Концентраційні табори та масове знищення людей

Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)

§ 3. ЖИТТЯ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В РОКИ ВІЙНИ

3. Концентраційні табори та масове знищення людей.

Унаслідок поразок на початковому етапі війни мільйони наших співвітчизників потрапили в полон. Україна вкрилася густою мережею концтаборів для військовополонених. Лише великих концтаборів налічувалося понад 180. У них перебувало щонайменше 3,9 млн чоловік.

У листопаді 1941 р. міністерство постачання Німеччини розглянуло норми харчування військовополонених,

згідно з якими було рекомендовано випікати “хліб для росіян”, що складався з житніх висівок (50 %,) целюлозного борошна (20 %) і перемелених соломи та листя (10 %). Однак військовополонені не бачили й такого хліба. їхньою їжею була баланда, зварена з лушпиння картоплі, буряків, брукви, висівок.

Концтабори використовували для знищення військовополонених. Одночасно реалізовувався план вивільнення території України від “надлишкового населення” для здійснення “арійської колонізації”.

З листування нацистських лідерів відомо, що з 3,6 млн військовополонених,

 Концентраційні табори та масове знищення людей

Табір для військовополонених червоноармійців. Сумщина, 1941 р.

гітлерівцями на початку війни (65 % кадрової армії) у лютому 1942 p., лише кількасот тисяч були придатними до роботи.

Історичний факт

Одним із прикладів жорстокого поводження з військовополоненими став табір “Хорольська яма”, який влаштували гітлерівці в гігантському глиняному кар’єрі цегельного заводу. Полонені перебували під відкритим небом за будь-якої погоди. Захищаючись від спеки, холоду, дощу, снігу, вони рили невеликі заглиблення в стінах кар’єру. їхнє харчування складалося з баланди та двохкілограмової хлібини на 100-150 чоловік. Протягом осені 1941 р. до табору було кинуто майже 60 гис. військовополонених. Навесні 1942 р. в ямі не залишилося жодної живої людини.

Частину військовополонених гітлерівці використовували для відновлювальних робіт Робочий день у Києві тривав з 4 год ранку до 18 год вечора. Полонені переносили землю, каміння, корчували дерева і т. п. їхнє харчування складалося з 150 г хліба з тирсою та черпака баланди з відходів проса. Після окупації Донбасу полонених використовували на роботах у шахтах, де люди масово гинули. Так на шахті 40/4С у Селидовському районі Сталінської (нині Донецької) області протягом листопада 1942 р. з 1600 полонених вижили лише 90.

Доля полонених червоноармійців могла б бути дещо кращою завдяки допомозі Червоного Хреста, яку надавали військовополоненим інших країн. Проте СРСР не приєднався до Гаазьких конвенцій 1907 р. щодо військовополонених, а Сталін відкидав будь-які пропозиції про допомогу, уважаючи їх зрадниками.

За даними українських дослідників, на території СРСР у полон потрапили 6,2 млн радянських бійців, загинули мученицькою смертю понад 4 млн, із них на окупованій території України – 1,8 млн військовополонених.




Концентраційні табори та масове знищення людей