Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ.
ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА
§7. Обрядовий театр. Княжий театр. Мистецтво скоморохів
Мистецтво скоморохів
Скомороство в Київській Русі виникло під впливом мистецтва візантійських акторів-мімів. Після прийняття державою християнства світське життя давньоруського князівства було спрямоване на запозичування придворних традицій Візантії. Отже, спочатку мистецтво скоморохів було елементом княжого побуту. Але потішники збагатили свою творчість слов’янськими
Відтворення виступу скоморохів
Інструменти скоморохів: а) флейта Пана; б) сопілки
Скоморохи були не лише музикантами та виконавцями фольклору, але й народними віршотворцями, оповідачами, і саме вони сприяли розвитку давньоруського епосу, поезії та драми. Народні жартівники влаштовували театралізовані дійства просто неба на
Скоморохи поділялись на “осілих” та “подорожніх”. Осілі в повсякденному побуті займалися землеробством, скотарством чи ремеслом, а грали лише на свята для власного задоволення. Подорожні скоморохи були професійними акторами, музикантами, вони мандрували великими гуртами – “ватагами” – по селах та містах і були обов’язковими учасниками свят, гулянь, весіль, інших обрядів. їх часто запрошували до княжого двору.
Існує кілька версій походження слова “скоморох”.
Одна з них визначає джерелом виникнення цього поняття арабське слово “maskharai” (тобто глузування), яким спочатку назвали головний атрибут потішників – маску (“маскарас”). Згодом від переставляння літер утворилося слово “скамарас”, а потім остаточно закріпилось у формі “скоморох”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)