Розділ І. РОСЛИНИ
Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)
УРОК 11
Тема. Листок. Лабораторна робота № 7. Будова та різноманітність листків
Мета. Сформувати в учнів уявлення про зовнішню та внутрішню будову листка, ознайомити з різноманітністю листків.
Основні поняття і терміни: листок, черешок, листова пластинка, простий листок, складний листок, жилкування, листопад.
Обладнання: гербарні зразки рослин; живі рослини; таблиці “Будова листка”, “Різноманітність
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій).
Тип уроку, комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний момент. | 1 |
2. | Перевірка виконання учнями домашнього завдання. | 5 |
3. | Повідомлення | 3 |
4. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 15 |
5. | Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи). | 10 |
6. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. | Домашнє завдання. | 1 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Фронтальна бесіда.
Що таке пагін? Яка його будова? Які функції він виконує? Що таке вузли на стеблі рослин? Для чого вони потрібні? Що таке брунька? Які бувають види бруньок? Яка будова вегетативної та генеративної бруньки? Які, бувають види стебла за напрямом росту? Наведіть приклади рослин з відповідними видами стебел. У яких рослин найбільші стебла?
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Підготовча бесіда. Пригадайте, які функції виконує пагін. Ви вже знаєте, що пагін забезпечує такі важливі функції життєдіяльності рослини, як транспортування поживних речовин та підтримання листків, що забезпечують важливі процеси життєдіяльності всього рослинного організму. Листок – це одне з найважливіших пристосувань рослини до життя в навколишньому середовищі. Адже саме у листках відбувається процес, без якого життя на землі не існувало б. Про який процес іде мова? (Фотосинтез).
Отож тема нашого сьогоднішнього уроку – “Листок. Різноманітність листків”. Ми не лише теоретично ознайомимося із будовою листка, а й практично на живих рослинах і гербарних зразках побачимо все те, про що будемо говорити.
План
1. Листок – бічний орган пагона.
2. Внутрішня будова листка.
3. Пристосування листків до умов середовища.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Листок – бічний орган пагона
Розповідь з елементами бесіди, що супроводжується демонстрацією гербарних зразків рослин, живих рослин, таблиць “Будова листка”, “Різноманітність листків “, малюнків підручника. Листок – бічний орган пагона, який виконує такі функції: фотосинтез, випаровування, транспірацію. Питання до учнів: пригадайте з минулих уроків, що це за процеси, дайте їм характеристику.
Листок складається з листкової пластинки, черешка й основи, якою він приєднується до стебла. Листки з черешками називають черешковими, без черешків – сидячими.
Є прості та складні листки. У простих листків – одна листова пластинка (вишня, абрикос, яблуня, верба), а в складних до одного черешка прикріплюються кілька листових пластинок (карагана (жовта акація), горох, каштан, полуниця).
Листкові пластинки розрізняють за формою контурів, формою розчленування, розмірами – від кількох міліметрів до 10-11 мм, навіть 20 м (у пальм) – та жилкуванням.
Форма листової пластинки найрізноманітніша і забезпечує рослині пристосування до навколишнього середовища.
За способом розчленування листкової пластинки листки поділяються на: лопатеві, роздільні, розсічені, трійчасті, пальчасті, перисті.
Якщо уважно розглянути листову пластинку, то можна побачити потовщення, які за виглядом нагадують нитки. Це жилки. По них у листку відбувається транспортування речовин. Як називається відповідна тканина рослинного організму? (Провідна).
Жилкування буває різне і є однією з ознак, за якою учені поділяють рослини на групи (систематична ознака). Так, у багатьох рослин класу Дводольні (яблуня, груша, слива, капуста, картопля, троянди, помідори та інші) жилкування сітчасте (нагадує сітку), а в однодольних (пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза, цибуля, часник, лілія та інші) – паралельне або дугове. Демонстрація жилкування на живих рослинах чи гербарних зразках.
Внутрішня будова листка
Пояснювальна бесіда. Основні функції листка – фотосинтез, випаровування (транспірація), газообмін. Будова листка тісно пов’язана з його функціями. У яких органах рослини відбувається фотосинтез? Фотосинтез відбувається в хлоропластах, які є майже в усіх клітинах листка. Хлоропласти зумовлюють зелений колір листка.
Яким чином здійснюється газообмін і транспірація? У покривній тканині листка є продихи – щілини, утворені двома клітинами із своєрідною будовою, які називають замикальними. Це щілина, яка може час від часу відкриватися і закриватися. Газообмін і транспірація у рослині здійснюються через продихи на поверхні листка.
В якій частині листка відбувається газообмін і транспірація? Якщо розглянути поперечний розріз листка у мікроскоп, можна побачити, що клітини основної тканини (мезофілу – маса клітин між верхньою і нижньою покривною тканинами) неоднакові. Клітини, що прилягають до верхнього боку листка, зазвичай утворюють 2-3 шари і схожі на стовпчики. Тому цю тканину називають стовпчастою. У ній здебільшого і відбувається фотосинтез. Тканину, що прилягає до нижнього боку листка, називають губчастою. Вона справді схожа на губку. Це пов’язане з тим, що в губчастій тканині є багато повітряних камер, або між клітинників. У цій тканині зазвичай відбувається газообмін і транспірація.
Яким чийому листку транспортуються мінеральні й органічні речовини? Провідна тканина в листку представлена пучками. До складу провідних пучків входять ситоподібні трубки, судини, живі клітини та часто мертві механічні тканини. Ззовні листка провідні пучки мають вигляд жилок.
Пристосування листків до умов середовища
Розповідь. Довжина листків деяких видів віялоподібних пальм у тропічних лісах островів Малайського архіпелагу досягає 5-10 м, в окремих випадках -15 м, завширшки – 3-4 м. Площа поверхні таких листків-гігантів становить від 15 до 60 м2. Але щоб утриматись на дереві та витримати щоденні тропічні зливи й урагани, листок за таких величезних розмірів повинен бути досить легким і міцним. Черешок мусить витримувати не лише вагу листка-гіганта, а й чинити опір природним катаклізмам. Отже, рослини успішно пристосувались до негоди, використавши принцип гофрування. Цей метод простий: листки тропічних рослин мають у поперечному розрізі зигзагоподібну форму.
Цей самий принцип гофрування наука взяла на озброєння, і він зараз широко застосовується в техніці. Його використовують у будівництві, щоб підвищити міцність конструкцій (покрівлі, стіни металевих гаражів, фюзеляжі літаків, кузови автомашин тощо). Як називається наука, яка застосовує ідеї природи у техніці? (Біоніка).
Біологічними захисними властивостями від випаровування є листопад – явище масового опадання листків, пов’язане зі зміною умов зовнішнього середовища (холодний або спекотний період року). В помірних зонах дерева скидають листки на зиму. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.
Опадання листя восени пояснюється тим, що зниження температури припиняє всі функції листка. Перед листопадом в основі листка утворюється віддільна тканина, порожнини судин закупорюються тилами або слизом, і листок легко відпадає у місці віддільної тканини. Напередодні листопаду в листках накопичуються непотрібні продукти обміну речовин, які видаляються з рослини разом з опалим листям.
Чому восени листя забарвлюється в золотаво-багряні тони? У листку з настанням холодів руйнуються пігменти, насамперед хлорофіл. Інші пігменти (каротин І ксантофіл) зберігаються довше і надають листкам осіннього забарвлення.
5. Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи).
А) Розв’яжіть кросворд (за наявністю часу).
По горизонталі:
2. В чому здійснюється фотосинтез?
5. Бічна частина пагона, що характеризується обмеженим ростом і виконує функції фотосинтезу, газообміну і транспірації.
6. Виділення рослиною водяної пари в атмосферу.
По вертикалі:
1. Процес утворення органічних речовин з неорганічних.
3. Листки з кількома пластинками.
4. Провідний пучок, яким здійснюється транспортування поживних речовин у листку.
7. Листки з однією пластинкою на черешку.
Лабораторна робота № 7
Тема. Будова та різноманітність листків.
Мета. Ознайомитися з будовою простих і складних листків, їхньою різноманітністю.
Обладнання: колекції листків або живі рослини з простими і складними листками.
Хід роботи
Завдання 1. Ознайомитися з будовою і різноманітністю простих і складних листків.
1. Розгляньте запропоновані гербарні зразки рослин. Знайдіть листкову пластинку, черешок, основу.
2. Порівняйте натуральні об’єкти з малюнками. Запишіть, якими цифрами позначено листкову пластинку, черешок, основу. Під малюнком напишіть назву листка залежно від наявності черешка.
3. Виберіть рослини та гербарні зразки з простими листками, визначте тип жилкування.
4. Виберіть рослини та гербарні зразки зі складними листками, визначте тип жилкування.
5. Результати досліджень запишіть в таблицю.
Різноманітність листків
Назва рослини | Листки прості чи складні | Тип жилкування |
Завдання 2. Розгляньте запропоновані типи листків, напишіть, якими вони є за способом розчленування листкової пластинки.
Зробіть висновки за результатами роботи.
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)