Мета. Вчити учнів пояснювати, як і чому виник етикет; розкрити зміст поняття “гарні манери”; розвивати вміння обгрунтовувати потребу дотримуватися гарних манер у людських стосунках; наводити приклади гарних і поганих манер; виховувати людяність, доброзичливість, толерантність.
Обладнання. Картки для групової та парної роботи, ілюстрації.
Зміст уроку
I. Організація класу.
Домовляємося не шуміти,
Руку гарно підіймати.
На уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати.
То ж гаразд, часу не гаєм
І урок вже починаєм.
II.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Актуалізація опорних знань.
Вікторина “Подорож у країну ввічливості”
1. Як вести себе в гостях?
2. Як дарувати подарунки?
3. Як поводитися в театрі, музеї, кінотеатрі, на виставці?
4. Як поводитися за столом?
5. Що ви знаєте про хороші манери?
2. Оголошення теми і мети уроку.
– На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про правила ввічливості в суспільстві.
3. Побудова асоціативного куща “Етикет”.
4. Робота з підручником (с. 70).
– Прочитайте статтю.
–
– Де з’явився перший збірник правил етикету?
– Хто першим сформулював правила етикету на наших землях?
5. Розповідь учителя.
– А звідки ж взялися різні правила?
Ніхто цих правил не вигадував. Вони з’являлися в народі поступово. І виникали аж ніяк не випадково. Років із тисячу тому жити було набагато небезпечніше, ніж тепер. Дорогами блукали, шукаючи здобичі, бездомні волоцюги, в лісах ховалися ватаги розбійників. Та й у будь-якій суперечці так і дивись, що дістанеш від грізного супротивника удар списом або мечем. Люди завжди ходили озброєні. А ідучи з дому в далеку дорогу, одягали на себе кольчугу, важкі лати, голову ховали під залізний шолом. Але ось на шляху дім, де живе добра людина. Переступаючи поріг, мандрівний лицар знімає свій шолом і несе його в руці. “Я тебе не боюся, – говорить він цим жестом господареві. – Бачиш моя голова відкрита. Я тобі довіряю. Ти хороша людина, не грабіжник і не зрадник. Зненацька не нападеш”. Ці суворі часи давно минули. У будь – який дім нині люди заходять без усяких побоювань. Але звичай знімати шапку, коли заходиш до кімнати, залишився. Залишився тому, що це гарний звичай.
Знімаючи шапку, ти показуєш господарям, що поважаєш дім, у який зайшов, поважаєш людей, що живуть у ньому.
6. Робота в групі.
– Запишіть правила етикету, які ви знаєте.
7. Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення вивченого.
1. Гра “Так чи ні”.
– Дівчатка мають перевагу перед хлопчиками.
– Людям похилого віку не потрібно поступатися місцем у громадському транспорті.
– Хлопчики першими заходять у клас.
– До незнайомих, старших звертаємось на “ви”.
– Першим вітається хлопчик з дівчинкою.
– Першим вітається старший з молодшим.
2. Робота з прислів’ями (с. 71).
3. Робота в зошиті.
4. Читання притчі “Кедр” (с. 71-73).
– Яким був кедр?
– Яка доля його спіткала?
Порівняйте кедр з людиною. Яка доля чекає на людину, яка поводиться так само, як кедр?
5. Гра “Ввічливі хованки”.
Завдання ведучого – довідатися за голосом, хто говорив. Ведучому зав’язують очі. Один з учнів вимовляє якісь ввічливі слова: “Здрастуй!”, “Добрий день!” “Усього доброго!”, “Дякую!” та ін. Якщо ведучий не впізнав по голосу мовця, то слова ввічливості вимовляє другий, третій учень. Якщо голос учня впізнано, то він стає ведучим.
V. Підсумок уроку.
– Що означає слово “етикет”?
– Для чого були придумані правила етикету?
– Яке головне правило етикету?
VI. Домашнє завдання.
– Складіть правила ввічливості при спілкуванні хлопчиків з дівчатками.