Тема 3. КВІТКОВА РОСЛИНА
§25. КОРЕНЕВІ СИСТЕМИ. ВИДОЗМІНИ КОРЕНЯ
Ви дізнаєтеся про кореневі системи рослин та їх функції, про те, які наслідки має виконання коренями незвичних для них функція.
Корені потрібні, щоб поглинати речовини. А ще для чого?
Коренева система – це вся сукупність коренів рослини. Зовнішній вигляд кореневих систем залежить від того, в яких умовах зростає рослина і як вона до цих умов пристосовується (мал. 77).
Мал. 77. Різноманітні кореневі системи трав’янистих (а – стрижнева,
Мал. 78. Кореневі бульби жоржини
Деяким рослинам властиві корені, розташовані лише у поверхневому шарі грунту, завтовшки у кілька сантиметрів (мал. 71, д). Так, поверхневі корені певних видав кактусів сягають 80 м завдовжки. Вони здатні швидко збирати росу з великої площі, адже в пустелі вода, що випадає в ранішні часи, не проникає; глибоко у грунт і швидко випаровується.
У дерев вологого тропічного лісу поверхневі корені встигають вловити мінеральні речовини, які утворюються під час дуже швидкого розкладання відмерлих частин
Видозміни кореня – це явище зміни будови кореня, що забезпечує пристосування рослини до умов існування. Прикладами видозмін є кореневі бульби, корені-присоски, повітряні, дихальні, опорні корені.
Кореневі бульби (кореневі шишки) утворюються в результаті накопичення поживних речовин у бічних коренях. Вони короткі, сильно потовщені, кулястої або витягнутої форми. Такі корені дають змогу рослині пережити несприятливий для росту період. Вони є, наприклад, у пшінки, жоржини (мал. 78).
Корені-присоски характерні для рослин, які пристосувалися всмоктувати поживні речовини з інших рослин. Деякі з них в паразитами – повністю забезпечують свою життєдіяльність за рахунок рослини-хазяїна і не здатні до фотосинтезу (повитиця, мал. 79). Напівпаразити (наприклад, омела) за рахунок рослини-хазяїна лише частково задовольняють свої потреби у воді, зберігаючи зелений колір і здатність до фотосинтезу (мал. 80).
Мал. 79. Повитиця на пагоні рослини (а), корені-присоски повитиці (б)
Мал. 60. Омела на гілці дерева
Мал. 81. Повітряні корені тропічної орхідеї
Мал. 82. Дихальні корені: а – болотяного кипариса; б – тропічних дерев на болотах Африки
Повітряні корені пристосовані до існування в повітрі. Вони характерні для більшості орхідей та інших мешканців вологих тропічних лісів (мал. 81), а з кімнатних рослин – для монстери. Повітряні корені поглинають воду під час опадів не кореневими волосками, а особливою губчастою тканиною.
Дихальні корені (мал. 82) розвиваються у рослин перезволожених місць зростання, де у грунті недостатньо повітря для забезпечення дихання кореневої системи. У таких рослин частина коренів виступає над поверхнею і забезпечує газообмін. Наприклад, у болотяного кипариса дихальні корені мають вигляд конусів понад 1 м заввишки. Опорні корені (мал. 83) розвиваються
При основі стовбурів високих рослин там, де треба забезпечити стійкість рослини. Так, завдяки дошкоподібним опорним кореням не падають велетенські тропічні дерева, у яких кореневі системи поверхневі. На наших полях опорні корені можна побачити у кукурудзи.
Коренеплід є особливою видозміною, яка утворюється в результаті потовщення і накопичення поживних речовин одразу у трьох органах молодої рослини – головному корені, підсім’ядольному коліні і основі головного пагона. Коренеплоди дозволяють рослині вижити у несприятливі для росту сезони. Люди здавна використовували коренеплоди в їжу і вивели багато різних культурних сортів: буряка, моркви, петрушки, селери, редьки та редиски.
Мал. 83. Опорні корені тропічного дерева (а) та кукурудзи (б)
Мал. 64. Схема утворення коренеплоду та його частини
Ознакою кореневої частини коренеплоду є розміщені рядами бічні корінці. Шийка, утворена потовщеним підсім’ядольним коліном, має гладеньку поверхню. А на головці коренеплоду (потовщеній основі головного пагона) наявні рубці відмерлих листків (мал. 84).
Всі три частини майже однаково розвинені у коренеплоду селери (мал. 85, а). А от у моркви (мал. 85, б) та петрушки коренеплід має дуже маленьку головку, гладенька шийка видається над поверхнею грунту, а основна частина утворена потовщеним коренем. У редиски (мал. 85, в) майже весь її гладенький коренеплід – це потовщене підсім’ядольне коліно. Тому насінини редиски не можна висівати надто глибоко – урожай буде неякісний.
1. Корені рослини утворюють кореневу систему, будова якої залежить від умов зростання рослини.
2. Виконання коренем певної специфічної функції призводить до його видозміни.
Мал. 85. Коренеплоди селери (а), моркви (б) та редиски (в)
3. Видозмінений корінь може бути складовою частиною коренеплоду, в утворенні якого також беруть участь під сім’ядольне коліно та головний пагін.
Коренева система, видозміни кореня, кореневі бульби, корені-присоски, повітряні корені, дихальні корені, опорні корені, коренеплід.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке коренева система?
2. Що таке видозміна кореня?
3. Які видозміни кореня ви знаете, чим вони відрізняються від типових коренів рослин за будовою і функціями?
4. Чим коренеплід відрізняється від кореневої бульби?
Упорядкуйте таблицю: встановіть відповідність між назвами рослин, видозмінами кореня, які їм властиві, та їх функціями. Ряди з трьох цифр запишіть у зошиті.
Рослини | Видозміни кореня | Функції видозмін кореня |
1. Жоржина | 1. Корені-присоски | 1. Додатковий газообмін |
2. Кукурудза | 2. Повітряні корені | 2. Всмоктування органічних речовин з рослини-хазяїна |
3. Орхідея | 3. Дихальні корені | 3. Запасання органічних речовин |
4. Болотний кипарис | 4. Опорні корені | 4. Поглинання води з повітря |
5. Повитиця | 5. Кореневі бульби | 5. Додаткова підтримка стебла |
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Священний Баньян
У деяких східних релігіях священними вважають величні баньяни. Баньян – це особлива форма росту великих тропічних дерев-фікусів (мал. 86). Починає рости такий фікус на гілці іншого дерева, куди насінину заносять тварини. Молодий фікус швидко утворює повітряні корені, які досягають грунту і вкорінюються. Дерево, яке дало фікусу прихисток, відмирав, і він залишається стояти на власних коренях. Згодом на горизонтальних гілках знову з’являються повітряні корені, що перетворюються на корені-стовбури. Так виникав цілий ліс-дерево, яке може займати площу понад 1,5 га і нараховувати більше 300 стовбурів. Відомо, що під покривом одного баньяна ховався цілий ескадрон кінноти.
Мал. 86. Баньян
(2 votes, average: 2,50 out of 5)