Корисність гранична ❤️ Економічний словник

Корисність гранична (або гранична корисність) – поняття, яке використовується для визначення корисності „ граничного” (останнього) примірника товару або послуги, які задовольняють найменш значущу „ граничну” (останню) потребу у них. Таким чином, цінність (вартість товару) визначається не затратами суспільно необхідної праці, спрямованої на його виробництво, а ступенем корисності його для споживача. Першим наближенням до сучасного розуміння проблеми визначення вартості товару була теорія граничної корисності представників так

званої австрійської школи політичної економії К. Менгера, Е. Бем-Баверка, Ф. В. Ізера. Так, купивши відеомагнітофон, необхідно придбати до нього відеокасети. Потреба у першій відеокасеті буде найбільшою, тому для її придбання покупець готовий платити навіть спекулятивну ціну. Далі власник відеомагнітофона купує ще відеокасети, але його потреби у них поступово зменшуються. Відбувається все більше насичення потреби, тому його суб’єктивна оцінка корисності кожної нової відеокасети зменшується, отже зменшується їхня гранична корисність, хоча за якістю вони нічим не відрізняються. Тому купівля, наприклад,

15-ї відеокасети у цьому випадку є тим „ останнім екземпляром”, який задовольняє „ граничну потребу” і має „ граничну корисність”. Остання і визначає ринкову ціну відеокасети. Звідси й назва теорії – „ гранична корисність”. Граничну корисність західні вчені розглядають як задоволення, отримане окремою людиною від споживання однієї додаткової одиниці товару. Це стосується й послуг. Отже, ціна окремого товару згідно з цією теорією безпосередньо залежить від ступеня задоволення потреби у ньому. Виходить, що за вихідний пункт визначення вартості товару береться суб’єктивна мотивація, суб’єктивна оцінка економічної поведінки індивідів, а не об’єктивні фактори, тобто суспільно необхідні затрати праці. В умовах конкуренції при наявності маси товарів і послуг з багатьох суб’єктивних оцінок певного товару виводиться його об’єктивна оцінка або вартість, а спільна гранична корисність збігатиметься з однією з індивідуальних. Суспільна оцінка граничної корисності встановлюється при рівновазі попиту і пропозиції на даний товар і вимірюється ціною рівноваги, або вартістю. Якщо попит перевищує пропозицію, то відповідно конкуренція між покупцями зумовлює вищі ціни за вартість, а при перевищенні пропозиції над попитом і відповідно конкуренції між виробниками за споживача (що є центральним елементом конкуренції) ціни знижуються і відхиляються вниз від вартості. За умов конкурентності ціна на ринку конкретного товару відповідає його місцю у сукупності граничних корисностей всієї товарної маси, а суспільна гранична корисність виводиться за принципом рівнодіючих оцінок індивідів. Аналогічно оцінюється вартість будь-якого ресурсу, фактора, які використовуються для виробництва товару. Якщо розглядати цю модель з позиції споживача, то він завжди обмежений певною сумою грошей для купівлі товарів, прагнучи при цьому задовольнити свої потреби. Оптимальне задоволення його потреб досягається тоді, коли він дотримується принципу „ рівності граничних корисностей” тих благ, які він купує. Позитивною стороною цієї теорії є необхідність при визначенні вартості товару чи послуг враховувати не лише витрати суспільно необхідної праці, а також його корисність. На ринку постійно відбувається зіставлення корисності із суспільними витратами, попиту з пропозицією. Після того, як ринок остаточно визначить ціну і кількість, за якими збігаються попит і пропозиція, ціна відповідатиме суспільно необхідним, витратам (вартості), а кількість стане суспільно необхідною. Отже, трудова теорія вартості і теорія К. г. повинні органічно доповнювати одна одну, тобто поєднувати об’єктивність визначення вартості товару суспільно необхідними витратами праці з суб’єктивною споживчою оцінкою конкретного економічного блага споживачем. Без такого поєднання теорія К. г. не може відображати реалії ціноутворення, стає відірваною від практики.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Корисність гранична - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...