Лобізм

Державне управління

Лобізм. Проникнення зацікавлених груп у партійно-політичну та державно-управлінську сферу з мстою забезпечення своїх інтересів. Роль суб’єктів лобістської діяльності, тобто зацікавлених груп, залишається виключно високою як у системі парламентського та іншого функціонального представництва в органах державної влади, так і у партійно-політичній сфері. Подібні тенденції спостерігаються навіть у країнах з розвиненою ринковою економікою і зрілими демократичними інститутами. На відміну від високорозвинених країн,

де парламентарії в основному обговорюють, доопрацьовують, приймають або відхиляють урядові законопроекти, в У країн і значна частина законопроектів ініціюється самими законодавцями і лише частина з них виходить від органів виконавчої влади. Як наслідок, лобістська діяльність найбільше проявляється у парламенті. Вона насамперед заснована на знанні механізмів роботи парламенту та структурних підрозділів його апарату, особливостей стадій проходження конкретних законопроектів і можливостей виливу на їх зміст. Роль законодавчого лобіювання визначається тим, що у представницьких органах різного
рівня приймаються рішення, що мають для усіх учасників державно-управлінського процесу стратегічне значення. Законодавче лобіювання реалізовується за допомогою прямих контактів з депутатами, в ході чого розробляються законопроекти, бажані певним колам. Широко застосовується такий метод лобіювання. як організація пропагандистських кампаній у пресі. Правове регулювання лобізму дозволить істотно знизити рівень криміналізації процесу взаємодії представників різних груп інтересів із представниками влади, забезпечити гласність і відвертість прийняття найважливіших рішень держави. Регламентація лобізму повинна здійснюватися законодавчим шляхом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Лобізм - Державне управління


Лобізм