МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
& 4. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
67. Прочитайте текст, випишіть дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити? Чи вказують вони на особу, рід, число, час дії або стану?
Увічливість – це мова людських взаємин. Правила ввічливості не вдасться просто завчити й використовувати час від часу. Бути ввічливим – означає бути доброзичливим і чуйним до людей, поважати їхню думку, оберігати гідність, бути терпимим до інших і вимогливим до себе. Справжня ввічливість – це внутрішній
Такт виявляється в найбуденнішому: в умінні вибрати тему розмови, делікатно промовчати, не забути привітати близьких людей із днем народження. Це і є азбука ввічливості.
За А. Єланською
– Доберіть п’ять дієслів, які. на вашу думку, визначають поведінку ввічливої людини.
Неозначена форма – це початкова незмінна форма дієслова. Вона називає дію, стан або процес, але не вказує ні на час, ні на особу, ні на рід, ні на число, і відповідає на питання що робити? що зробити? Наприклад:
На кінці дієслово в неозначеній формі має суфікс – ти (-ть).
Неозначена форма дієслова може бути таким членом речення:
– підметом: Пізнать себе – то справа нелегка (П. Воронько)
– присудком: Пізнати мову народу – Зрозуміти його душу (М. Бурмака).
– додатком: Не любив я (що?) Ловити птахів (П. Перебийніс).
– означенням: Настав час (який?) Прощатися (Л. Дмитерко).
– обставиною: Прийшов я (з якою метою?) Сповідатися калині (І. Драч).
Найчастіше дієслово в неозначеній формі виступає в ролі головного члена речення в односкладному безособовому реченні: У школі тільки його й Чути(С. Васильченко). Назавтра знову Вирушати в путь (М. Луків).
Дієслово в неозначеній формі може бути частиною присудка, що складається з двох і більше слів: Намагайтеся Пізнавати свої недоліки (Петро Могила). Присудок, який складається з двох і більше слів, називається складеним.
68. Перепишіть козацькі прислів’я, уставляючи на місці крапок вибрані з довідки дієслова в неозначеній формі.
1. Або волю…, або дома не бути. 2. Легше вовком…, ніж козаком проти козака воювати. 3. Не лише силою… треба, а й умінням. 4. Дай, Боже, нашим ворогам…, а нам лише дивитись. 5. Козак має за волю…, а не в хаті пропадати. 6. Не вмієш… золотом, то бий молотом. 7. Де не можна…, там треба перелізти.
ДОВІДКА
Боротися. Перескочити. Здобути. Шити. Воювати. Орати. Побитись.
69. Подані дієслова поставте в неозначеній формі. Дієслова в неозначеній формі розберіть за будовою.
Розуміє, цікавлять, заквітчала, вивчатиме, пишеш, перечитали.
– 3 двома дієсловами в неозначеній формі складіть речення (усно).
70. Розкрийте зміст кожного з фразеологізмів. Із двома-трьома складіть речення.
Мало каші…. Шилом патоки…….кота в мішку, … круглі очі, … сім мішків гречаної вовни. Зуби… на полицю. Ніде голці….
ДОВІДКА
Вхопити, з’їсти, купити, зробити, наговорити, покласти, впасти.
– Розберіть дієслова за будовою.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо один з головних членів речення або обидва виражено неозначеною формою дієслова, між ними ставлять тире: Вік прожити – не ниву пройти гомінливу (А. Малишко).
71. Перепишіть речення. Визначте й підкресліть у кожному з них граматичну основу. З’ясуйте синтаксичну роль дієслів у неозначеній формі.
1. Найбільша радість – жити на землі (С. Реп’ях). 2. Велике щастя – посадити дерево. Подвійне щастя – виплекати сад (Ю. Береза). 3. Сад саджати – життя прикрашати (Народна творчість). 4. Яке це щастя – дарувать вологу квіткам, д..ревам, травам! (М. Рильський). 5. Відповідати на добро добром – справа кожного. Відповідати на зло добром – справа відважного. 6. Просити – ганьба, не давати – ганьба подвійна (Туркменські прислів’я).
– Поясніть уживання в реченнях розділових знаків.
72. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Шукати славу суєта. Дістати славу щастя. Заслужити славу честь (О. Духнович). 2. Моя турбота не очорнити лицемірством рота (П. Осадчук). 3. І в ворога учиться добра штука (Б. Грінченко). 4. Природне право людини визволятися від гноблення і трудитися (Пилип Орлик). 5. Навести порядок це не змінити закони а добитися їх виконання (З газети).
73. Письмово витлумачте значення кожного з поданих фразеологізмів. За потреби зверніться до довідки. У записаних реченнях-тлумаченнях розставте розділові знаки.
1. Бути на сьомому небі. 2. Прихиляти коліна. 3. Розтопити лід. 4. Лити крокодилові сльози. 5. Лізти в пляшку. 6. Кусати лікті. 7. Брати за душу.
ДОВІДКА
Усунути в стосунках відчуженість, недовіру. Висловлювати нещире, удаване співчуття. Гірко шкодувати з приводу втрати чогось або невикористаних можливостей. Почуватися безмірно щасливим. Зворушувати, хвилювати, викликати глибокі переживання. Виявляти глибоку пошану, ставитися з благоговінням. Дратуватися, лютувати через дрібниці.
– Поясніть уживання в записаних реченнях розділових знаків.
74. Перепишіть речення, перед кожним дієсловом у неозначеній формі записуючи в дужках питання. Підкресліть усі члени речення. З’ясуйте синтаксичну роль дієслова в неозначеній формі.
1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, чесні мозолі… (В. Симоненко). 2. Радість бачити й розуміти – то найкращий дар природи (А. Ейнштейн). 3. Вчить мене Тарас вростати в землю жилавим корінням (Д. Луценко). 4. Мав кухоль звичку ходити по воду, аж поки йому вуха не відбили. 5. Дурний любить вчити, а розумний прагне вчитися (Народна творчість).
75. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. З’ясуйте синтаксичну роль дієслова в неозначеній формі.
1. Відчувати живу душу біля себе – це щастя (Олесь Гончар). 2. Тільки матуся уміє і може порадить утішить пробачить усе (В. Крищенко) 3. Я до твоїх долонь вертаюсь мамо читати наймудрішу книгу з книг (В. Баранов).4. Бажання творити добрі дала зосталося при мені на все життя (О. Довженко). 5. Не дай мені, доле, з байдужістю знатись, не дай з себелюбцем пихатим обнятись! (М. Нагнибіда). 6. Не бійся йти повільно, бійся стояти на місці (Народна творчість).
76. Перепишіть, у кожному з речень визначте й підкресліть граматичні основи.
1. Розважливість має прикрасити життя твоєї душі. Лихі приятелі можуть призвести до згуби (З Біблії). 2. Коли я не зможу рідній Вітчизні прислужитися, то намагатимуся ніколи їй не нашкодити (Г. Сковорода). 3. Люди перестають думати, коли вони перестають читати (Д. Дідро). 4. Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли. Я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти (Д. Павличко). 5. Навчися слухати, і ти зможеш отримати користь навіть із пустопорожньої розмови (Плутарх).
– Укажіть речення зі складеними (що складаються з двох слів) присудками. Укажіть у їхньому складі дієслова в неозначеній формі.
77. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Прочитайте висловлювання. Визначте дієслова, з’ясуйте особу, число та час кожного. Поясніть, як ви визначаєте особу. Яка значуща частина дієслова виражає граматичне значення особи дієслова?
Люди невпинно обростають новими речами, новими предметами. Поки речей мало, людина їх любить, прикрашає, вони слугують людині й не заважають, а, навпаки, помагають жити. Коли ж речей стає надмірно багато, сама людина їх уже не виробляє й не прикрашає. Мистецтво зникає. Воно відходить на узбіччя, в глибини минулого. Гори непотрібних, безглуздих речей громадяться навколо неї.
За П. Загребельним
– Як ви гадаєте, чи справді людина потерпає від зайвих речей? Як цього уникнути? Якими ви уявляєте побутові речі, які б не дратували? Які речі, на вашу думку, милують око і чим саме? У відповіді вживайте дієслова першої, другої та третьої особи.
Особа передає, ким є мовець (той, хто говорить або пише) стосовно дії, яку дієслово називає:
– чи він сам виконує цю дію (працюю, розмовляю – перша особа);
– чи не бере участі у виконанні дії, а лише розповідає про неї (працюєш, розмовляєш – друга особа; працює, розмовляє – третя особа).
Граматичне значення особи виражають особові закінчення дієслів: можу, пишеш, збираються.
Форми дієслів, у яких можна визначити особу, називають ОСОБОВИМИ ФОРМАМИ. Особові форми дієслів розрізняють за особовими закінченнями: 
Особові форми дієслів змінюються за особами, числами, часами (я знав, знаю, знатиму; ми знали, знаємо, будемо знати; ти знав, знаєш, знатимеш, ви знали, знаєте, будете знати; він знав, знає, знатиме; вони знали, знають, будуть знати).
У формі минулого часу особові дієслова змінюються за родами та числами (знав, знала, знало, знали).
У реченні особові дієслова є присудками: Кожна пташка своє гніздо хвалить. Бджола прилетить, де мед запахтить (Народна творчість).
78. Прочитайте. Визначте особові дієслова, з’ясуйте особу, число, час кожного.
Вітаю вас! Дякуємо за хліб-сіль! Де ти навчався? Ким ви будете працювати? Щиро вам дякую. Як вас звуть? Ласкаво просимо! Бажаю успіхів!
– Що вам відомо про етикет спілкування? Чи можна вважати це поняття застарілим? Відповідь побудуйте у формі роздуму.
– Що вам відомо про Нетикет – етикет спілкування в мережі Інтернет? Чи треба дотримувати його правил, спілкуючись електронною поштою або на чаті? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Уживайте дієслова у формі першої особи однини та множини (я вважаю…, ми дотримуємося…).
79. Перепишіть речення. Визначте особові дієслова, з’ясуйте особу, число та час кожного. Виділіть закінчення, які виражають особу та число дієслів.
1. Я знаю: світ росте із доброти. І життєлюбство з людяності сходить (О. Довгий). 2. Збереш пилюку в хаті пилососом… Як прибереш пилюку із душі? (За Р. Качурівським). 3. Чоловіки не прагнуть бійки: чоловіки стають до бою, коли боронять найдорожче (О. Маландій).
– Яка форма дієслова не вказує на час, особу, рід і число? Поставте в цій формі всі вжиті в реченнях дієслова.
– Позначте в словах орфограми. Обгрунтуйте написання слів із цими орфограмами.
80. Прочитайте. Випишіть лише ті фразеологізми, які містять особові дієслова. Назвіть почуття, які можна цими фразеологізмами висловити. За потреби зверніться до довідки.
Виросли крила; припасти до душі; як у воду опущений; дивитися зверху вниз (на когось); як дівка засватана; закопиливши губу; іскри з очей сиплються (летять); крутити носом; коти на душі шкребуть.
ДОВІДКА
Гнів, прихильність (симпатія), ніяковість, піднесення, неспокій, пригніченість, зневага, незадоволення, пиха.
81. Перепишіть речення, уставляючи пропущені літери. Визначте особу, число та час кожного дієслова. Підкресліть члени речення.
1. Посаджу біля кр..ниці ч..рвону калину (С. Мордач). 2. Ч..рвона калино, чого в лузі гнешся? (І. Франко). 3. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко). 4. Підеш ти, сину, по Україні, то не журися! Коли ти стрінеш у лузі калину, то пр. .хилися (Народна творчість). 5. А ми тую ч..рвону калину підіймемо. А ми нашу славну Україну ро..в..селимо! (С. Чарнецький). 6. Д..влюсь на сині обрії з..мні з калинових н..бес моєї долі (П. Перебийніс).
– Визначте речення двоскладні та односкладні. Поясніть відмінність між ними.
– Укажіть речення, ускладнені звертаннями. Чи є звертання членом речення? Як ви розумієте зміст останнього речення? Як ви уявляєте калинові небеса? Чим є для українця калина?
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ГОВОРІННЯ
СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ
ДІАЛОГ, ЯКИЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО СИТУАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ
82. Складіть і розіграйте діалог між семикласницями-подружками, що відбувається після концерту улюбленого співака (співачки, гурту) дорогою додому. Зміст бесіди – обговорення репертуару та виконання. У репліках уживайте дієслова на позначення виконуваних артистами дій.
Співати, виводити, заливатися, горланити, лебедіти, кургикати. Надірвати (про голос), зірвати, надсадити, підтвередити. Танцювати, стрибати, кресати, вибивати, викаблучувати, садити, гопкати, чесати, шкварити, утинати. Говорити, казати, промовляти, балакати, прорікати, цідити, карбувати, скрипіти, сичати, шипіти.
– Поясніть, чому дієслова, які потрібно вжити в діалогах, подано в неозначеній формі.
– Серед поданих дієслів укажіть ті, що належать до розмовної лексики. У яких умовах спілкування вживання таких слів допускається? У якій ситуації вживати такі слова не можна?
Наскільки доцільним є вживання у спілкуванні синонімів? Свою думку підтвердіть прикладами.
83. Складіть і розіграйте діалог між класним керівником та матір’ю (або батьком) семикласника. Мета батька – дізнатися про успіхи сина. Мета вчителя – поінформувати про навчання й поведінку хлопця. У репліках уживайте дієслова на позначення дій і станів.
84. Складіть і розіграйте діалог між двома семикласниками-приятелями на стадіоні після футбольного матчу. Зміст розмови – обговорення гри. У репліках уживайте подані в рамці або самостійно дібрані дієслова-синоніми на позначення дій футболістів: форварда, захисника, воротаря.
Бігти, мчати, нестися, гнатися, чесати.
Рухатися, переміщатись, ворушитись. Пересуватись, повертатись, сунути, перелітати. Стрибати, скакати, вибрикувати, гопати. Налетіти, наскочити, нагрянути, налинути. Ловити, хапати, хватати. Штовхати, штурхати, штурляти, пхати, підпихати, стусати, тручати.
Перемогти, побороти, подолати, подужати, виграти, розгромити, розмолотити, пересилили.
ЧИТАННЯ
ГОВОРІННЯ
СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ДІЙ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
85. Прочитайте. Чи можна сказати, що в тексті йдеться про виконання певних дій задля створення нехитрого музичного інструмента? У якій послідовності виконувалися ці дії? Як ви гадаєте: чи можна цю послідовність змінити? Чому?
Невеличким ножиком я старанно вирізав з бузини палички-заготовки. Обережно зчищав із них кору, осередок ретельно випалював розпеченим дротом, рівненько вирізав корок, як до свистка, а відтак уже пропалював кілька акуратних дірочок. Наробив я тих сопілок для всього нашого хлоп’ячого товариства. І де тільки не вигравали вони на різні голоси: на березі річки, на вулиці, у хаті!
Я ховався в гайку й награвав на сопілці коротенькі нехитрі мелодії. Люди проходили стежкою й говорили:
– Що то за пташка так гарно співає?
– А хто її знає, може, соловей.
– Ні, соловей щебече, а ця тужливо тягне. Дивна пташка.
І від того в мене на душі ставало солодко й гарно…
За А. Пашкевичем
– Який тип мовлення покладено в основу тексту? Свою думку доведіть.
– Укажіть дієслова, які називають виконані хлопчиком дії.
– Чи можна сказати, що виділені слова описують виконані хлопчиком дії? Поставте до цих слів питання.
– Визначте стиль висловлювання, свою думку обгрунтуйте.
– Поясніть, від чого ставало хлопцеві солодко й гарно на душі. Назвіть почуття, які його, на вашу думку, охоплювали. Чому?
Чи можна виготовлення хлопцем сопілки вважати творчістю? Чи є творчістю награвання на сопілці? Значення слова творчість з’ясуйте за Тлумачним словничком.
– Чи доводилося вам щось виготовляти власними руками? Що саме? Як ви почувалися після того, як ваш виріб сподобався людям? Що вам хотілося б навчитися виготовляти власноруч?
З давніх-давен і по сьогодні люди передають одне одному трудовий досвід. З покоління в покоління, від батька до сина, від бабусі до онуки передається інформація про певні трудові дії, які потрібно виконати, щоб отримати необхідний для життя продукт: страву, одяг, меблі, житло та ін.
Щоб одержати бажаний результат, такі трудові дії потрібно виконувати в певній послідовності. Перелік таких дій зазвичай доповнюється елементами опису дій, що виражається словами акуратно, уважно, обережно тощо.
Наприклад: приклеїв (як?) міцно; розфарбував (як?) яскраво; з’єднав (як?) впритул.
86. Прочитайте. Як ви гадаєте, чому народний переказ зберіг детальну розповідь про приготування козацької страви? Чому саме в такий спосіб запорожці випробовували новачка?
Випробування
Як підмовлять, було, запорожці до себе на Січ якого хлопця, то спочатку пробують, чи годиться він козаком бути. Ото звелять йому зварити куліш. Самі беруть коси і ніби йдуть косити. А хлопцеві накажуть їх покликати, як куліш буде готовий.
Візьме той хлопчина пшона, старанно його помиє, тоді засипле в казан із киплячою водою. Після цього вкине картоплі, гарненько посолить. Ретельно мішає вариво ложкою. Тоді затре куліш салом із цибулею й часником. От і готова степова каша!
Почне тут хлопець козаків кликати. А ті лежать із косами в комишах і не озиваються.
Якщо хлопчина почне плакати, скаржитися, а то й сваритися, то прийдуть запорожці до куреня, дадуть йому коня, грошей на дорогу й скажуть: “Іди собі! Нам таких не треба!” Якщо ж хлопець затягне на весь степ пісні й сам куліш уплітати піде, такому скажуть: “Тепер ти рівний нам козак!” – і охоче приймуть до свого товариства.
Народний переказ
– Визначте покладений в основу тексту тип мовлення.
– Укажіть дієслова, що називають виконувані козаком дії.
– Назвіть слова, які відповідають на питання як робив? тобто описують виконувані козаком дії.
– Чи змогли б ви зварити степову кашу за поданим у переказі “рецептом”?
– Яка улюблена страва вашої родини? Хто її зазвичай готує? Чи змогли б приготувати її ви? Розкажіть про це.
Роздивіться кадри із відомого мультфільму “Як козаки куліш варили” і порівняйте їх із народним переказом. Як авторам мультфільму вдалося відобразити процес приготування улюбленої козацької страви? Пофантазуйте і розкажіть, якими б були кадри з мультфільму, де б розповідалося про те, як козаки, наприклад, готували борщ чи вареники.
Про виконані людиною дії можна розповісти в науковому, діловому або художньому стилях.
Особливістю такої розповіді в науковому й діловому стилях є те, що трудові дії, про які йдеться, вказують стосовно не окремої особи, а узагальненої, тобто будь-якої. Трудові дії не стосуються й певного часу. Мається на увазі, що так може робити будь-хто і завжди. Через це виконавця дії взагалі можуть не називати. А для назви дій зазвичай використовують дієслова третьої особи множини: так роблять.
Часто в наукових і ділових розповідях про трудові процеси використовують поєднання слів можна, треба, необхідно з неозначеною формою дієслова: треба з’єднати, необхідно пофарбувати. Така розповідь має характер інструкції, мета якої – передати точні узагальнені відомості про те, які дії необхідно виконати, щоб одержати певний результат (продукт). Вона позбавлена емоційності, усі слова вживаються в прямому значенні.
Мета художньої розповіді про виконувані дії – викликати певне ставлення до самої праці, до її виконавця, навіть до продукту праці. Така розповідь емоційна, образна. У ній використовуються художні засоби: епітети, порівняння та ін.
87. Прочитайте. Порівняйте обидва тексти, з’ясуйте стиль кожного. Свою думку доведіть.
I. Дотримувати правил поливання кімнатних орхідей обов’язково. Не можна, щоб коріння рослини постійно перебувало у воді, краще зайвий раз побризкати листя. Краплі води не повинні потрапляти на квіти – вони від цього вкриваються плямами й коричневіють.
Узимку домашню орхідею потрібно поливати менше. Навесні, коли відбувається активна вегетація (ріст і розвиток), частоту поливань можна збільшити. Обов’язкова для кімнатних орхідей процедура – обприскування.
Обприскування та поливання потрібно проводити відстояною теплою водою. Вологість повітря має становити не менше 60 %. Якщо повітря у приміщенні сухе, може знадобитися зволожувач.
З довідника квітникаря
II. Доглядати за такою екзотичною гостею ой як непросто! Вона вибаглива, химерна і примхлива! Зовсім не враховує, що вода, якою її поливають, може зіпсувати ваші меблі, а оприскування – поставити хрест на шпалерах. Хоче, щоб через день її носили у ванну! Та й у ванній вередує: не хоче, щоб вода лилася тропічною зливою. Певно, від злості листя після такого “купання” стає в неї яскраво-коричневе.
У відповідь на неуважне з вашого боку ставлення орхідея бунтує, тобто категорично відмовляється цвісти. Звісно, ви можете влаштувати їй стресові умови – зимовими ночами виставляти на балкон. Кажуть, від страху вона може зацвісти. Не знаю, не перевіряв. І квітку шкода, і сам не хочу мерзнути. Тож моя вам порада: не вмієте орхідею доглядати – не зв’язуйтеся. Заведіть кактус.
З розмови
– Назвіть відмінності між текстами художнього та наукового стилів.
– Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте: у якому стилі краще скласти її опис?
88. Прочитайте. Визначте стиль кожного з висловлювань, свою думку доведіть. Поясніть, чому в художній розповіді про процес праці названо не всі трудові операції.
І. Процес створення керамічного виробу розпочинають із його формування. З добре перем’ятої глини на гончарному крузі виліплюють диск – днище, потім із тієї ж глини виробляють довгий джгут і, приліпивши його до зовнішнього краю диска, руками ущільнюють утворений край, надаючи йому потрібної форми. Знявши з круга, виріб протягом 2-3 днів просушують у кімнатних умовах. Потім його вміщують до печі, де обпалюють 2-3 години при температурі 800-900 градусів.
З підручника
ІІ.
Горнятка-двійнятка
– Звідкіль ви взялися, горнятка-двійнятка?
– З гончарного круга зійшли ми спочатку. А потім нам пензель боки розписав
І жар у печі своїм духом обдав.
– А хто ж вас, горнятка, із глини ліпив?
– Дівчатка-близнятка з сім’ї гончарів.
А. Качан
– Складіть художній опис горняток-двійняток або іншого гончарного виробу за однією з ілюстрацій (усно). Від імені глечика (олівця, потрфеля, підручника) складіть художню розповідь про те, як його було виготовлено. Підрахуйте кількість дій, які було здійснено. Для називання цих дій використайте дієслова. Використайте слова на позначення опису виконуваних дій.
– Порадившись із мамою чи татом, складіть художню розповідь (усно) про те, як ваша родина:
– робить у помешканні косметичний ремонт: переклеює шпалери, білить стелю;
– утеплює до зими приміщення, заклеюючи вікна тощо;
– готується прийняти у святковий день гостей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)