Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
2.7. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПОСТАЧАННЯ ТА ТРАНЗИТУ СИРОЇ НАФТИ
Модернізація і реконструкція нафтотранспортної системи
Забезпечення оптимізації роботи нафтотранспортної системи і реалізація єдиної маркетингової та інноваційної політики є важливим напрямом діяльності у сфері постачання та транзиту сирої нафти.
Науково-технічна політика у сфері транспортування нафти повинна бути орієнтована на:
– збереження потенціалу магістральних нафтопроводів;
–
– створення надійних і безпечних умов експлуатації;
– впровадження апаратних та програмних засобів оптимізації технологічних режимів нафтотранспортної системи;
– впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання.
З метою запобігання виникненню аварійних ситуацій, підвищення ефективності проведення ремонтних робіт лінійної частини одним із важливих напрямів технічної діяльності має стати широке застосування внутрішньотрубної діагностики та інших методів обстеження об’єктів магістральних трубопроводів
Удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності нафтотранспортної галузі.
Основними напрямами удосконалення нормативно-правової бази є:
– проведення зваженої податкової політики, основна мета якої – стимулювання збільшення обсягів товарно-транспортної роботи в умовах загострення конкурентної боротьби на ринку надання послуг з транзиту сирої нафти;
– реалізація тарифної політики, яка б забезпечувала необхідний інвестиційний ресурс, а також конкурентоспроможність нафтотранспортних маршрутів;
– встановлення системи знижок з усіх видів портових зборів для суден, що заходять під навантаження (розвантаження) на морський нафтовий термінал “Південний” в порту “Южний”, що сприятиме зменшенню витрат на транспортування нафти, оптимальному завантаженню як нафтотранспортної системи Одеса-Броди та українських нафтопереробних підприємств, так і збільшенню вантажообігу порту “Южний”, що забезпечить додаткові надходження до державного бюджету;
– забезпечення належних умов експлуатації та охорони магістральних трубопроводів, визначення порядку користування земельними ділянками в межах охоронних зон магістральних трубопроводів, надання безперешкодного доступу працівників аварійно-ремонтних підрозділів до об’єктів трубопровідного транспорту в разі ліквідації надзвичайних ситуацій або з метою запобігання їх виникненню;
– приведення нормативно-правових актів у відповідність з положеннями Договору до Енергетичної Хартії, ратифікованого Верховною Радою України в 1998 році;
– удосконалення законодавства з урахуванням директив ЄС у частині спільних правил будівництва та експлуатації магістральних трубопроводів, організації та розроблення нормативно-технічних документів (ДСТУ, ВБН, ТУ та інших) відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 9000 та ТQМ;
– внесення змін до законодавчих актів з метою врегулювання правовідносин щодо передачі права власності на об’єкти нафтопровідного транспорту міжнародним консорціумам та передачі прав користування об’єктами нафтотранспортної системи як внесок українських учасників до статутних фондів міжнародних консорціумів на умовах, які відповідають національним інтересам України;
– законодавче забезпечення переходу від адміністративних методів управління нафтотранспортною системою до методів корпоративного управління, економічного та антимонопольного регулювання, а також законодавчого забезпечення створення сприятливого інвестиційного клімату, належних умов для міжнародного співробітництва та впровадження проектів диверсифікації джерел постачання сирої нафти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)