банкетами, відвідуванням домівок,...
ПСИХІКА Культурологічний словник ПСИХІКА (від грец. psyche – душа) – суб’єктивний образ (“картина”) зовнішнього і внутрішнього середовища, орієнтація в цьому середовищі, сукупність усіх психічних станів і...
ЮРИДИЧНИЙ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; юридична особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть...
ТРАУР Культурологічний словник ТРАУР (від нім. Trauer – туга, скорбота) – психічний стан скорботи, туги внаслідок трагічної події, суспільного лиха. Розрізняють індивідуальний Т. – вияв особистого...
ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ – здатність змінювати різновид праці, переключатися на інші різновиди діяльності....
КОСМОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник КОСМОМОРФНІСТЬ (від грец. kosmos – порядок, світ, Всесвіт і mo – rphe – форма) – втілення у рукотворному предметі понять про будову Всесвіту...
ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів....
ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО (див. декоративний) – галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, надають матеріальному середовищу проживання людини художніх, естетичних якостей. Д. м....