Крайні межі розвитку сучасного суспільства

Крайні межі розвитку сучасного суспільства – полярні крайнощі в еволюції сучасної економічної системи, передусім за критеріями економічної власності та регулювання економіки. Такі межі з боку відносин економічної власності – приватна і державна. Історично однією з крайніх меж за умов класичного капіталізму XVI-XIX ст. була приватна капіталістична власність; іншою – державна власність за умов бюрократичного соціалізму. У другій половині XX ст. класичний капіталізм трансформувався у змішану економіку, державно-номенклатурний соціалізм

СРСР – у капіталізм зразка кінця XIX ст. з мінімальним соціальним захистом найбідніших верств населення. З боку господарського механізму економіки такими крайнощами є ринкові важелі саморегулювання та адміністративно-командні в колишньому СРСР. У XX ст. ринкові важелі саморегулювання економіки капіталістичних країн доповнились монополістичною планомірністю, державним регулюванням (економічним, правовим та адміністративним), а адміністративно-командні важелі трансформувались у здебільшого ринкові, що доповнювались адміністративними та недостатньо раціональними правовими й економічними. З
боку організаційно-економічних відносин крайнощами є передусім авторитарний метод управління на мікрорівні з боку окремого капіталіста та бюрократичний стиль управління з боку державних чиновників. У XX ст. авторитарний метод трансформувався у розвинених країнах світу в гуманістичний тип менеджменту зі значними ознаками соціалізації, а бюрократичний наприкінці XX ст. – в авторитарний з боку директорського корпусу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Крайні межі розвитку сучасного суспільства - Економічний словник


Крайні межі розвитку сучасного суспільства