ТЕМА 4. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
§15. Завершення епохи Сталіна. Хрущовська “відлига”
1. Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки.
Відродження народногосподарського комплексу Радянського Союзу розпочалося одразу після визволення з нацистської окупації. Воно мало ряд особливостей порівняно з іншими країнами, які брали участь у Другій світовій війні. Насамперед суттєво відрізнялися масштаби збитків: у СРСР лежали в руїнах 1710 міст і селищ міського типу та понад 70 тис. сіл. Були зруйновані понад 31 тис. промислових
Різними були також джерела фінансування повоєнної відбудови. На відміну від країн Західної Європи СРСР використовував (окрім отримання репарацій) лише власні ресурси та сили, не приймаючи допомоги ззовні, зокрема за “планом Маршалла”.
Різними були й моделі відбудови в СРСР та в західноєвропейських державах. Якщо на Заході насамперед відбувалася стабілізація валюти, а потім відновлювалась інфраструктура
Отже, першочергове для всіх країн, що постраждали від воєнних дій, завдання відбудови зруйнованого господарства та переходу економіки країни на мирний шлях розвитку вирішувалося в СРСР та в країнах Західної Європи по-різному.
У цілому матеріальні збитки СРСР, заподіяні війною, становили 2569 млрд крб (у довоєнних цінах). Радянський Союз утратив понад 30 % національного багатства.
Фактично відбудова економіки СРСР завершилася на початку 1950-х років. Закороткий час були відбудовані та побудовані 6200 промислових підприємств. Нові гіганти індустрії виросли на Уралі, у Західному Сибіру, Казахстані. Житлове будівництво становило 100 мли м2 на рік. Однак виробництво продукції сільського господарства залишалося на рівні середини 1920-х років. Посилилася диспропорція в розвитку економіки, особливо оборонної: випереджальними темпами розвивалися галузі важкої промисловості, але постійно відставали галузі легкої та харчової промисловості. Залишався надзвичайно низьким життєвий рівень населення: заробітна плата робітників і службовців у середньому становила 70 крб, колгоспників – 17 крб на місяць, а ціни зросли втричі проти 1940 р. Ліквідація карткової системи не вплинула на життєвий рівень працівників. Негативні наслідки для населення СРСР мало також здійснення грошової реформи в 1947 p., за якою проводився обмін старих грошових знаків на нові. В умовах тотального контролю населення не змогло обміняти всі наявні гроші; багато хто втратив свої заощадження.
Лише невелика частина суспільства – партійно-державна номенклатура1, що обслуговувалася чітко налагодженою системою спецмагазинів і спецрозподільників, мала достатньо високий рівень життя.