Лібералізм економічний ❤️ Економічний словник

Лібералізм економічний (лат. liberalis – вільний) – сукупність ідей і певних економічних засад, покладених в їх основу, стосовно функціонування та розвитку національної економіки, які заперечують доцільність широкомасштабного втручання держави в економіку, а найважливішими функціями держави визнають охорону існуючої системи (передусім приватної власності) і захист вільної конкуренції. Вільний ринок вважається єдиним ефективним регулятором господарських процесів, що забезпечує оптимальний розподіл і використання обмежених ресурсів.

Біля витоків класичного Л. е. стояли видатні англійські філософи Дж. Локк, Д. Юм, а економічне обгрунтування зробили А. Сміт, Д. Рікардо. Методологічні засади іншого напряму – конструктивістського Л. е. (що передбачав свідому перебудову суспільства) обгрунтували Р. Декарт, а відтак Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо та інші філософи. Представники обох напрямів відстоювали ідеї свободи совісті, слова, дій кожного індивіда і рівність усіх людей. Водночас класичний Л. е. передбачав свободу кожного у захисті власних інтересів за допомогою закону, а континентальний – свободу самовизначення в суспільстві для кожної окремої

соціальної групи. Так, А. Сміт вживав термін “ліберальний” щодо рівності, свободи і справедливості. Позитивною стороною класичного Л. е. на той час стало відстоювання особистої свободи в боротьбі проти панування феодального абсолютизму і привілеїв, в очищенні приватної власності від напівфеодальних пережитків, у подоланні кастовості в управлінні суспільством, жорсткої цехової регламентації виробництва тощо. Основними економічними ознаками класичного Л. е. були: 1) обстоювання ідей вільної ринкової економіки (вільного ціноутворення, конкуренції тощо); приватної власності, яка лежить в основі ринкової економіки; домінування індивідуальних егоїстичних інтересів; 2) підтримка політики вільної торгівлі; 3) заперечення будь-якого розширення державної власності та державної влади; 4) розвиток автономного місцевого самоврядування і добровільних організацій як противаги центральним органам влади; 5) державна власність обмежується об’єктами зв’язку, пошти, доріг, а державне підприємство – виконанням певних громадських робіт. Ринковий механізм саморегулювання економіки отримав назву “невидимої руки” А. Сміта. Продовжуючи ідеї класичного Л. е., теоретик неолібералізму М. Фрідман свободу економічних відносин розуміє насамперед як свободу ринків і таку свободу вважає необхідним засобом досягнення свободи політичної. Держава при цьому не втручається у вільну гру ринкових сил, панує повна свобода споживача – свобода вибору товарів і послуг відповідно до бажань споживачів та їх готовності заплатити за них відповідну ціну, а отже, суверенітет споживачів, які опосередковано регулюють виробництво. Тому кожна пропозиція створює свій власний попит. Загалом вільна ринкова економіка ніби формує вищий економічний ефект для окремих суб’єктів господарювання з їх прагненням до максимізації прибутку, а для суспільства – вищий рівень добробуту, ніж за умов державного втручання в ринкові відносин. Проте вільна ринкова економіка поступово призвела до посилення концентрації та централізації капіталу, появи монополій тощо (див. Неспроможність ринкового регулювання економіки). Тому на зміну класичному Л. е. поступово прийшла неокласична модель досконалого ринку, досконалої конкуренції і монополії, яка, однак, не змогла адекватно відобразити реальні економічні процеси та суперечності на рубежі XIX-XX ст. Адже монополії без активного втручання держави істотно обмежували механізм вільної конкуренції. Класичний лібералізм необгрунтовано розглядав три основні фактори виробництва (працю, землю, капітал) як рівнозначні, що заперечувало домінантну активну роль людського фактора у процесі виробництва. Після другої світової війни (у 70-ті) тимчасове пожвавлення ліберальних ідей було пов’язане з кризою традиційних кейнсіанських важелів регулювання економіки, приходом до влади консервативних сил у США, Англії та ін. На початку XXI ст. ліберальна економічна думка представлена головно неолібералізмом, новою неокласичною концепцією. У постсоціалістичних країнах поширеними у 90-х були ідеї вільної ринкової економіки (“ейфорія ринку”), що значною мірою пояснюється диктатом МВФ, відсутністю системного економічного мислення тощо.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Лібералізм економічний - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...