МАЙКИ


МАЙКИ – жуки, які викликають мелеоз бджіл. Існує 2 види М. – звичайна, або чорна, і строката.

Звичайні М. – чорного кольору із синюватим відливом. Вони мають майже квадратний грудний щит. У самців вусики посередині вигнуті й ледь стовщені. Звичайна М. поширена повсюдно, зустрічається на добре освітлених сонцем місцях (луках, полях), у гаях і рідше – у садах. Харчується трав’янистою й чагарниковою рослинністю. Ця комаха, якщо її потривожать, підбирає під себе ніжки й виділяє із суглобів’їдку маслянисту рідину жовтого кольору, що викликає утворення міхурів на шкірі.

Самка відкладає яйця на місцях, що добре пропікаються сонцем, у сухому й пухкому грунті, у якому заздалегідь викопує ямки завглибшки 2-5 см. З яєць виходять невеликі шестиногі личинки, що швидко пересуваються. Личинка має довжину 1,3- 1,8 мм, передня частина голови в неї округла з тупими краями, сама личинка жовтого кольору. Вони селяться на різних квітах (кульбаба, рапс, гірчиця, еспарцет, ромашка, волошка тощо)


і чекають яку-небудь комаху, до якої швидко прикріплюються й потім потрапляють у гніздо цієї комахи, де ведуть паразитичний спосіб життя. В основному личинки М. розвиваються на одиночних бджолах, але іноді нападають і на медоносних бджіл, викликаючи в них сильне занепокоєння. У бджолиній сім’ї личинки не знаходять підходящих умов для подальшого свого розвитку.

Строката М. широко розповсюджена в південних районах. Вона виділяється яскраво-строкатим забарвленням зелених, блакитних і пурпурних тонів. Доросла особина строкатої М. завдовжки 19-33 мм. Надкрила темно-зелені з червонуватим відливом. Грудний щиток у неї короткий, а краї підняті. Сегменти черевця в центральній частині пурпурного кольору.

Личинка строкатої М. – чорного кольору, завдовжки 3,0- 3,8 мм. Личинка, потрапивши на бджолу, устромлюється у зчленування між кільцями черевця бджоли, прогризає міжсегментарну перетинку й упивається в тканину бджоли настільки, що майже ховається під її хітином. Харчується гемолімфою бджоли, чим викликає її загибель. Личинки М., не знайшовши в бджолиній сім’ї підходящих умов для свого розвитку, гинуть.

На тілі бджоли можна знайти 1-2, іноді більше личинок М. Справжніми хазяїнами личинок М. є одиночні бджоли, а медоносні бджоли-складальниці найчастіше є випадковими носіями, тому життєвий цикл розвитку паразита не залежить від бджіл. Внутрішньовуликові бджоли також можуть постраждати від личинок М., яких приносять бджоли-складальниці, тому що джерелом зараження бджіл в основному є медоносні угіддя. Личинки не можуть довго жити на бджолах, вони гинуть через 2- 3 дні. Бджола-носій личинки гине від ушкоджень тканин.

Мелеоз бджіл проявляється в другій половині травня й у червні, рідше в липні й серпні. У сильних сім’ях постраждалих бджіл, як правило, більше, ніж у слабких і середніх. За день може інвазуватися від декількох десятків до декількох тисяч робочих бджіл.

Заходи боротьби. Рекомендується вже з весни винищувати комах. їх легко знайти, вони великого розміру. Знайте, що, знищивши одну самку, ви не дозволили з’явитися на світ тисячі личинок паразита.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


МАЙКИ - Бджільництво