АЛЬФА ТА ОМЕГА

Культурологічний словник

АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. – назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва “альфа” походить від гебрейської мови aleph – “бик”, застосування якої як назви першої букви алфавіту було зумовлене подібністю накреслення цієї літери до голови бика (Етимологічний

словник української мови. – Т. 1. – К., 1982. – с. 65). О. – назва останньої літери грецького алфавіту. Перша і остання літери грецького алфавіту символізували початок і кінець як абстрактну величину в будь-яких процесах. За формою А. схожа до двох кіл, що є символом Бога-творця, а О. нагадує смолоскип, тобто вогонь апокаліптичного руйнування. З цією символікою пов’язані також малюнки тварин. На рукописі ХІІ ст. Павла Орозіуса А. і О. зображені у вигляді птаха і риби, тобто є символами небесної (верхньої) і підводної (нижньої) безодні (Керлот Х. Словарь символов. – М, 1994. – с. 80). Д. Гринчишин у “Короткому тлумачному словнику української мови” відзначає, що альфа і омега – початок і кінець чого-небудь, головне в чомусь (Л. Кожуховська)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


АЛЬФА ТА ОМЕГА - Культурологічний словник


АЛЬФА ТА ОМЕГА