Національно-персональна автономія ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Національно-персональна автономія – форма організації життя малочисельних народів та національних меншин на основі поєднання інтересів особи, нації та держави. Вперше ідея цієї автономії дістала теоретичне обгрунтування в працях австрійських соціал-демократів К. Реннера і О. Бауера. Вони вважали, що джерелом і носієм національних прав мають бути не території, а самі нації (національні союзи, утворені на основі добровільної особистої, тобто персональної, заяви громадян). Реальні права етнічних груп та національних

меншин, незалежно від їх чисельності та проживання на певній компактній території, можуть бути забезпечені лише у випадку, якщо національні, сформовані за межами територіальних союзів, стануть суб’єктом, а не об’єктом права, будуть захищати свої національно-культурні, мовні й релігійні інтереси.

Персональну належність громадян до певного національного колективу повинен визначати інститут так званого кадастру (перепису), що складається на основі особистих заяв повнолітніх громадян. Кадастри є підставою створення національних союзів із статусом колективної юридичної особи, які зобов’язані

турбуватися про задоволення культурних потреб нації, через свій культурно-національний парламент приймаючи законну межах чинної в цій державі конституції та реалізуючи їх через своє міністерство, без впливу держави.

Ідея Н.-п. а. була поширена в Австро-Угорщині, царській Росії. Вона ж була використана Українською Центральною Радою для вирішення проблеми національних меншин в Україні. У вересні 1917 р. у Києві за сприяння УЦР відбувся з’їзд народів Росії. Він проголосив право всіх народів, що живуть в Україні, “на об’єднання націй у публічно-правовий союз, який би охоплював його членів на всій території держави”.

У листопаді 1917 р. Третім Універсалом Української Центральної Ради було проголошено Н.-п. а. для російської, єврейської та польської національних меншин. 09.1.1918 р. Центральна Рада прийняла Закон про національно-персональну автономію. Він відрізнявся від австрійського варіанта, оскільки стосувався “неукраїнських” меншин і не дав змоги українцям, що проживали поза межами України (Кубань, Сибір, Далекий Схід), підтримувати зв’язки з Центральною Радою.

У подальшому ідея Н.-п. а. не отримала практичної реалізації і зрештою була витіснена поняттям національно-культурної автономії.

Нам /. Національно-персональна (культурна) автономія в історії та сучасності // Етнічні меншини Східної та Центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку. – К., 1994; Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри. – К., 1998.

І. Кресіна

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Національно-персональна автономія - Довідник з політології

Схожі записи:

Природа політичних знань. Функції політичної науки Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 4. Природа політичних знань. Функції політичної науки До кінця XIX...
Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку;...
Грушевський Михайло Політологічний словник Грушевський Михайло (1866 – 1934) – український історик, громадський, політичний діяч. Закінчив Київський університет, викладав у Львівському університеті, очолював Центральну Раду. Вважав, що...
МЕНТАЛІТЕТ МЕНТАЛІТЕТ – сукупність політико – психологічних понять, настанов, особливостей мислення та поведінки, спільна для соціально-політичної чи етнічної групи або організації, яка дає змогу однаково сприймати...
Непорушності державних кордонів принцип Політологічний словник Непорушності державних кордонів принцип – полягає у міжнародно-правовому визнанні існуючих кордонів держав, у відмові від будь-яких зазіхань на ці кордони. Цей принцип є...
Інтерпол Політологічний словник Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції (International Criminal Police Organization – Interpol). І. було створено у 1956 p. з метою організації боротьби проти...
Пульс влади Політологічний словник Пульс влади (puls of power, від лат. pulsus – удар, поштовх) – своєрідний темп життєдіяльності (функціонування) влади, її динаміка, ритм або, навпаки, зниження...
Американізм Політологічний словник Американізм – загальне поняття цінностей американського соціально-економічного життя. А. – складний синтез різних буржуазних ідей, міфів, концепцій, цінностей, серед яких домінують: індивідуалізм, свобода...
Оборонна політика Політологічний словник Оборонна політика – поняття, яке часто вживається у значенні “політика безпеки”, однак відмінність його полягає в тому, що поняття О. п. орієнтує на...
Конституція Пилипа Орлика (Бендерська) Політологічний словник Конституція Пилипа Орлика (Бендерська) – пам’ятка української політико-правової думки XVIII ст., документ, що мав регламентувати основні питання державного будівництва у Війську Запорозькому після...
Верховний комісар ООН з прав людини Політологічний словник Верховний комісар ООН з прав людини – посада, запроваджена в 1993 р. в структурі ООН з метою заохочення, захисту та нагляду за дотриманням...
Головні напрями реформування політичної системи – ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ 2. Головні напрями реформування політичної системи Коли ми говоримо про модель державно-політичного устрою в сучасній...
Сірий кардинал Політологічний словник Сірий кардинал (“grey cardinal”; power behind the throne) – впливова особа у державі, в партії, яка бажає, хоче керувати, залишаючись у тіні (за...
Генерація політична Політологічний словник Генерація політична (лат. generatio – розмноження, народження) – політична спільність людей приблизно однієї вікової категорії, які мають спільний соціальний досвід, здобутий у період...
Форма держави Політологічний словник Форма держави – спосіб організації та порядок здійснення державної влади. Ф. д. передбачає державне правління – спосіб організації вищих органів державної влади; державний...
Біди влади Політологічний словник Біди влади (colamitees / misfortunes of power) – негаразди, труднощі, складнощі, що супроводжують певну владу під час її невдач, неефективного функціонування. Відтак виникає...
Етатизм Політологічний словник Етатизм (фр. etat – держава) – багатопланове явище політико – правової думки та суспільно-політичної практики. В його основі – звеличення держави як адміністративної...
Агітація виборча Політологічний словник Агітація виборча (від лат. agatatio – приведення в рух, спонукання) – один з основних важливих засобів політичного впливу на широкі маси у демократичному...
Зацікавлені групи Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ 5. Зацікавлені групи Проблема зацікавлених груп є однією з найдавніших в історії політичної думки. Було помічено,...
Зовнішньоекономічна політика Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на...
Соціалістичний Інтернаціонал (Соцінтерн) Політологічний словник Соціалістичний Інтернаціонал (Соцінтерн) – міжнародна організація, що об’єднує соціал-демократичні партії понад 50 країн світу. В С. І. також входять націоналістичні та ліберальні партії...
База влади Політологічний словник База влади (англ. base of power, від грецьк. basic – основа, фундамент) – опорний пункт влади. Вирізняють Б. в. економічну, асоціальну, політичну, духовну....
Корпоративізм Політологічний словник Корпоративізм – (пізньолат. corporatio – об’єднання, співтовариство) – система прийняття рішень та представництва інтересів через обмежену кількість жорстко визначених, ієрархічно ранжованих і функціонально...
Євробарометр Євробарометр – репрезентативне опитування населення, яке проводиться двічі на рік починаючи з 1973 р. з метою визначення громадської думки стосовно держав – членів ЄС. Таке...
Антиконституційні дії Політологічний словник Антиконституційні дії – політичне поняття, в основі якого лежать розходження прихильників і супротивників конституції. А. д. – це дії певних людей, груп, анти...
Агрегування інтересів Політологічний словник Агрегування інтересів (від англ. aggregation – збирання) – функція політичних систем та інститутів у трансформації різноманітних вимог соціальних груп в офіційні рішення. А....
Гідденс Ентоні Політологічний словник Гідденс Ентоні (нар. 1938) – відомий англійський соціолог і політолог, автор “теорії структуризації”. На його думку, політична “система” і “структура”, з одного боку,...
Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі...
Ордонанс Політологічний словник Ордонанс (фр. ordonnance – постанова, розпорядження, від лат. ordo – порядок) – акт глави держави у Франції, Сенегалі, Алжирі та інших країнах, що...
Полювання на відьом Політологічний словник “Полювання на відьом” (witch hunt) – поняття, що з’явилося на Заході і означає переслідування людей, які мають інші думки, погляди і переконання, що...
КОМЮНІКЕ КОМЮНІКЕ – офіційне повідомлення про хід і наслідки переговорів між державними і громадськими діячами, делегаціями у міжнародних відносинах....
Гуманітарна співпраця Політологічний словник Гуманітарна співпраця – сфера міжнародного співробітництва, пов’язана з підтриманням основ цивілізованого існування суспільства. Вона будується на додержанні визнаних міжнародною спільнотою, закріплених у міжнародному...
Єдність влади Політологічний словник Єдність влади (uniti of power) – цілісність, згуртованість, взаємний зв’язок людей, що перебувають при владі, органів влади. Є. в. практично є запорукою стійкості...
Автономізація в унітарній державі Політологічний словник Автономізація в унітарній державі – процес набуття національними чи територіальними громадами статусу самоврядування. Оскільки політична і правова теорія знає кілька типів автономій –...
Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади...