Паблик рилейшнз
ВИРІШЕННЯ ДЕЯКИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ МЕТОДАМИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ
12.3. Методи виведення людини зі стану песимізму
Американські психологи визначають стан щастя як такий, що включає такі параметри, як самоповага, оптимізм, екстравертизм (орієнтація на події, людей і предмети зовнішнього світу), почуття особистого контролю. Інші дослідники говорять: “Люди з певними особистими метою і планами мають досить високі показники психологічного комфорту; коли ж немає життєвої перспективи, то це негативно позначається на психологічному
Тобто однією з основних складових є переведення людини на власні рейки. Система впливу має розгорнути її так, щоб вона не займалася плачем, втечею від дійсності, а навпаки, пробувала сама вирішувати свої проблеми.
Соціологічні опитування в Росії виявили такі претензії до влади:
– незадоволена потреба в безпеці;
– нереалізована потреба в любові (“Влада не подобається людям тому, що байдужа до них, не вникає в їхні проблеми, не проявляє “материнських почуттів”);
– нездатність влади задовольнити матеріальні потреби громадян.
Окремо зазначимо,
Вельми цікаво, що цей самий параметр ТУРБОТИ виявився суттєвим у виграші Б. Клінтона на виборах 1992 року. За моральними якостями Буш оцінювався виборцями вище (51% за нього і лише 15% за Клінтона). За силою лідерства вони були майже рівні (31% за Буша, 36% за Клінтона). Однак саме фактор турботи, спрямованості на проблеми простої людини виводить на перше місце Клінтона (його оцінювали як більш “дбайливого” 53%, в той час як Буша – тільки 21% ). Тобто, якщо навіть у тому суспільстві, яке ми оцінили як оптимістичне, таке велике значення надається фактору “турботи”, то що й казати про нашу ситуацію!
Особистий контроль над часом і своїми успіхами (не успіхами) робить людину щасливою: “П’ятнадцять відсотків американців, котрі відчувають, що їхнє життя перебуває під невсипущим контролем, усі, як один, заявили психологу із Мічиганського університету, що вони задоволені собою і щасливі. Психолог з Йєльського університету Юдиф Родина зуміла примусити мешканців будинку для престарілих посилити контроль за станом навколишнього середовища і в дечому впливати в цьому плані на адміністрацію. Люди стали активніші, жвавіші, переключилися, хоча і не повністю, з внутрішнього свого світу на зовнішній і відчули себе в більшій мірі щасливими”.
Девід Бернс пропонує десять форм “зіпсованого” мислення, що виштовхує нас у бік негативної оцінки ситуації. Перелічимо їх: мислення все – або нічого (це погляд на світ під кутом зору чорно-білих категорій, коли тимчасова невдача трактується як провал усього життя), понадгенералізація (коли окрема поразка трактується як безкінечна модель, посилена словами завжди і ніколи), ментальний фільтр (коли окрема негативна деталь заслоняє будь-який позитивний зворотний зв’язок), недооцінка позитиву (коли про позитивні події говориться, що вони не дуже важливі), стрибок до висновків (негативна інтерпретація, коли немає фактів, що підтримують такі висновки), гіперболізація (перебільшення важливості проблем), емоційне міркування (негативні емоції переносяться на реальний стан справ зразка “Я боюся літати. Небезпечно літати літаками”), “висловлювання повинності” (ситуація має бути такою, якою її хочуть чи сподіваються побачити), приклеювання ярликів (замість фрази “Я допустився помилки” говориться: “Я завжди програю”), персоналізація (прагнення відповідальності за подію, яка не повністю контрольована). Відповідно пропонується модель навчання більш щасливому варіанту поведінки.
Як бачимо, практично всі говорять про одне – про необхідність створення системи мети, максимальної і на цю хвилину. Створивши подібну систематику мети, людина починає жити в рамках світу, який їй під силу. Досягаючи своєї мети, вона відчуває певну самовдоволеність. Психотерапевти також рекомендують викликати в собі ситуації, коли ви відчували позитивні емоції, і пробувати немовби в іншому контексті одержувати ті ж позитивні емоції. Усе це можна визначити як моделювання індивідуального міні-успіху. Вдало підібрана мета (в плані її досяжності) породжує цілий ряд позитивних емоцій. Тим більше, що суспільство сьогодні стало більш відкритим, більш соціально мобільним, тому палітра можливої мети сьогодні може бути значно більшою, ніж у минулому, коли була єдність шляху.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)