Розділ IV ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XX СТ.
ТЕМА 5. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ
§31. Архітектура і скульптура. Живопис і графіка. Іконопис. Музика, виконавство
Музика, виконавство
Музика. У музиці композиторів української діаспори передусім вражає полістилістика композиторської творчості. Серед них є представники неоромантизму, постромантизму, імпресіонізму, експресіонізму, неокласицизму, модернізму, авангарду та інших стилів XX ст.
Улюбленими жанрами українських композиторів зарубіжжя були пісенно-хоровий та інструментальний
“Батьком українського народного співу” в Америці називають Олександра Кошиця – хорового
Від 1924 року О. Кошиць мешкав у США та Канаді, де приділяв багато уваги організації українських хорів, підготовці співаків, писав хорові твори й обробки українських народних пісень.
У творчому доробку Кошиця-композитора п’ять літургій, низка інших духовних творів, обробки українських народних пісень.
Серед перших композиторів української діаспори 20-30-х років XX ст. були М. Гайворонський, Р. Купчинський та Л. Лепкий. Завдяки композиторам М. Гайворонському, 3. Лавришину, А. Гнатишину та іншим були найбільш повно зібрані, зредаговані та видані пісні січових стрільців.
Українська музика діаспори є одним із важливих чинників збереження етнічної ідентичності українців, невід’ємною складовою української національної музичної культури й важливим фактором її збереження і розвитку.
Виконавське мистецтво. У наш час музичне життя української діаспори в Канаді зосереджується навколо Інституту ім. М. Лисенка і товариства “Український Музичний Фестиваль”, яке щороку влаштовує фестивалі і має своє музичне видавництво. При українських організаціях і церковних парафіях діють ансамблі бандуристів, вокальні й танцювальні гурти, драматичні гуртки, зокрема театральний ансамбль “Заграва”, Українсько-Канадське Оперне Товариство.
У французькій діаспорі постійно розвивається художня самодіяльність, зокрема творча діяльність хорів “Діброва”, “Гомін”, квартету бандуристів “Кобзарське братство”.
У 1929 році до США прибув Василь Авраменко, який згодом став засновником української народної хореографії за кордоном.
Понад 60 років у Нью-Йорку існує український хор “Думка”, який став символом української громади США та послом української культури.
Одним із найвідоміших хорових колективів у США є заснована 1918 року капела бандуристів імені Т. Шевченка в Детройті.
Сольне вокальне виконавство XX ст. в різних країнах світу було представлене унікальними голосами українських співаків. Серед них – Олександр Мишуга. Програми його виступів складали твори М. Лисенка, арії з опери С. Гулака-Артемовського. Виконання О. Ми шуги вирізнялося високою музичною культурою та яскравим драматичним талантом.
Михайло Голинський – оперний і концертний співак, якого називали “українським Карузо”. На батьківщині він був окрасою українського оперного мистецтва.
Ірина Маланюк – видатна українська оперна та концертно – камерна співачка, солістка оперних театрів Львова, Граца, Цюриха, Мюнхена, Відня, виконавиця головних партій в операх В. А. Моцарта, Р. Вагнера, Р. Штрауса й української вокальної музики. З великим успіхом співачка виступала на сценах провідних оперних театрів світу.
Квітка Цісик – американська співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень. Квітка Цісик видала два альбоми українських пісень: “Пісні з України” та “Два кольори”, які 1990 року були номіновані на премію “Греммі” у категорії “сучасний фолк”.
Серед українців Австралії значного поширення набули музично – хорові й фольклорно-танцювальні колективи, що створювалися зокрема з метою репрезентації української культури в австралійському суспільстві. Серед них – світські хори “Чайка” і “Черемош” у Мельбурні, “Боян”, “Юний Боян”, “Сурма”, “Суцвіття”, “Ластівка” та Український народний ансамбль ім. В. Івасюка в Сіднеї та ін. Особливою популярністю в середовищі української спільноти в Австралії користуються майстри гри на бандурі, зокрема ансамблі ім. Г. Хоткевича в Сіднеї та ім. Лесі Українки в Мельбурні.
Серед театральних колективів діаспори значний внесок у розвиток української культури зробили театр ім. Леся Курбаса в Австралії, аматорський український театр імені Т. Шевченка в Аргентині, в якому було поставлено “Наталку Полтавку” І. Котляревського, “Тараса Бульбу” та “Сорочинський ярмарок” М. Гоголя.
Процес культуротворення, що триває й понині в українській діаспорі, є вагомою складовою українського культурного простору. Головна мета цього процесу і його учасників полягає в духовній консолідації українців усього світу в інтересах відродження, збереження й примноження національно-культурних традицій власного народу.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)